Прага, 8 листопада 2002 – У нинішньому огляді міжнародних подій минулого тижня ми зупинимося на трьох головних темах: обговорення і голосування у Раді безпеки ООН у справі остаточного варіанту американського проекту резолюції щодо Іраку, проміжні вибори до конгресу США, в яких перемогу здобула республіканська партія президента Буша, а також розвал правлячої коаліції й урядова криза в Ізраїлі.
Почнемо від старої, вже добре відомої слухачам теми Іраку, яка минулого тижня знову залишалася у центрі уваги світової громадськості і засобів інформації у зв’язку з голосуванням у Раді безпеки ООН над новим й цим разом остаточним варіантом проекту резолюції, запропонованого Сполученими Штатами. Попередній варіант проекту передбачав автоматичний удар США по Іраку у випадку відмови Багдада від співпраці з міжнародною інспекцією. Проти такої можливості, тобто автоматичної воєнної акції виступили Росія і Франція – два із п’яти постійних членів Ради безпеки, які наполягають, щоб Рада безпеки ООН залишала за собою право вирішувати дальші заходи проти багдадського режиму у випадку провалу інспекторської місії ООН. На початку тижня Сполучені Штати запропонували новий варіант проекту з урахуванням побажань Росії і Франції і запропонували до кінця тижня ухвалити резолюцію. Попри той факт, що Росія і Франція прийняли новий проект, делегації обох країн висловили, однак, застереження, за їхніми словами, щодо неясності формулювання про наслідки, з якими Ірак повинен рахуватися у випадку відмови від співпраці з міжнародними інспекторами.
Напередодні голосування, тобто в четвер президент США Буш заявив під час прес-конференції в Білому домі, що Сполучені Штати і їхні союзники застосують військову силу щодо Іраку лише у випадку, якщо іншого виходу не залишиться. Він заявив, що у телефонній розмові із президентами Франції і Росії він узгодив остаточний текст резолюції. Тепер, після ухвалення резолюції, як вважають оглядачі, дальша доля Іраку залежатиме від готовності режиму Саддама Хусейна співпрацювати з міжнародними інспекторами у справі контролю іракського військово-промислового комплексу і роззброєння.
Інша важлива для Сполучених Штатів і посередньо для світу подія, що трапилася минулого тижня, а точніше у вівторок, це проміжні голосування до конгресу США, які відбуваються що два роки для переобрання половини складу конгресу. Результати виборів оглядачі називають історичною перемогою республіканської партії президента Буша. Таким чином республіканці зберегли більшість у нижній палаті конгресу і здобули більшість у сенаті. Протягом щонайменше дальших двох років республіканці контролюватимуть виконавчу і законодавчу владу у США. У зв’язку з цим оглядачі припускають, що перемога партії Буша позначиться і на зовнішній політиці Сполучених Штатів, зокрема щодо Іраку, Близького сходу, а також до європейських союзників США. Оглядачі підкреслюють при цьому, що на широку підтримку і перемогу республіканців значною мірою вплинули міркування безпеки. Після минулорічних терористичних актів у Нью-Йорку і Вашингтоні американці готові підтримати радше тверду лінію у справі гарантій безпеки, яку представляє президент Буш.
Тим часом демократична партія США після поразки має намір переглянути свої політичні орієнтири і змінити керівництво. Лідер демократів у палаті представників конгресу США Річард Ґепгард, якого вважали одним із кандидатів партії у наступних президентських виборах 2004 року, після вівторкової поразки демократів у виборах уже подав у відставку. Вибори нового лідера демократичної партії відбудуться наступного тижня. Тим часом прихильники президента Буша із республіканської партії передбачають переобрання Буша у наступних президентських виборах через 2 роки.
На закінчення повернемося до політичної кризи в Ізраїлі після розвалу тиждень тому правлячої коаліції прем’єр-міністра Шарона. Відразу ж після вибуху кризи міжнародні оглядачі вбачали в такому розвитку подій і можливі позитивні ознаки для близькосхідного мирного процесу. Розвал правлячої коаліції відкрив шлях для зміни керівництва і прем’єр-міністра Шарона, безкомпромісного лідера, не схильного іти на широкі поступки палестинцям заради миру, особливо в супроводі триваючих актів терору проти ізраїльського цивільного населення. Шаронові не вдалося створити нову коаліцію із ультра правою партією, тому він розпустив парламент і оголосив дострокові вибори, попередньо заплановані на 28 січня наступного року. До цього часу при виконанні своїх обов’язків залишатиметься тимчасовий уряд Шарона за участю колишнього прем’єр-міністра Нетанягу, тепер на посаді міністра закордонних справ.
Проте на початку тижня сподівання спостерігачів на відчутні зміни в ізраїльському керівництві розвіялися після того, як палестинський терорист-самовбивця знову підірвав бомбу в місті Кфар-Саба, убивши двоє осіб і понад 30 поранивши. Тепер багато оглядачів схильні думати, що у наступних парламентських виборах наприкінці січня ліберали, які виступають за широкі поступки палестинцям за досягнення миру з ними, не можуть розраховувати на перемогу. Натомість Шарон, який принаймні намагається гарантувати безпеку цивільному населенню, має всі шанси залишитися на своїй посаді.
До цього можна додати лише, що спорадичні перестрілки у містах на західному березі Йордану і смузі Газа тривають, як і раніше. Ізраїльські сили безпеки продовжують пошуки організаторів попередніх терористичних актів. У четвер ізраїльським військовослужбовцям вдалося запобігти здійсненню нового терористичного акту палестинського самовбивці, якого застрелили під час перевірки документів.
Із браку часу цього разу ми упускаємо події в Афганістані, де теж триває неспокій, обстрілювання й напади на міжнародні миротворчі підрозділи і міжусобиці між ватажками збройних угруповань у провінціях.
Почнемо від старої, вже добре відомої слухачам теми Іраку, яка минулого тижня знову залишалася у центрі уваги світової громадськості і засобів інформації у зв’язку з голосуванням у Раді безпеки ООН над новим й цим разом остаточним варіантом проекту резолюції, запропонованого Сполученими Штатами. Попередній варіант проекту передбачав автоматичний удар США по Іраку у випадку відмови Багдада від співпраці з міжнародною інспекцією. Проти такої можливості, тобто автоматичної воєнної акції виступили Росія і Франція – два із п’яти постійних членів Ради безпеки, які наполягають, щоб Рада безпеки ООН залишала за собою право вирішувати дальші заходи проти багдадського режиму у випадку провалу інспекторської місії ООН. На початку тижня Сполучені Штати запропонували новий варіант проекту з урахуванням побажань Росії і Франції і запропонували до кінця тижня ухвалити резолюцію. Попри той факт, що Росія і Франція прийняли новий проект, делегації обох країн висловили, однак, застереження, за їхніми словами, щодо неясності формулювання про наслідки, з якими Ірак повинен рахуватися у випадку відмови від співпраці з міжнародними інспекторами.
Напередодні голосування, тобто в четвер президент США Буш заявив під час прес-конференції в Білому домі, що Сполучені Штати і їхні союзники застосують військову силу щодо Іраку лише у випадку, якщо іншого виходу не залишиться. Він заявив, що у телефонній розмові із президентами Франції і Росії він узгодив остаточний текст резолюції. Тепер, після ухвалення резолюції, як вважають оглядачі, дальша доля Іраку залежатиме від готовності режиму Саддама Хусейна співпрацювати з міжнародними інспекторами у справі контролю іракського військово-промислового комплексу і роззброєння.
Інша важлива для Сполучених Штатів і посередньо для світу подія, що трапилася минулого тижня, а точніше у вівторок, це проміжні голосування до конгресу США, які відбуваються що два роки для переобрання половини складу конгресу. Результати виборів оглядачі називають історичною перемогою республіканської партії президента Буша. Таким чином республіканці зберегли більшість у нижній палаті конгресу і здобули більшість у сенаті. Протягом щонайменше дальших двох років республіканці контролюватимуть виконавчу і законодавчу владу у США. У зв’язку з цим оглядачі припускають, що перемога партії Буша позначиться і на зовнішній політиці Сполучених Штатів, зокрема щодо Іраку, Близького сходу, а також до європейських союзників США. Оглядачі підкреслюють при цьому, що на широку підтримку і перемогу республіканців значною мірою вплинули міркування безпеки. Після минулорічних терористичних актів у Нью-Йорку і Вашингтоні американці готові підтримати радше тверду лінію у справі гарантій безпеки, яку представляє президент Буш.
Тим часом демократична партія США після поразки має намір переглянути свої політичні орієнтири і змінити керівництво. Лідер демократів у палаті представників конгресу США Річард Ґепгард, якого вважали одним із кандидатів партії у наступних президентських виборах 2004 року, після вівторкової поразки демократів у виборах уже подав у відставку. Вибори нового лідера демократичної партії відбудуться наступного тижня. Тим часом прихильники президента Буша із республіканської партії передбачають переобрання Буша у наступних президентських виборах через 2 роки.
На закінчення повернемося до політичної кризи в Ізраїлі після розвалу тиждень тому правлячої коаліції прем’єр-міністра Шарона. Відразу ж після вибуху кризи міжнародні оглядачі вбачали в такому розвитку подій і можливі позитивні ознаки для близькосхідного мирного процесу. Розвал правлячої коаліції відкрив шлях для зміни керівництва і прем’єр-міністра Шарона, безкомпромісного лідера, не схильного іти на широкі поступки палестинцям заради миру, особливо в супроводі триваючих актів терору проти ізраїльського цивільного населення. Шаронові не вдалося створити нову коаліцію із ультра правою партією, тому він розпустив парламент і оголосив дострокові вибори, попередньо заплановані на 28 січня наступного року. До цього часу при виконанні своїх обов’язків залишатиметься тимчасовий уряд Шарона за участю колишнього прем’єр-міністра Нетанягу, тепер на посаді міністра закордонних справ.
Проте на початку тижня сподівання спостерігачів на відчутні зміни в ізраїльському керівництві розвіялися після того, як палестинський терорист-самовбивця знову підірвав бомбу в місті Кфар-Саба, убивши двоє осіб і понад 30 поранивши. Тепер багато оглядачів схильні думати, що у наступних парламентських виборах наприкінці січня ліберали, які виступають за широкі поступки палестинцям за досягнення миру з ними, не можуть розраховувати на перемогу. Натомість Шарон, який принаймні намагається гарантувати безпеку цивільному населенню, має всі шанси залишитися на своїй посаді.
До цього можна додати лише, що спорадичні перестрілки у містах на західному березі Йордану і смузі Газа тривають, як і раніше. Ізраїльські сили безпеки продовжують пошуки організаторів попередніх терористичних актів. У четвер ізраїльським військовослужбовцям вдалося запобігти здійсненню нового терористичного акту палестинського самовбивці, якого застрелили під час перевірки документів.
Із браку часу цього разу ми упускаємо події в Афганістані, де теж триває неспокій, обстрілювання й напади на міжнародні миротворчі підрозділи і міжусобиці між ватажками збройних угруповань у провінціях.
