Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 00:22

Прямий Ефір: Чи варто знову змінювати прем’єра


Прямий Ефір: Чи варто знову змінювати прем’єра

Київ – Прага, 6 листопада 2002 - Ведучі – Ірина Халупа та Юлія Жмакіна. Гості: народний депутат України Тарас Чорновіл та народний депутат України, перший заступник голови Партії промисловців та підприємців, заслужений юрист України Микола Оніщук.

Ірина Халупа

Чи варто Україні знову змінювати прем’єра?

Останніх кілька днів у пресі, на різних інтернет-сайтах, в кулуарах говориться, що можливо Україна знов отримає нового прем’єра. Голова Верховної Ради Володимир Литвин каже, що новий прем’єр з’явиться вже 19 листопада. Така ротація кадрів має стати наслідком ініціатив стосовно утворення коаліційного уряду.

Що таке коаліційний уряд в українських політичних умовах і навіщо потрібно міняти прем’єра - над цими питаннями розмірковує наша колега Марина Пирожук.

Марина Пирожук (запис)

Ідея утворення коаліційного уряду, якою останнім часом переймається політичний істеблішмент України, виглядає дещо комічною. Коаліційний уряд по-європейськи або за нормою означає, що до уряду входять представники тих політичних сил, які сформували парламентську більшість. Парадокс української ситуації полягає в тому, що більшості в українському парламенті фактично немає. Так звана умовна більшість довела свою нежиттєздатність протягом численних голосувань.

Підтвердженням цього є також чергові ініціативи команди Ющенка про продовження переговорів щодо утворення нової більшості. Багато хто з політичних сил, які вважаються пропрезидентськими, не приховують, що їхня підтримка президента має бути оплачена щонайменше портфелями в уряді.

Якщо говорити про кандидатури, які зараз пропонуються на пост прем’єра, то у багатьох спостерігачів виникають великі сумніви, що ці люди перейматимуться інтересами країни, а коефіцієнт корисної дії від ротації кадрів в уряді буде вищим за позначку “ нуль”.

Політологи вважають, що за грою в коаліційний уряд проглядаються також президентські вибори, і що місія керівника уряду полягатиме виключно у технічному розпорядженні бюджетних коштів, які абсорбуються на вибори. Саме тому в прем’єрському кріслі ініціатори коаліційного уряду хотіли б бачити надійну людину з точки зору власних інтересів.

Розмови про зміну системи влади, неспроможність нинішнього уряду та парламенту - це лише супутня риторика.

Щодо пересічного українця, то йому важко збагнути, з яких причин мінятимуть прем’єра, на кого мінятимуть, і що він від цього матиме.

Ірина Халупа

Шановній гості, чесно кажучи, мені трошки шкода пана Кінаха, я б не хотіла бути на його місці. Він ще працює як прем’єр, і вже мова йде про його престолонаступника. Чи це нормальне явище, пане Оніщук?

Микола Оніщук

Це досить непроста тема для мене особисто, тому що я представляю партію прем’єра, партію Промисловців і підприємців. Разом з тим, спробую бути об’єктивним. Перше: Україну не можна здивувати змінами уряду, на жаль, це явище в нас відбувається досить часто. Але ще не було прецеденту, щоб уряди змінювалися під час бюджетного процесу.

До речі, сьогодні засідає бюджетний комітет, який розглядає пропозиції Кабміну, які подані до проекту Закону про бюджет у другому читанні. І маю певні побоювання, що урядова криза ( а всяка відставка уряду є урядовою кризою) може негативно вплинути і на цей процес, який, в деякій мірі, є більш вагомим, ні певні кадрові перестановки.

По-друге, зауважу, що в парламенті існує певна проблема, пов’язана з тим, що навіть депутати більшості не особливо переймаються в сесійній залі урядовими законопроектами. І часто ті чи інші законодавчі положення набирали досить дивну цифру голосів, не користувалися підтримкою більшості. Таким чином треба констатувати, що певна проблема існує. І треба віднайти шляхи її подолання.

На мій погляд, свого часу більшість була готова, щоб проблему зацікавленості і єдності в діях парламентської більшості уряду вирішити за рахунок ротації членів Кабміну, не вимагаючи відставки уряду в цілому: ротацію здійснити по всіх посадах, окрім прем’єр-міністра. Мені здавалося, це було б найкращим варіантом, щоб не строюючи урядової кризи вирішити проблему взаємодії парламенту (зокрема, парламентської більшості ) і уряду.

Але з невідомих мені причин (скажімо так, на Радіо я не можу про це сказати) на жаль, ця формула не було сприйнята.

І останнє. Ми знаємо, що сьогодні в парламенті можна говорити про певні ознаки парламенської кризи, політичне протистояння між основними політичними силами є критичним. Останні сесійні засідання не були успішними. І мені дуже не хотілося б, щоб ця парламентська нестабільність була перекладена на уряд і закінчилася нестабільністю в уряді.

Юлія Жмакіна

Пане Оніщук, Ваша фракція підтримує кандидатуру, наближену до прем’єра, когось, якщо це буде не Кінах?

Микола Оніщук

Ми ще не обговорювали, тому що вважаємо, що на цьому етапі, якщо ми говоримо про уряд більшості, альтернативи Кінаха ми не бачимо. Не випадково наша фракція й інших 3 – фракція НДП, аграрієв і Трудової України висунули все таки прем’єр-міністра. Тому наша позиція виконана офіційно.

Юлія Жмакіна

Можливо Тарас Чорновіл прояснить нам ситуацію. Кому вигідна зараз ця гра навколо коаліційного уряду і нового прем’єра?

Тарас Чорновіл

Я буду говорити трохи ніби відсторонено, тому що це не наша гра.

Ірина Халупа

А чия це гра?

Тарас Чорновіл

Яке це все має значення? Президент вносить кандидатуру прем’єра, і якщо він захоче, щоб Кінах був усунутий, він усуне Кінаха. І більшості доведеться грати за принципами президента, який визначатиме правила гри, а не за своїми побажаннями. Тому ми в цій грі знаходимося збоку. Очевидно будуть якісь переговори, можливо, «Наша Україна» комусь із майбутніх кандидатів якусь кількість голосів віддасть, не знаю. Я б хотів, щоб ми в цьому випадку зберегли чистоту й принциповість, бо це, дійсно, не наша гра. Але я дивлюся на цей процес з іншого погляду, який теж виглядає на маркетинговий і добра Україні не принесе. Але, Кінах... Кінах представляє конкретну фракцію, певну партію і при тому всьому в Україні виробився твердий стереотип, не думаю, що хтось мене переконає в протилежному, що Кінах сьогодні страшно маніпульований керівником Адміністрації президента Віктором Медведчуком. Збереження Кінаха на цій посаді – це подальша підтримка Медведчука як фактично виконуючого обов’язки президента України на сьогоднішній день де-факто.

Юлія Жмакіна

Хіба можлива альтернатива?

Тарас Чорновіл

Певна альтернатива можлива, але вона приносить інші постаті, які для мене теж не є більш світлими. Той же Янукович, це – донецька група, ворожа, скажімо, до СДПУ(o), і з приходом її, очевидно, ера медведчуків з часом закотиться і ера СДПУ(o) закінчиться. З іншого боку, прихід ще однієї нової групи, побудованої теж на клановому принципі, мене зовсім не тішить. Я дуже хочу, щоб, нарешті, після наступних президентських виборів оце «перетягування канату», «перетягування ковдри» і накривання України «долонею» то однієї групи, то іншої закінчилося, щоб ми могли створювати нормальний коаліційний уряд на основі нормальної більшості, реально виграних виборів. Дасть Бог, таке буде.

Ірина Халупа

Кілька днів тому, 3-го листопада, виступаючи в одній з телевізійних програм, начальник Головного управління внутрішньої політики пан Хорошковський сказав, що новий прем’єр-міністр може стати президентом за 2 роки. Як ви гадаєте, чи він мав на увазі якусь конкретну особу? Наскільки реально, що якщо пан Кінах «полетить» і прийде новий прем’єр, він може вважатися президентським «матеріалом» за 2 роки?

Микола Оніщук

Президентським «матеріалом», як Ви влучно висловилися, він може бути, але чи може він бути президентом – це велика проблема і велике питання. Швидше ні, чим так. Хоча загально прийнято, що це досить вдала стартова площадка щоб стати президентом. Сьогодні політичні симпатії, мені здається, формуються в суспільстві не тільки через бачення прем’єра на телебаченні кожного дня, але і за іншими вже критеріями, які, як показали вибори 31 березня, не тільки залежать від того, як часто з’являється особа на екрані і чи є вона державною посадовою особою. Це нові реалії, мені особисто симпатичні, тому що це більше говорить про просування України до Європи ніж її географічне положення.

Тарас Чорновіл

Тут я не можу не погодитися, я абсолютно це підтримую. Україна, слава богу, в цьому плані не Росія. Я маю до Кінаха море претензій, але це - людина, яка під себе не використовувала щось в Україні.

Ірина Халупа

Це похвально.

Тарас Чорновіл

Він не створив заслонів для того ж Медведчука, який Україну перемелює під себе. Усе сьогодні вже в його кишені.

Ірина Халупа

Хіба від прем’єр-міністра залежить, щоби поставити певні рамки навколо Медведчука?

Тарас Чорновіл

На жаль, абсолютно не залежить. І тому я можу говорити тільки як сторонній спостерігач на відміну від пана Оніщука, що, скажімо, прихід Януковича може закінчити еру нинішнього головного канцеляриста президентського, який чомусь керує державою. Але, з іншого боку, прихід Януковича – це удар по всьому українському в українській державі. Ми поставлені в тупик, тому що правила гри в державі просто бандитські.

Ірина Халупа

Наскільки реальною сьогодні можна вважати кандидатуру Януковича?

Тарас Чорновіл

Що я можу сказати? Скажу тільки збоку, а, може, з середини скаже пан Оніщук. Якщо буде на це реальна воля президента, пан Янукович свої голоси набере. Там і комуністи додадуть те, що треба, і вся більшість проголосує. Але чи це буде ліпше для України? Я не впевнений.

Юлія Жмакіна

Пане Чорновіл, останнє число журналу «Пік» висуває версію, що між Віктором Ющенком і Віктором Януковичем – головою Облдержадміністрації Донецької області є «змова»,що Янукович стає прем’єром, якщо його підтримає Ваша фракція «Наша Україна», і натомість Ющенко буде підтриманий прем’єром і стане президентом. Ви чули про таку версію?

Тарас Чорновіл

Дуже багато про неї чув, але не від Віктора Ющенка і не з його найближчого середовища. Це є вже наше бажання творити «змови». Це показує, наскільки вивернуте суспільство зробилося у нас – у нас не вважають, що можна просто стати президентом. Для цього треба провести авантюру, зробити змову, десь під когось «підкопати корені» і тоді стати президентом.

Микола Оніщук

Добре, що оцінку пану Кінаху даю не я, а мій колега, тому що мені це робити не зовсім зручно, і я від цього утримаюсь. Але не можу не сказати щодо одного моменту. В суспільстві існує думка, що пан Кінах став прем’єром до певної міри в силу випадку, що, насправді, плани президента були інші. Але я так не думаю. Час сьогодні потребує трохи інших стандартів до особи прем’єра, чим це було зазвичай. Кінах усе таки запровадив деякі нові стандарти і приємно, що про це говорив пан Чорновіл. Зокрема, він намагався бути рівновіддаленим від політиків…

Юлія Жмакіна

Якщо буде внесено іншу кандидатуру, то так значить не вважають…

Микола Оніщук

Відповідно до Конституції України, єдиною особою, яка є повноважною приймати рішення щодо відставки або призначення, є президент України. Безумовно, що він буде це рішення приймати…

Юлія Жмакіна

Як довго український народ, який, власне, живе з наслідків діяльності уряду, буде не розуміти, чому Кінаха міняють на Іваненка, Петренка?..

Микола Оніщук

Іншого інструменту окрім чергових президентських чи парламентських виборів у громадян немає. Це той публічний спосіб, у який громадяни України визначають своє відношення до політиків. А відповідно від цих політиків уже формується система державної влади.

Ірина Халупа

Президент має право усунути прем’єра, але коли варто це робити. Тобто, коли є вотум недовіри уряду, тоді, звичайно, прем’єр повинен піти у відставку і тому подібне. Чому цей процес не спрацьовує в Україні? А така шахова гра навколо посади прем’єр-міністра перетворилася на щось, схоже на політиканство.

Тарас Чорновіл

Це є дійсно трохи мишачі, підкилимові бої. Іде торгівля, вишукування. Я не є прихильником Кінаха й особливо ним ніколи не захоплювався. Але як зараз - усе дійсно робиться без глузду, тобто інтересу держави, економіки, суспільства в цьому немає. Відбувається, дійсно, обмін, «шила на мило» щоб хтось на цьому щось виграв і зробив якісь дивіденди. Як на мене, дивіденди на короткий період – зараз нагребти в кишені, взяти й втекти. Як ми бачимо, дійсно, Україна – це не Росія. На президентські вибори 2004, здається, це, слава богу, не вплине. Тому дійсно є трохи відчуття бруду й несприйняття.

Микола Оніщук

Я бачу й іншу причину цих явищ. Проблема недосконалості системи організації влади в Україні. За таких умов повинні спрацьовувати конституційні механізми, публічні механізми формування органів влади. І правильно Ви зауважили, якщо це є недовіра чи певна урядова криза, то повинні бути публічні механізми, зрозумілі для населення, заміни одного високопосадовця на іншого. Зараз складно пояснити. Можливо, ті зміни до Конституції, які зараз обговорюються, здатні і будуть формою реагування на внутрішні політичні проблеми.

Ірина Халупа

Дякую вам. Сьогодні про московські сентименти українських політиків та про те, навіщо знову треба змінювати прем’єра з нами дискутували народні депутати України Тарас Чорновіл та Микола Оніщук. Залишайтесь з нами, із радіо Свобода. Шануймося.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG