Прага, 14 листопада 2002 – Генеральний секретар Компартії Китаю Цзян Цземінь і ще чимало старих керівників країни пішли в четвер у відставку на закінчення 16-го з’їзду найчисленнішої партії світу. Посеред традиційної помпезності радянського зразка до лав китайських комуністів було допущено капіталістів. Куди ж може піти країна, з якою десь на початку наступного тижня має започаткувати «стратегічне партнерство» президент України?
У Великому залі народу в Пекіні, до якого народ цими днями не підпускають і близько, до понад двох тисяч делегатів звернено заклики на табличках у коридорах: «Тримайтеся лівого боку!» І в цьому самому масивному приміщенні сталінської архітектури Цзян Цземінь закінчив свої 13 років при владі, організувавши найрізкіший поворот своєї 66-мільйонної партії праворуч.
На закінчення тижневого з’їзду стало ясно, що «велика справа будівництва соціялізму з китайськими рисами» створила щось значно більше схоже на капіталізм із соціялістичним відблиском. Проспівавши «Інтернаціонал», делегати виходили з будівлі, де на них чекали чорні «Ауді» з темними склами, а по дорозі до авт їм послуговував і банкомат. А в новому статуті партії, який було схвалено абсолютно одностайно, до партії робітників і селян здобули право вступати й приватні підприємці – нещодавні «капіталістичні експлуататори», що тепер стають «передовими виробничими силами».
Головна подія з’їзду – вибори понад 350 членів і кандидатів у члени Центрального комітету – дала чимало приводів до коментарів. У першій у нинішньому Китаї нормальній передачі влади – без смерті попереднього керівника чи внутрішнього перевороту – Генеральний секретар Цзян Цземінь і низка інших чільних партійних керівників навіть не балотувалися до складу еліти, яка має право керувати країною. Відбулася зміна поколінь – хай і сміховинна за закордонними мірками, коли 70-літніх замінюють 60- й 50-літні, але правдива зміна з погляду китайського.
До складу ЦК відтак переобрано лише одного з семи найвищих керівників – членів так званого Постійного комітету Політб’юра ЦК партії. І саме він – усього лише 59-річний нинішній віце-президент Ху Цзіньтао – як очікують, і обійме посаду Генерального секретаря, який і є справжнім керівником Китаю.
Нове керівництво країни – Політб’юро ЦК і його Постійний комітет – стане відомо в п’ятницю, коли закінчиться пленум ЦК. Усі з нетерпінням чекають, хто саме – і, що не менш важливо, в якому порядку – вийде до делегатів із-за завіси.
Дотепер китаєзнавці не вгадували майже ніколи, намагаючись передбачити зміни в комуністичному керівництві Китаю. Та більшість із них має спільну думку про те, що Ху Цзіньтао, ставши до влади, буде з усіх боків щільно оточений людьми, вірними Цзянові Цземіневі: колишній керівник, як уважають, практично вже забезпечив своїм силам більшість на вирішальних позиціях – зокрема, в майбутньому Постійному комітеті, навіть можливою ціною розширення його складу.
Вплив Цзяна Цземіня збільшило й те, що він домігся внести до статуту партії його власну теорію «трьох представництв» як провідну ідеологію партії – тепер він став нарівні з засновником нинішнього Китаю Мао Цзедуном і іншим великим керівником, Деном Сяопіном, що їхні вчення так само є частиною статуту.
Тож Ху Цзіньтао ще потребуватиме, мабуть, із кілька років, перш ніж зможе розвинути власний вплив. А тим часом у Китаї, де вже буяє капіталізм і економіка зростає вартими заздрощів темпами в 7 відсотків, почалася нова політична кампанія – всенародне вивчення звітної доповіді попереднього Генсека…
У Великому залі народу в Пекіні, до якого народ цими днями не підпускають і близько, до понад двох тисяч делегатів звернено заклики на табличках у коридорах: «Тримайтеся лівого боку!» І в цьому самому масивному приміщенні сталінської архітектури Цзян Цземінь закінчив свої 13 років при владі, організувавши найрізкіший поворот своєї 66-мільйонної партії праворуч.
На закінчення тижневого з’їзду стало ясно, що «велика справа будівництва соціялізму з китайськими рисами» створила щось значно більше схоже на капіталізм із соціялістичним відблиском. Проспівавши «Інтернаціонал», делегати виходили з будівлі, де на них чекали чорні «Ауді» з темними склами, а по дорозі до авт їм послуговував і банкомат. А в новому статуті партії, який було схвалено абсолютно одностайно, до партії робітників і селян здобули право вступати й приватні підприємці – нещодавні «капіталістичні експлуататори», що тепер стають «передовими виробничими силами».
Головна подія з’їзду – вибори понад 350 членів і кандидатів у члени Центрального комітету – дала чимало приводів до коментарів. У першій у нинішньому Китаї нормальній передачі влади – без смерті попереднього керівника чи внутрішнього перевороту – Генеральний секретар Цзян Цземінь і низка інших чільних партійних керівників навіть не балотувалися до складу еліти, яка має право керувати країною. Відбулася зміна поколінь – хай і сміховинна за закордонними мірками, коли 70-літніх замінюють 60- й 50-літні, але правдива зміна з погляду китайського.
До складу ЦК відтак переобрано лише одного з семи найвищих керівників – членів так званого Постійного комітету Політб’юра ЦК партії. І саме він – усього лише 59-річний нинішній віце-президент Ху Цзіньтао – як очікують, і обійме посаду Генерального секретаря, який і є справжнім керівником Китаю.
Нове керівництво країни – Політб’юро ЦК і його Постійний комітет – стане відомо в п’ятницю, коли закінчиться пленум ЦК. Усі з нетерпінням чекають, хто саме – і, що не менш важливо, в якому порядку – вийде до делегатів із-за завіси.
Дотепер китаєзнавці не вгадували майже ніколи, намагаючись передбачити зміни в комуністичному керівництві Китаю. Та більшість із них має спільну думку про те, що Ху Цзіньтао, ставши до влади, буде з усіх боків щільно оточений людьми, вірними Цзянові Цземіневі: колишній керівник, як уважають, практично вже забезпечив своїм силам більшість на вирішальних позиціях – зокрема, в майбутньому Постійному комітеті, навіть можливою ціною розширення його складу.
Вплив Цзяна Цземіня збільшило й те, що він домігся внести до статуту партії його власну теорію «трьох представництв» як провідну ідеологію партії – тепер він став нарівні з засновником нинішнього Китаю Мао Цзедуном і іншим великим керівником, Деном Сяопіном, що їхні вчення так само є частиною статуту.
Тож Ху Цзіньтао ще потребуватиме, мабуть, із кілька років, перш ніж зможе розвинути власний вплив. А тим часом у Китаї, де вже буяє капіталізм і економіка зростає вартими заздрощів темпами в 7 відсотків, почалася нова політична кампанія – всенародне вивчення звітної доповіді попереднього Генсека…
