Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 18:47

В Америці релігійні установи мають право на дискримінацію


В Америці релігійні установи мають право на дискримінацію

Н’ю Йорк, 15 листопада 2002 - В Америці релігійні установи, наймаючи працівників, мають право на дискримінацію, на відміну від установ громадських, що їм закон забороняє дискримінувати за ознаками статі, віку, вірувань, образу життя, сексуальної орієнтації тощо. Отож, приватні католицькі інститути можуть відмовити баптистові чи вірному англіканської церкви. Або, скажімо, єврейська приватна школа має право підбирати вчителів іудейської віри, відмовляючи, наприклад, католикам. Ну, а якщо приватна релігійна установа отримує державну субсидію, чи вона далі зберігає право на дискримінаційний вибір? Нині в штаті Джорджия суд розглядає позов, що стосується якраз цього питання.

Поки що ніхто не може не може дати чітку й недвозначну відповідь на вступне запитання. У Конгресі точаться гострі суперечки навколо законопроектів, що передбачають виділення державних коштів на світські аспекти діяльності релігійних установ. Каменем спотикання є проблема дискримінаційної практики таких інститутів. Ось приклад конфлікту: медичний працівник Алан Йоркер подав до суду на Церкву об’єднаних методистів. Його не взяли на працю до дитячого будинку цієї церкви, бо він не християнин. Йоркер - випускник медичної школи Колумбійського університету, терапевт-психолог найвищої категорії з багаторічним стажем. Він побачив у газеті оголошення, надіслав свою анкету. Там було запитання про віросповідання. Йоркер написав «іудейське». Йому сказали, цитую, «ми не наймаємо людей вашої віри». Між тим майже половину бюджету церковного дитбудинку становить державна дотація. Тож, Йоркер подав до суду. Він каже: «Державна дотація складається також і з моїх податків. Я не хочу, щоб за мій рахунок фінансували дискримінацію».Тепер суд має вирішити суперечку між релігійною свободою й громадянськими правами. Адвокат дитбудинку Грегорі Бейлор, директор Центру захисту закону та релігійної свободи Християнського юридичного товариства, вважає, що це неістотно, звідки саме надходить фінансування, головне - щоб релігійна організація могла надавати перевагу людям власної віри. До Алана Йоркера приєдналася Еймі Беллмор, теж терапевт-психолог. Її звільнили з того ж-таки дитбудинку, коли довідалися, що вона лесбіянка. Одначе, будинок стверджує, що місс Беллмор звільнили, бо, цитую, «її релігійні вірування не відповідали вимогам і тому що вона не погоджувалася з релігійною доктриною, котра не схвалює гомосексуальної практики». До речі, щойно стало відомо, що в консервативному окрузі Сан-Дієго, Каліфорнія, відверту лесбіянку Бонні Думаніс обрали державним прокурором. Такого в Америці досі не було. Але повернімося до штату Джордия. Можливо, що тамтешня справа по інстанціях дійде до Верховного Суду Сполучених Штатів, бо йдеться про засадниче питання правомірності державних субсидій релігійним установам взагалі. Ричард Фолтен, юридичний директор Американського єврейського комітету, вважає, що уряд не повинен надавати свої фонди релігійним установам. А якщо такі організації приймають державну допомогу, каже Фолтен, то вони повинні підпорядковуватися державним законам, бо, за відомим прислів’ям, «хто платить гроші, той замовляє музику».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG