Київ – Прага, 18 листопада 2002
Людмила Литовченко:
Президент України Леонід Кучма звільнив прем’єр-міністра Анатолія Кінаха і всіх членів Кабінету Міністрів. Указ про це з’явився 16 листопада. Таким чином, в українській “прем’єріаді” є перші крапки над “І”. Подальший розвиток її тепер залежить від того, чи проголосують народні депутати 21 листопада за кандидатуру Віктора Януковича, глави Державної адміністрації Донецької області, на посаду прем’єр-міністра.
Отже, передбачувана відставка уряду Кінаха відбулася. Які прогнози тепер виходять на перший план? Що означає ця відставка в контексті всієї політично-економічної ситуації в Україні? Що означатиме для розвитку цієї ж ситуації особа Віктора Януковича як прем’єр-міністра? Чиї інтереси простежуються в новітніх українських перемінах - окремих політико-економічних груп чи всього народу?
Відповіді на ці запитання ми спробуємо сьогодні знайти в розмові з нашою колегою Надією Степулою.
Що означає відставка уряду Кінаха та вірогідне призначення глави адміністрації Донецької області Віктора Януковича на вільну тепер посаду прем’єр-міністра України?
Надія Степула:
Відставка уряду Кінаха, очевидно, лежить у контексті заявленої президентом України Леонідом Кучмою лінії на політичну реформу. Власне й Указ президента “Про відставку Кабінету Міністрів України” вийшов “у зв’язку з необхідністю реалізації проголошеного курсу на реформування політичної системи в державі, забезпечення з цією метою конструктивної взаємодії і співробітництва Верховною Радою України у створенні відповідального і ефективно діючого Уряду України”.
Отже, відставка уряду Кінаха – один з елементів усього плану реформ. Після того, як у парламенті сформовано більшість, наступним кроком логічно було б сформувати новий уряд. Власне, прем’єр-міністр Кінах і став жертвою саме цього реформування. Хоч і були претензії щодо соціально-економічної політики, проте не вони стали визначальними для відставки.
Людмила Литовченко:
А що можна вважати все ж визначальним?
Надія Степула:
Напевне, кілька обставин. Першу ми вже обговорили – це контекст політичного реформування. Окрім того, Анатолій Кінах не мав суттєвої політичної ваги, він був дуже добрим менеджером, проте не міг надати істотної підтримки президентові в справі стабілізації політичної ситуації у країні.
Людмила Литовченко:
Чи має шанси на реалізацію такої підтримки Віктор Янукович?
Надія Степула:
Віктор Янукович – це політично вагома фігура, за ним стоїть ключовий у політичному плані регіон і наймогутніша в Україні політико-економічна група. Прихід Віктора Януковича на посаду прем’єра означатиме курс на стабілізацію влади.
Людмила Литовченко:
Цікаво було б дізнатися, як відбувається обговорення кандидатури Віктора Януковича на місце прем’єр-міністра України?
Надія Степула:
Думки вже є найрізноманітніші. Народні депутати України, які належать до різних фракцій, висловлюються – хто за те, що голосів за Януковича буде віддано 250, хто – що всі 300, дехто вважає, що не набереться і необхідних 226.
Послухаймо з цього приводу дві, можна сказати, протилежні, думки.
Член фракції “Регіони України” Валентин Ландик:
«Ми підтримали і ми від цього не відмовляємося, тому що Янукович показав себе... Я не хочу сказати, що все вже прекрасно стало. Зрушення, дійсно, дуже серйозні пройшли й ідуть надалі, тому на цьому етапі, я вважаю, що сьогодні кандидатура Януковича - це дійсно та ключова фігура, яка може, якщо їй дадуть змогу, сформувати уряд».
А ось, що сказав Степан Хмара, член фракції блоку Юлії Тимошенко:
«У мене викликає тривогу одне - ми бачили, як проводилися вибори в Донецькому регіоні - вони були просто жахливі. Тому цей досвід, набутий на Донецькому регіоні, і до якого має пряме відношення пан Янукович, де страшенна корупція, де ситуація, можливо, навіть, гірша ніж у 90-му році щодо полагодження прав людини, принципів демократії... Якщо це перенести на загальноукраїнський рівень, то ми дуже швидко будемо мати в гіршому ґатунку тоталітарну державу».
Людмила Литовченко:
Чи можна прогнозувати, що Віктор Янукович матиме підтримку не тільки тієї групи, яка за ним, а й інших політико-економічних груп?
Надія Степула:
Вірогідно, що якась форма балансу з іншими політико-економічними групами вже віднайдена, про це свідчать оптимістичні прогнози з приводу майбутнього голосування багатьох провідних політиків. Плюс визначальною все ж мені бачиться тут позиція самого президента України. Те, що майбутнє призначення Віктора Януковича може означати пріоритет політичної стабілізації на противагу іншим пріоритетам, – очевидно. Залишається, щоправда, багато питань.
Людмила Литовченко:
Чи можна назвати якесь основне з цих питань?
Надія Степула:
Напевне, це питання про те, якими методами буде досягнута згадана політична стабілізація. Якихось ілюзій на цю тему не має, здається, ніхто – ні прихильники кандидатури Віктора Януковича, ні ті, хто ставиться до його кандидатури скептично. Щодо інтересів народу, то, скажімо так, не народ, очевидно, обирає собі прем’єр-міністра. Власне, в українських реаліях ніколи не перестає бути актуальним відомий вислів Аліси з Країни Чудес про те, що “насправді не все є так, як є насправді…”
Людмила Литовченко:
Президент України Леонід Кучма звільнив прем’єр-міністра Анатолія Кінаха і всіх членів Кабінету Міністрів. Указ про це з’явився 16 листопада. Таким чином, в українській “прем’єріаді” є перші крапки над “І”. Подальший розвиток її тепер залежить від того, чи проголосують народні депутати 21 листопада за кандидатуру Віктора Януковича, глави Державної адміністрації Донецької області, на посаду прем’єр-міністра.
Отже, передбачувана відставка уряду Кінаха відбулася. Які прогнози тепер виходять на перший план? Що означає ця відставка в контексті всієї політично-економічної ситуації в Україні? Що означатиме для розвитку цієї ж ситуації особа Віктора Януковича як прем’єр-міністра? Чиї інтереси простежуються в новітніх українських перемінах - окремих політико-економічних груп чи всього народу?
Відповіді на ці запитання ми спробуємо сьогодні знайти в розмові з нашою колегою Надією Степулою.
Що означає відставка уряду Кінаха та вірогідне призначення глави адміністрації Донецької області Віктора Януковича на вільну тепер посаду прем’єр-міністра України?
Надія Степула:
Відставка уряду Кінаха, очевидно, лежить у контексті заявленої президентом України Леонідом Кучмою лінії на політичну реформу. Власне й Указ президента “Про відставку Кабінету Міністрів України” вийшов “у зв’язку з необхідністю реалізації проголошеного курсу на реформування політичної системи в державі, забезпечення з цією метою конструктивної взаємодії і співробітництва Верховною Радою України у створенні відповідального і ефективно діючого Уряду України”.
Отже, відставка уряду Кінаха – один з елементів усього плану реформ. Після того, як у парламенті сформовано більшість, наступним кроком логічно було б сформувати новий уряд. Власне, прем’єр-міністр Кінах і став жертвою саме цього реформування. Хоч і були претензії щодо соціально-економічної політики, проте не вони стали визначальними для відставки.
Людмила Литовченко:
А що можна вважати все ж визначальним?
Надія Степула:
Напевне, кілька обставин. Першу ми вже обговорили – це контекст політичного реформування. Окрім того, Анатолій Кінах не мав суттєвої політичної ваги, він був дуже добрим менеджером, проте не міг надати істотної підтримки президентові в справі стабілізації політичної ситуації у країні.
Людмила Литовченко:
Чи має шанси на реалізацію такої підтримки Віктор Янукович?
Надія Степула:
Віктор Янукович – це політично вагома фігура, за ним стоїть ключовий у політичному плані регіон і наймогутніша в Україні політико-економічна група. Прихід Віктора Януковича на посаду прем’єра означатиме курс на стабілізацію влади.
Людмила Литовченко:
Цікаво було б дізнатися, як відбувається обговорення кандидатури Віктора Януковича на місце прем’єр-міністра України?
Надія Степула:
Думки вже є найрізноманітніші. Народні депутати України, які належать до різних фракцій, висловлюються – хто за те, що голосів за Януковича буде віддано 250, хто – що всі 300, дехто вважає, що не набереться і необхідних 226.
Послухаймо з цього приводу дві, можна сказати, протилежні, думки.
Член фракції “Регіони України” Валентин Ландик:
«Ми підтримали і ми від цього не відмовляємося, тому що Янукович показав себе... Я не хочу сказати, що все вже прекрасно стало. Зрушення, дійсно, дуже серйозні пройшли й ідуть надалі, тому на цьому етапі, я вважаю, що сьогодні кандидатура Януковича - це дійсно та ключова фігура, яка може, якщо їй дадуть змогу, сформувати уряд».
А ось, що сказав Степан Хмара, член фракції блоку Юлії Тимошенко:
«У мене викликає тривогу одне - ми бачили, як проводилися вибори в Донецькому регіоні - вони були просто жахливі. Тому цей досвід, набутий на Донецькому регіоні, і до якого має пряме відношення пан Янукович, де страшенна корупція, де ситуація, можливо, навіть, гірша ніж у 90-му році щодо полагодження прав людини, принципів демократії... Якщо це перенести на загальноукраїнський рівень, то ми дуже швидко будемо мати в гіршому ґатунку тоталітарну державу».
Людмила Литовченко:
Чи можна прогнозувати, що Віктор Янукович матиме підтримку не тільки тієї групи, яка за ним, а й інших політико-економічних груп?
Надія Степула:
Вірогідно, що якась форма балансу з іншими політико-економічними групами вже віднайдена, про це свідчать оптимістичні прогнози з приводу майбутнього голосування багатьох провідних політиків. Плюс визначальною все ж мені бачиться тут позиція самого президента України. Те, що майбутнє призначення Віктора Януковича може означати пріоритет політичної стабілізації на противагу іншим пріоритетам, – очевидно. Залишається, щоправда, багато питань.
Людмила Литовченко:
Чи можна назвати якесь основне з цих питань?
Надія Степула:
Напевне, це питання про те, якими методами буде досягнута згадана політична стабілізація. Якихось ілюзій на цю тему не має, здається, ніхто – ні прихильники кандидатури Віктора Януковича, ні ті, хто ставиться до його кандидатури скептично. Щодо інтересів народу, то, скажімо так, не народ, очевидно, обирає собі прем’єр-міністра. Власне, в українських реаліях ніколи не перестає бути актуальним відомий вислів Аліси з Країни Чудес про те, що “насправді не все є так, як є насправді…”
