Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 21:01

13 років з дня Оксамитової революції в Празі


13 років з дня Оксамитової революції в Празі

Прага, 18 листопада 2002 – Сьогодні багато чехів вважають, що події 17 листопада 1989 року у Празі були своєрідною революцією, справжні причини якої до сьогодні не зовсім вивчені, але вона не була революцією більшовицькою і цьому є свідченнями такі факти, що ніхто з представників влади, служби безпеки тодішньої Чехословаччини не був серйозно покараний за спроби перешкодити студентській демонстрації на столичній Народній тржіді, а її діти стали політиками і навіть членами нинішнього чеського Сенату.

Зібрання празьких студентів у Альбертівському центрі Праги 17 листопада приурочене до 50-річчя закриття вищих навчальних закладів нацистськими окупантами вилилося на вечір цього ж дня у тисячну демонстрацію проти комуністичного режиму, котрий був при владі в Чехословаччині десятки років після нацистів. Влада кинула на придушення студентської демонстрації в столиці біля 1600 працівників служби безпеки і комуністичної поліції. Під час зіткнень було поранено більше як 500 учасників цього виступу. До сьогодні не зовсім ясно, як розгорталися події вечора 17 листопада і чим вони були спричинені. Відомо лише, що серед демонструючих студентів Праги були провокатори СТБ, так іменувалася тодішня комуністична служба безпеки. Одним з них був Людвік Ціфчак, котрий мав виконати роль мертвого студента Мілана Ружічки. Ця стихійна демонстрація викликала загальнонародне збурення. 18 листопада на всіх площах столиці було вже тисячі учасників антикомуністичних протестів. Цього ж дня розпочався загальний страйк студентів республіки. Ці події знаменували початок Оксамитової революції і перемогу демократичних сил в Чехословаччині. Апогеєм цієї революції стала мільйонна акцій на Летній, найбільшій площі Праги, 25 і 26 листопада, а 8 грудня була створена нова демократична влада республіки, 29 грудня федеральні збори Чехословаччини, у тому приміщені, де зараз редакція радіо Свобода, обрали президентом відомого дисидента Вацлава Гавела.

За участь у розгоні студентського виступу 17 листопада 1989 року було засуджено 28 осіб але всі вироки були символічними, наприклад, 18 місяців ув’язнення. Що нині, через 13 років, роблять учасники придушення студентського виступу на Народній тржіді? Одні з них варять кнедлики в ресторанах, інші вирощують шампіньйони, працюють сторожами або шукають працю...На думку учасників тодішніх подій, покарані були в основному рядові, а справжні винуватці побиття сотень празьких студентів, такі, як Мілош Якеш чи Мирослав Степан, уникли суду. Сьогодні переважна більшість цих людей немає якогось почуття вини чи жалю за участь у придушенні студентської демонстрації, а чимало з них вважає, що виконували свій службовий обов’язок, як і нинішні спецслужби Чехії.

Через 13 років після тих бурхливих подій чехи по різному оцінюють їх. Одні вважають їх вже історією, інші закликають все ж розібратися до кінця у тому, хто які ролі тоді виконував. Один із політичних оглядачів у Празі сказав так, «17 листопада 1989 року було проявом протесту проти владного засилля. Але як сьогодні? Фіксація основних людських прав нині нічого не гарантує, бо конкретні закони закликають ці права придушувати. Маю право приватної власності але не можу приватизувати своє власне житло.»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG