Белград, 14 листопада 2002 – На виборах у вересні й жовтні глава держави отримав найбільше голосів, але в другому турі взяло участь менше від половини електорату й тому результати оголошено недійсними, а нові вибори призначено на 8 грудня.
Переговори представників сербської правлячої коаліції з Коштуніцею минулої ночі тривали майже до ранку. Коаліція п’ятнадцяти партій, очолювана сербським прем’єром Зораном Джінджичем, запропонувала підтримку главі держави у разі якщо він висуне свою кандидатуру. Коштуніца сказав, що відповість – коли виспиться. Після обіду мас-медіа отримали заяву президента в якій мовиться, що він знову буде балотуватися на пост керівника республіки. В заяві жодним словом не згадано пропозиції Джінджичевої коаліції. Коштуніца лише висловлює сподівання, що його підтримають демократичні організації й угруповання. Отож, він непрямо відкинув простягнену руку.
Що це могло б означати?
По-перше, Коштуніца дав до відома, що не хоче бути спільним кандидатом від демократичних сил. По друге, він сподівається, що переможе й без підтримки Джінджича та його прихильників. У другому турі жовтневих виборів президент Югославії отримав два мільйони голосів, а його опонент Миролюб Лабус – 950 тисяч голосів. Лабус цим разом не балотувався. Годі вірити, що виборці, які голосували за реформатора Лабуса, у грудні проголосують за традиціоналіста Коштуніцу. Через це ймовірно мають право ті, хто вважає, що Коштуніца надто ризикує.
Свої кандидатури досі висунули ультранаціоналісти Воїслав Шешель та Борислав Пелевич. Пелевич тут маргінальна постать. Щодо Шешеля, його, згідно з опитуваннями, міг би перемогти лише спільний кандидат демократичних сил. За Шешеля й на грудневих виборах ймовірно проголосують прихильники екс-президента Слободана Мілошевича. Такого висновку оглядачі доходять на підставі співробітництва націоналістів й соціалістів у парламенті. Вони у середу, разом з депутатами від просербських сил у Чорногорії, у верхній палаті Парламенту ухвалили декларацію якою від Міжнародного трибуналу у Гаазі вимагають тимчасово звільнити Слободана Мілошевича для того, щоби він лікувався у Белграді. Нижня палата відмовилася обговорювати декларацію. Все-ж, голосування показало, що прихильники Мілошевича не такі то слабкі. Та ще одне: саме сьогодні Конституційний суд оголосив недійсним декрет сербського уряду про видачу Мілошевича Гаазькому трибуналові. Таке рішення Суду немає юридичних, але напевно матиме політичних наслідків.
А щодо шансів Коштуніци і Шешеля, усе залежить від того чи в першому турі проголосує більше від половини електорату. Якщо не вийде, буде це поразка для обох.
Переговори представників сербської правлячої коаліції з Коштуніцею минулої ночі тривали майже до ранку. Коаліція п’ятнадцяти партій, очолювана сербським прем’єром Зораном Джінджичем, запропонувала підтримку главі держави у разі якщо він висуне свою кандидатуру. Коштуніца сказав, що відповість – коли виспиться. Після обіду мас-медіа отримали заяву президента в якій мовиться, що він знову буде балотуватися на пост керівника республіки. В заяві жодним словом не згадано пропозиції Джінджичевої коаліції. Коштуніца лише висловлює сподівання, що його підтримають демократичні організації й угруповання. Отож, він непрямо відкинув простягнену руку.
Що це могло б означати?
По-перше, Коштуніца дав до відома, що не хоче бути спільним кандидатом від демократичних сил. По друге, він сподівається, що переможе й без підтримки Джінджича та його прихильників. У другому турі жовтневих виборів президент Югославії отримав два мільйони голосів, а його опонент Миролюб Лабус – 950 тисяч голосів. Лабус цим разом не балотувався. Годі вірити, що виборці, які голосували за реформатора Лабуса, у грудні проголосують за традиціоналіста Коштуніцу. Через це ймовірно мають право ті, хто вважає, що Коштуніца надто ризикує.
Свої кандидатури досі висунули ультранаціоналісти Воїслав Шешель та Борислав Пелевич. Пелевич тут маргінальна постать. Щодо Шешеля, його, згідно з опитуваннями, міг би перемогти лише спільний кандидат демократичних сил. За Шешеля й на грудневих виборах ймовірно проголосують прихильники екс-президента Слободана Мілошевича. Такого висновку оглядачі доходять на підставі співробітництва націоналістів й соціалістів у парламенті. Вони у середу, разом з депутатами від просербських сил у Чорногорії, у верхній палаті Парламенту ухвалили декларацію якою від Міжнародного трибуналу у Гаазі вимагають тимчасово звільнити Слободана Мілошевича для того, щоби він лікувався у Белграді. Нижня палата відмовилася обговорювати декларацію. Все-ж, голосування показало, що прихильники Мілошевича не такі то слабкі. Та ще одне: саме сьогодні Конституційний суд оголосив недійсним декрет сербського уряду про видачу Мілошевича Гаазькому трибуналові. Таке рішення Суду немає юридичних, але напевно матиме політичних наслідків.
А щодо шансів Коштуніци і Шешеля, усе залежить від того чи в першому турі проголосує більше від половини електорату. Якщо не вийде, буде це поразка для обох.
