Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 12:02

Білий Дім напередодні від’їзду президента Буша на Празький саміт


Білий Дім напередодні від’їзду президента Буша на Празький саміт

Прага – Вашингтон, 18 листопада 2002

Людмила Ваннек:

Сьогодні до Багдада прибула перша команда міжнародних інспекторів ООН та МАГАТЕ з мандатом на ліквідацію технологій та озброєнь масового знищення на іракській території. На зв’язку з нами з Вашингтона мій колега Михайло Мигалисько. Михайле, як ставляться до цієї справи в американській столиці?

Михайло Мигалисько:

Звичайно, на даний момент можна лише говорити про очікування та спостерігання за розвитком подій у Багдаді. Передусім, Сполучені Штати очікують звіт, який іракська влада має до 8-го грудня передати в Раду безпеки ООН. Документ повинен охоплювати список усіх технологій та зброї масового знищення в Іраку. Цей звіт, отже, буде першим сигналом, яким шляхом будуть далі розгортатися справи. Вашингтон ставиться зі скептицизмом до того, що режим Саддама Хусейна виконає резолюції Ради безпеки. Проте, як заявляв не раз президент Буш, треба спершу надати можливості вирішення іракської проблеми мирним, дипломатичний шляхом, воєнна інтервенція - це останній захід. Так що на даний момент усі можливості ще відкриті.

Людмила Ваннек:

Завтра, 19 листопада, президент Сполучених Штатів Джордж Буш відбуває на самміт НАТО до Праги. Очікується, що 19 глав держав Північно-Атлантичного альянсу запросять низку посткомуністичних країн вступити до НАТО. Які очікування Адміністрації Сполучених Штатів від цього саміту?

Михайло Мигалисько:

Радник президента Джорджа Буша з національних питань Кондоліза Райс заявила, що ця зустріч лідерів оборонного альянсу буде відзначенням важливих історичних перемін, адже, за її словами, “після десятиліть поділу та конфліктів Європа стає об’єднаною, вільною та мирною”. На думку експертів, Естонія, Литва, Латвія, Словаччина, Словенія, Румунія та Болгарія повинні отримати офіційне запрошення стати новими членами НАТО.

«Цей самміт буде відзначенням історичного моменту для НАТО, тобто поширення на ті території, на які ніхто ніколи не припускав, що це станеться,» – зазначила пані Райс.

Слід додати, що на порядку денному будуть також такі важливі справи, як боротьба з міжнародним тероризмом й питання нерозповсюдження технологій й озброєнь масового знищення. Вашингтон із метою підвищення спроможностей НАТО пропонує також створити “сили швидкого реагування”, до складу яких входило б понад 20 тисяч військовослужбовців альянсу.

Людмила Ваннек:

Як відомо, Росія раніше категорично виступала проти розширення НАТО на Схід й, передусім, у балтійські країни. Останнім часом президент Путін пом’якшив цю позицію. Зрештою, днями у Празі радник президента Росії Сергій Ястржембський заявив, що “модель розширення є інертною”, тобто не збільшив спроможності НАТО поборювати такі нові проблеми як, скажімо, глобальний тероризм. Як розцінюють ці питання?

Михайло Мигалисько

Коротко, можна сказати, що певну відповідь на усі ці питання дає ,власне, той факт, що після закінчення самміту НАТО у Празі, президент Сполучених Штатів Джордж Буш прибуде до Санкт-Петербурга, де проведе переговори з російським президентом Владіміром Путіним. Промовистим є й те, що Буш зустрінеться у Ризі з лідерами трьох балтійських держав – кандидатів в НАТО. Кремлівське керівництво хоча й далі не погоджується із процесом розширення Альянсу, проте не займає більше позиції категоричного протистояння. Слід нагадати, що між Бушем й Путіним існують дуже добрі особисті стосунки. З іншого боку, необхідність формування коаліції з міжнародної боротьби проти тероризму значно наблизила позиції між Москвою та Вашингтоном. Водночас створена у травні Рада Росія-НАТО також спричинилася до зняття деяких побоювань кремлівського керівництва.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG