Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 17:14

Кримська влада проігнорувала річницю голодомору в Україні


Кримська влада проігнорувала річницю голодомору в Україні

Симферополь, 25 листопада 2002 - Як ми вже розповідали, з 23 листопада в Україні офіційно відзначається чергова річниця голодомору, вшановується пам’ять мільйонів загиблих співвітчизників. В Криму ж – повна автономія. Тут і республіканська, і місцева влада повністю проігнорували цей трагічний ювілей.

“Кожний їхній подих та думка були пронизані болем і безвихіддю. Погляди, ще вчора спрямовані вперед, тепер наштовхнулись на непереборну стіну страхітливої реальності. Почорнілі хати, спустошені села, продувані холодом смерті товарні вагони та світ, розлінований колючим дротом, - голодомор, депортація, ГУЛАГ - все що залишилося у тих, кому заповіли вмерти”, - це цитата із звернення до кримчан Єпископа Симферопольського і Кримського УПЦ Київського Патріархату Климента і Муфтія мусульман Криму Хаджи Еміралі Аблаєва.

Втім, жодне офіційне кримське видання це звернення не опублікувало. Більше того, і урядова, і парламентська газети в Криму навіть не згадали, що цими днями в Україні відзначається 70-та річниця початку страшного голодомору, внаслідок якого загинули мільйони людей. Абсолютно індиферентною залишилася і влада. Ні уряд Криму, ні парламент автономії, ні місцеві владні структури жодним словом не згадали про цю жахливу трагедію. Річницю голодомору в Криму відзначили лише представники громадськості і церква.

Справді, у Криму, який у 1933 році перебував у складі РСФСР, голод не так лютував, як на материку. Однак, за свідченням очевидців, з якими мені не раз довелося спілкуватися, у ті роки на півострові гинули десятки, а то й сотні тисяч українців, які масово втікали з охопленої голодом Української РСР. Їх або вбивали так звані “заградітєльниє отряди” НКВД, що стояли на Перекопському перешийку, або ж вони, знесилені, топилися в гнилому Сиваші, або – вмирали на вулицях Симферполя, Ялти чи Севастополя. Моя старенька сусідка, розповідала, що у 33 щоранку на набережній Севастополя знаходили десятки померлих втікачів з-за Перекопу. Вони вмирали від виснаження, або ж від того, що, потрапивши до відносно ситого Севастополя, наїдалися риби, що для виснаженого організму було просто смертельно.

Продовжую цитувати звернення єпископа Климента і муфтія Хаджи Еміралі-ефенді: “Наш шлях до свободи проліг через табори, виселення, голодомори та розстріли. Але новими духовними теренами нашого народу може стати забуття жертв, котрі так і не досягли цієї потаємної мети. Серед них і мертві, і зі скаліченими душами живі. Так, ми не пізнали свободи, забувши, що свобода - не дарунок долі... Разом з тим, ми закликаємо всіх, кому не байдуже мирне сучасне та майбутнє нашої країни, - не забувайте минулого і посильно боріться зі злом, котре породило тоталітаризм”.

Чи почує цей заклик розколоте кримське суспільство, чи почує така прагматична кримська влада? Це запитання залишається без відповіді.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG