Доступність посилання

ТОП новини

Прага напередодні історичної події (Фрагмент з "Ранкової Свободи" 21 листопада)


Прага напередодні історичної події (Фрагмент з "Ранкової Свободи" 21 листопада)

Прага, 21 листопада 2002 - Отже, сьогодні в Празі розпочинається саміт НАТО. Подія неординарна, подія особлива для всієї міжнародної спільноти. До Чехії прибуло більше 50 глав держав – в історії самітів НАТО (а альянс, нагадаємо слухачам, виник 4 квітня 1949-го року), це число глав держав є безпрецедентним. Водночас, безпрецедентним є й інший факт, інша цифра: на празькому саміті до Північноатлантичного альянсу запросять одразу 7 держав. Дуже своєрідним є час, в який відбудеться саміт НАТО – час безпрецедентної боротьби з міжнародним тероризмом.

Г. Мовчан:

Зиновію, ти маєш акредитацію на саміт НАТО. І для тебе робота на ньому розпочалася ще вчора.

Якими є твої перші журналістські, а може й чисто людські враження від того, що ти почув, побачив, прочитав...

З.Фрис:

Це особливе почуття, коли ти перебуваєш в епіцентрі чогось най-най-найважливішого, найсуттєвішого, що відбувається в світі у цю мить, годину, день. Прага в очікуванні справді чогось особливого. Журналістів до Праги з’їхалося біля двох тисяч. Я впевнений, що вони, як, зрештою, всі учасники й гості, почувають себе тут комфортно...

Г.Мовчан:

Попри особливі, а радше – знову ж таки – безпрецедентні заходи безпеки...

З.Фрис:

Так, звичайно. Тема безпеки зайняла б не одну годину розмов. Обмежуся тим, що зі всієї Чехії до Праги прибуло 12 тисяч поліцейських, а також 4 тисячі військовиків. Поліція на кожному кроці, це правда, але це звична картина для всіх міст, де відбуваються подібні заходи. Безпрецедентним є той факт, що й 250 американських військовиків залучені до заходів з охорони. Небо Праги охороняє 15 американських винищувачів.

Г. Мовчан:

Треба, вочевидь, сказати нашим слухачам, що, попри те, що Чехія є членом НАТО, попри те, що чеська влада запросила американців для участі в заходах з безпеки, дві палати чеського парламенту мусили ухвалити відповідний закон. Це також про щось свідчить.

З. Фрис:

Пані Галино, свідчить про те, що в цивілізованому світі все робиться цивілізованими методами. І тут варто згадати діаметрально протилежну подію, коли 68-го року кілька країн Варшавського пакту на чолі з брежнєвським Радянським Союзом нахабно вторглися до тодішньої Чехословаччини, звісно, вони не питали ні в кого ніякого дозволу у парламенту, а значить у народу. Бо такого дозволу вони ніколи б не дістали. Власне, тут і стає зрозумілим, чому свого часу Чехія так хотіла до НАТО, чому сьогодні так прагнуть туди Латвія, Литва чи Естонія, бо, як сказав учора в ексклюзивному інтерв’ю для нашого радіо президент Сполучених Штатів Америки Джордж Буш, ці країни жили в тоталітарних державах, вони не були вільними. А тепер вони побачили свободу і полюбили її. Так само, як її любить Америка, сказав Джордж Буш. І коли кореспондент запитав у Буша, чи можуть нові члени НАТО (а це, головно, невеликі країни) зробити якийсь особливий внесок в цю організацію, Буш у відповідь сказав, як на мене, знамениту фразу: ці країни можуть привнести щось дуже важливе – свою любов до свободи.

Г.Мовчан:

Прекрасні слова!!! Але погодьмося, що на пострадянських теренах, окрім, хіба що країн Балтії, яких, серед інших, сьогодні оголосять новими членами НАТО, до альянсу є ще певна недовіра, певні побоювання. Ось, мовляв, прийдуть американці...

З.Фрис:

Дається взнаки, насамперед, багаторічна радянська пропаганда, що все західне є ворожим, агресивним, загарбницьким. Але подивіться, навіть Росія змирилася з тим, що її найближчі сусіди – країни Балтії – вступають у НАТО. І президент Буш у вже згаданому інтерв’ю для нашої радіостанції запевнив Росію, що НАТО біля її кордонів – це не загроза. З іншого боку, згадую фразу одного балтійського політика про те, що, мовляв, доводиться чути, що зі вступом трьох країн Балтії до НАТО, альянс наближається до Росії на дуже небезпечну відстань, то я на це кажу, продовжував політик: ми не наближаємося до Росії, ми, навпаки, тікаємо від неї якомога далі, до вільного світу.

Г. Мовчан:

Зиновію, отже, саміт НАТО у Празі неофіційно розпочався...

З.Фрис:

Так, неофіційно він розпочався. і навіть не вчора, а позавчора, коли на чеську землю ступив американський президент Джордж Буш. Вчора вранці він зустрічався з президентом Чехії Вацлавом Гавелом. Мабуть, ви звернули увагу на слова Буша про те, що, попри все, він би хотів вирішити іракську проблему мирним шляхом. Все залежатиме лише від Саддама Хусейна. Буш також сподівається на те, що нинішній саміт дозволить країнам НАТО ще більше згуртуватися в боротьбі з міжнародним тероризмом.

Г.Мовчан:

До Праги приїхала і Мадлен Олбрайт, вона, до речі, народилася в Чехії.

З.Фрис:

Так, і Мадлен Олбрайт, і Збігнєв Бжезінській, інші відомі політики останніх десятиліть. Мадлен Олбрайт, державний секретар в адміністрації Біла Клінтона, буквально в захопленні від того, що вона знову на рідній землі. Вона виступила з низкою заяв про нове розширення НАТО, не забула згадати Вацлава Гавела, який, за її словами, був найбільшим прихильником, найбільшим захисником розширення НАТО. Про НАТО вона сказала, зокрема, що це не лише наймогутніший у світі військовий альянс. Це також альянс демократій і країн, які керуються правилами закону і розуміють необхідність громадянського контролю над військовими, віддають належне міжнародним стосункам між членами альянсу і необхідності допомагати один одному, сказала Олбрайт.

Г.Мовчан:

Зауваж, на громадянському суспільстві робиться особливий акцент.

З.Фрис:

Це якраз те, чого бракує в Україні. І це одна з величезних перешкод для України на шляху до євроатлантичних структур.

Г.Мовчан:

Я хочу повернутися до фігури Вацлава Гавела, він зараз в епіцентрі всіх подій, що відбуваються в Чехії. І не лише тому, мабуть, що він господар нинішнього саміту. Як ти гадаєш?

З.Фрис:



Без перебільшення, Гавел є фігурою історичною. Це совість нації. Не є випадковим, на мою думку, той факт, що саміт НАТО відбувається в Чехії. Гавел за два місяці покидає посаду президента. 13 років тому, приблизно в цей час, під його керівництвом відбулася так звана оксамитова революція, він був, як ви вже чули, найбільшим прихильником розширення НАТО на схід. Празький часопис ДНЕС учора написав: сповнюється мрія Гавела – НАТО в Празі. Сам Гавел заявив: саміт в Чехії є переломним. І не лише тому, що вперше він відбувається за колишньою залізною завісою. Саміт є переломним тому, що знаменує крок до трансформації альянсу, визначення його нової ролі в світі.

Взагалі, саміт НАТО в Празі – це певна данина заслугам особисто Вацлава Гавела. І він, безумовно, може цим пишатися.

Г.Мовчан:

Треба віддати належне Гавелу і за те, що наша радіостанція зараз у Празі. Свого часу, коли Гавела переслідувала комуністична влада, саме радіо СВОБОДА/ВІЛЬНА ЄВРОПА захищало його, надавало йому трибуну.

З. Фрис:

Безумовно, його заслуга тут є великою. Схоже, ми й надалі тут залишатимемося. В усякому разі, Буш і Гавел про це, здається, вже домовилися.

Г.Мовчан:

До речі, Президент Буш учора згадав наше радіо і тепло відгукнувся про його роль.

З.Фрис:

Так, він подякував президенту радіокорпорації Томасу Дайну, подякував усім, то працює на радіо. Президент сказав, що цінує нашу працю. Він нагадав слова Ейзенгауера про РАДІОВІЛЬНА ЄВРОПА/РАДІО СВОБОДА: найпростіше і найясніше право в світі є те, що ви його маєте, воно полягає в тому, щоб говорити правду. І більше, ніж за 50 років це право втілене в життя. І це є тією правдою, що робить вільним цей континент, - сказав президент Буш учора в Празі про наше радіо.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG