Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 08:10

Колишні радянські республіки ще довго розплачуватимуться за російські борги своїми підприємствами


Колишні радянські республіки ще довго розплачуватимуться за російські борги своїми підприємствами

Прага, 14 листопада 2002 – Уряд Вірменії обміняв 5 своїх підприємств - гідроелектростанцію, завод електроніки й три дослідницькі центри – на списання боргів за російські енергоносії. Подібне планує вчинити й Киргизстан. Більш приховані, але схожі процеси відбуваються й в Україні. Найгострішою виявилася суперечка довкола контролю Росії над газотранспортною мережею України. А що кажуть з цього приводу закордонні аналітики, чи це єдиний спосіб для пострадянських держав позбутися боргової залежності від Росії?

Найбільшою проблемою для колишніх радянських республік стала залежність від російських енергоносіїв. Борги за них з кожним роком зростають переважно через високий рівень корупції в економіці, брак реформ і зростання цін на російський газ і нафту. Киргизький прем’єр Ніколай Танаєв повідомив Радіо Свобода, що його уряд також планує розрахуватися з Росією підприємствами військово-промислового комплексу. "Ми запропонували російському уряду низку підприємств. Ми пропонуємо передати свої акції Російській Федерації в обмін на списання боргів. Російське міністерство зараз опрацьовує нашу пропозицію."

Вирішення таким чином боргових зобов’язань має свої позитиви: країни позбуваються боргу і сплати щорічних відсотків на його обслуговування. Приміром, Світовий Банк вважає, що від цього виграють і самі підприємства, бо туди вкладають інвестиції й створюють нові робочі місця. Але, подібна практика може бути небезпечною – вважає регіональний аналітик американського Інституту Стратегічних і Політичних Досліджень Владімір Сокор. "На мою думку, переваги цього дуже сумнівні, тому що підприємства, про які іде мова – це радянські заводи і фабрики, які не конкурентноздатні на світових ринках. Вони будуть вимушені експортувати свою продукцію до Росії, ринок якої є низькоякісним. Таким чином, підприємства, а отже і частина вірменської економіки стане заручником низькосортної економічної системи".

Заступник директора Віденського Інституту Міжнародних економічних Досліджень Петер Гавлік додає, що розрахунки підприємствами за борги посилюватиме російський вплив на ці держави. "Не є таємницею, що Росія використовує свою економічну міць для тиску на республіки СНД і країни Балтії. Це добре спостерігається на взаєминах Росії з Україною, коли росіяни також намагалися здобути там майно в обмін на списання українських боргів. Тож небезпека шкідливого впливу Росії в деяких державах може посилитися."

Аби переконатися у тому, як легко питання боргів стає політичним, досить поглянути на сусідню Білорусь, де справа з поверненням Росії коштів за енергоносії переросла у скандал на вищому рівні. Подібне Україна переживала 2 роки тому, коли суперечка Газпрому з Нафтогазом щодо розміру боргу коштувала декому в українському уряді їхніх посад, а сьогодні на зміну цим розмовам прийшов політичний конфлікт довкола газового консорціуму.

Як не парадоксально, але ті, хто пропонує Росії акції підприємств не розуміють, що це економічно може бути не вигідним самій російській економіці. Говорить Професор Університету Індіани Майкл Алексєєв: "Я припускаю, що Росія воліла б одержувати плату готівкою, ніж застарілими, занепадаючими підприємствами. Такого роду операції взагалі сумнівні, бо вони створюють прецедент для інших держав, які також намагатимуться організувати з Росією подібні схеми повернення боргів, коли Росія цього не бажатиме".

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG