Київ, 11 листопада 2002 - Невдовзі Верховна Рада України затверджуватиме Держбюджет на 2003 рік. Найуразливішими статтями бюджету традиційно є фінансування освіти та охорони здоров’я. Ще більшою мірою вразливим є фінансування такої галузі, як комп’ютеризація сільських шкіл. Чому так відбувається з року у рік та що стоїть за подібним станом речей?
Наступного року уряд планує профінансувати комп’ютеризацію сільських шкіл у розмірі 4-ох мільйонів гривень. Для того, щоб сказати багато це, чи мало, наведу ще одну цифру - на Державне управління справами Президента пропонують виділити 198 мільйонів гривень. Як кажуть, відчуйте різницю. І це на тлі гучних заяв міністра освіти пана Кременя, що кожна дитина, яка виходить зі школи без комп’ютерних умінь, є втраченою для України. До речі, на Міноборони, Податкову адміністрацію виділяють не такі вже й шалені суми. Цікаво, що у бюджеті передбачене фінансування наразі неіснуючих структур, наприклад Державної комісії із регулювання ринків фінансових послуг. Тож, найімовірніше, бюджет у черговий раз буде схвалений незбалансований, формальний. Фахівець із бюджетних питань, радник прем’єр-міністра Кінаха Віктор Суслов пояснює ситуацію так:
«На жаль, в Україні досі держбюджет більш політичний документ, аніж головний фінансовий документ країни. Тому що щороку, коли йдеться про бюджет, йдеться одразу про можливу відставку уряду, про вплив лобістських угруповань. Тому те, що відображається у бюджеті, відображає загальну ситуацію в Україні. Тобто домінування окремих олігархічних груп у парламенті, дуже сильний тиск на уряд, перерозподіл посад в уряді. І, відповідно, таким чином, є групи, які зацікавлені мати нереальний і незбалансований бюджет. І кожен рік так і трапляється. Тому що якщо бюджет незбалансований і виникає можливість ручного керування, то в цих умовах ці угруповання отримують більше бюджетних коштів. Внаслідок цього страждає освіта, страждає охорона здоров’я.»
Пан Суслов вихід із ситуації бачить у тому, щоб працювати над інвестиційною привабливістю України. Будуть інвестиції – будуть і доходи у бюджеті – каже радник прем’єра. А перерозподіляти кошти, як це пропонують деякі економісти, не має сенсу. Бо і ті самі і Податкова, і МВС повинні бути не корумпованими, ефективними. Що і передбачено фінансуванням. Окрім цього, пан Суслов наголошує, що за нинішніх умов розвитку країни треба радіти і тим 4-оми мільйонам, виділеним на освіту:
«Україна за рівнем національного доходу на душу населення займає сьогодні 143 місце у світі. Таким чином, маючи національного доходу на душу населення 720 доларів, Україна нездатна фінансувати ні освіту, ні охорону здоров’я так, як це треба. І тому фінансування або скорочується, або як у випадку із комп’ютеризацію сільських шкіл залишається на рівні чинного року. І я вважаю,що це уже дуже добре.»
Наступного року уряд планує профінансувати комп’ютеризацію сільських шкіл у розмірі 4-ох мільйонів гривень. Для того, щоб сказати багато це, чи мало, наведу ще одну цифру - на Державне управління справами Президента пропонують виділити 198 мільйонів гривень. Як кажуть, відчуйте різницю. І це на тлі гучних заяв міністра освіти пана Кременя, що кожна дитина, яка виходить зі школи без комп’ютерних умінь, є втраченою для України. До речі, на Міноборони, Податкову адміністрацію виділяють не такі вже й шалені суми. Цікаво, що у бюджеті передбачене фінансування наразі неіснуючих структур, наприклад Державної комісії із регулювання ринків фінансових послуг. Тож, найімовірніше, бюджет у черговий раз буде схвалений незбалансований, формальний. Фахівець із бюджетних питань, радник прем’єр-міністра Кінаха Віктор Суслов пояснює ситуацію так:
«На жаль, в Україні досі держбюджет більш політичний документ, аніж головний фінансовий документ країни. Тому що щороку, коли йдеться про бюджет, йдеться одразу про можливу відставку уряду, про вплив лобістських угруповань. Тому те, що відображається у бюджеті, відображає загальну ситуацію в Україні. Тобто домінування окремих олігархічних груп у парламенті, дуже сильний тиск на уряд, перерозподіл посад в уряді. І, відповідно, таким чином, є групи, які зацікавлені мати нереальний і незбалансований бюджет. І кожен рік так і трапляється. Тому що якщо бюджет незбалансований і виникає можливість ручного керування, то в цих умовах ці угруповання отримують більше бюджетних коштів. Внаслідок цього страждає освіта, страждає охорона здоров’я.»
Пан Суслов вихід із ситуації бачить у тому, щоб працювати над інвестиційною привабливістю України. Будуть інвестиції – будуть і доходи у бюджеті – каже радник прем’єра. А перерозподіляти кошти, як це пропонують деякі економісти, не має сенсу. Бо і ті самі і Податкова, і МВС повинні бути не корумпованими, ефективними. Що і передбачено фінансуванням. Окрім цього, пан Суслов наголошує, що за нинішніх умов розвитку країни треба радіти і тим 4-оми мільйонам, виділеним на освіту:
«Україна за рівнем національного доходу на душу населення займає сьогодні 143 місце у світі. Таким чином, маючи національного доходу на душу населення 720 доларів, Україна нездатна фінансувати ні освіту, ні охорону здоров’я так, як це треба. І тому фінансування або скорочується, або як у випадку із комп’ютеризацію сільських шкіл залишається на рівні чинного року. І я вважаю,що це уже дуже добре.»
