Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 00:13

Прямий Ефір: «Забутий український голокост»


Прямий Ефір: «Забутий український голокост»

Прага-Київ, 22 листопада, 2002 –

Василь Зілгалов

Добрий вечір, шановні слухачі, у прямому ефірі “Вечірня Свобода”. Перед мікрофоном у Празі Василь Зілгалов. Сьогодні п’ятниця, 22 листопада. Завтра в Україні відзначається на державному рівні день Пам’яті жертв голодомору та політичних репресій, про який у ці дні, у зв’язку із міжнародним обговоренням теми України у Празі, детально пише й чеська преса. Зокрема, журнал “Рефлекс” назвав статтю про цю українську трагедію так: «Забутий український голокост».

А ми сьогодні обговорюватимемо тему “Україна на саміті в Празі”, а також тему, яку нам запропонував новий прем’єр України Віктор Янукович своїми словами: «Погодьтеся, вступити в Європу - не в географічному розумінні, а в політичному, буде для нас нереальною перспективою, допоки ми будемо залишатися країною з низьким рівнем життя і не сприймемо базових принципів європейської цивілізації».

Україна, її внутрішнє життя і бачення його через призму європейських цінностей - це наша друга тема, що ми її обговоримо з нашими шановними гостями “Вечірньої Свободи”.

Нагадую нашим слухачам телефон Київської студії 490 29 05, код Києва 044.

І привітаємо наших гостей у Київській студії – народного депутата, представницю парламентської більшості Людмилу Супрун, народного депутата, одного з керівників СПУ Миколу Рудьковського та нашого колегу, військового оглядача радіо “Свобода” Сергія Згурця.

Шановні гості й колеги, необхідно відразу ж сказати, що враження від участі України на саміті НАТО і засідання комісії “Україна-НАТО” досить суперечливі, про що пише і преса, і говорять спостерігачі. Як і передбачалося, українського президента, за реплікою посла Чехії в НАТО Карела Кованди, зустріли «холодно, але коректно». У зв’язку з приїздом Леоніда Кучми на саміт, було змінено план розміщення учасників “круглого столу” на засіданні Ради Євроатлантичного партнерства. Чи не вперше у практиці НАТО учасників засідання посадили за французькою абеткою, бо за традиційною англійською Кучма сидів би поряд з Джорджем Бушем і Тоні Блером, чого ті, безумовно, не бажали.

Досить красномовним був жест американської делегації на засіданні комісії “Україна –НАТО” на рівні міністрів закордонних справ, коли держсекретар США Колін Пауел підняв своїх людей на самому початку і покинув зал засідань, посилаючись на необхідність провести свого президента до Росії. Хоча Анатолій Зленко й охарактеризував це як нормальний випадок, все ж це свідчить про певні застереження Заходу щодо українських керівників, але, як всюди підкреслювалося на саміті, не до України.

Я звертаюся до свого колеги Сергія Згурця, щоб він все ж узагальнив деякі основні аспекти сприйняття України в Празі, так би мовити, на експертному рівні.

Що можна сказати про це сьогодні, і які перспективи на майбутнє у взаєминах України і НАТО?

Сергій Згурець

Добрий вечір. Насамперед, слід відзначити, що засідання на рівні чільних представників НАТО у Празі засвідчило два нюанси щодо України. По-перше, це ставлення до президента України. І по-друге, ставлення з боку НАТО до України як до держави, просування якої до Євроатлантичної спільноти є важливим для Заходу. Той вишуканий стиль поведінки, коли було продемонстровано президенту України, що його перебування у Празі є, так би мовити, зайвим кроком, показав: з боку США ставлення до нинішньої влади в Україні не міняється. І ця позиція американської сторони не буде змінюватися.

Коли ж ми говоримо про ставлення до України, можна зазначити: ті документи, які були підписані після засідання комісії “Україна-НАТО”, говорять про те, що залишається можливість для інтегрування України в європейську спільноту. Часові рамки для цього визначити досить важко. Коли ми говоримо, що НАТО передбачає, аби Україна здійснила економічні, політичні, військові реформи, - то про це говориться досить давно. Саме повільний поступ реформ в Україні говорить, що третя хвиля розширення НАТО не відбудеться за 5-7 років. Це буде років через десять або більше. Тоді буде інше НАТО, інша Європа і абсолютно інші реалії існування в світі.

Отже, є два висновки: НАТО і США продемонстрували своє прохолодне ставлення до чільної влади в Україні, яку уособлює лідер нашої держави. І друге – НАТО і американська сторона зацікавлені, щоб політичні сили в Україні досягли, аби країна просувалася до європейських стандартів.

Василь Зілгалов

Шановні депутати, які ваші враження по завершенні цього саміту? Як сприймають Україну і її керівництво на Заході?

Людмила Супрун

Щодо ситуації, яка склалася навколо України на саміті. Україна є дійсним членом європейського співтовариства і учасником багатьох міжнародних організацій. Це потужна країна, яка має 50 мільйонів населення. І чесно кажучи, ставлення “прохолодне чи тепле” може бути до будь-якого лідера, але поважати країну потрібно. Тим більше, коли всі зацікавлені, щоб Україна розвивалася в напрямку наближення до європейських стандартів.

І одна з особливостей дипломатії полягає в тому, що, незалежно від того - дружите чи не дружите ви з певною країною - ви маєте дотримуватися певних правил.

Що стосується застосування французької абетки під час проведення саміту і розміщення представників держав на засіданні “круглого столу”, мушу сказати, що такі заходи можуть проводитися на двох мовах, англійською чи французькою. Це вибір оргкомітету. Думаю, не треба в цьому вбачати нічого занадто особливого.

Щодо поведінки Коліна Пауела під час засідання комісії “Україна-НАТО”, думаю, він абсолютно коректно вчинив, коли всією делегацією він мав проводжати свого президента в аеропорт. Я не вбачаю в цьому нічого особливого.

Василь Зілгалов

Дякую. Пане Рудьковський, Ваша оцінка.

Микола Рудьковський

Ви знаєте, я повністю погоджуюся з паном Бушем і паном Блером в тому, що вони не хотіли сидіти поряд з Леонідом Кучмою. Після того, як президент України призначив Павла Лазаренка прем’єром, я теж не захотів працювати з Кучмою і пішов з адміністрації президента. Вже тоді було зрозуміло, що Кучма став на хибний шлях.

І сьогодні я читав відкритий лист посла США в Україні Карлоса Паскуаля – відповідь редактору газети “2000”, де пан посол конкретно говорить, чому змінилося ставлення і Великобританії, і США до Кучми. Тому, що президент України, якщо говорити відверто, обманює світову спільноту і звинувачує у брехні США, коли вони звинувачують Кучму у розмові з Малєвим щодо постачання “Кольчуг” до Іраку.

Звичайно, за таких умов, коли Кучма винен, знає, що він мав таку розмову, давав “добро” на постачання зброї, і при цьому звинувачує інших – думаю, люди, які себе поважають, тим більше керівники таких авторитетних демократичних держав, зробили правильних жест.

І це ще раз показує, що Кучму починають ізолювати в демократичному світі, водночас подаючи руку Україні як державі. Я думаю, це правильна позиція європейських держав: диктаторів і тих, хто будує авторитарні режими, потрібно ізолювати. А народ, який прагне демократії і поступу до Європи, потрібно вітати і допомагати йому побудувати демократичну державу.

Василь Зілгалов

Дякую. Отже саміт показав, що тема “Кольчуг” залишається, тема надзвичайно складна і болюча для українського керівництва. Сергію, як ти вважаєш, які політичні наслідки може мати ця тема, і в цілому, ця напруга в американсько-українських стосунках?

Сергій Згурець

Ця ситуація буде продовжуватися. Американська і британська сторона будуть наполягати на тому, щоб Україна надала відповіді на питання, які ставилися. Разом з цим, позиція української сторони говорить про те, що офіційний Київ не зацікавлений надавати цю інформацію. За великим рахунком, треба мати докази. Якщо вони дійсно існують, було б добре, аби американська сторона їх таки знайшла. Тому що зараз ситуація виглядає взагалі тупиковою.

Але ставлення США до чільних українських представників є зрозумілою, і вона не зміниться.

Можна говорити про те, що не існує кризи у взаєминах, але насправді не існує реальною довіри до української влади. Якщо так – не існує довіри до держави. І дуже важко буде розділити підходи: США зменшують витрати для національного уряду України, і разом з тим незначно збільшують фінансову допомогу, спрямовану на підтримку ЗМІ в нашій державі.

Але важко порівнювати витрати у 50 мільйонів доларів, спрямовані на уряд Україні, і 300 тисяч доларів грантів на підтримку мас-медіа. Це неспівставні речі. Було б добре, якби американська сторона збільшила фінансову підтримку мас-медіа в Україні саме за рахунок тих “заморожених” коштів для центрального уряду. Тоді можна було б створити в Україні громадську думку, яка б дійсно відповідає демократичним принципам.

Василь Зілгалов

У нас є слухач, будь ласка.

Слухач

Про який європейський шлях можна казати, коли в нас немає кордонів? Крим окупований Росією, і за 20 років він з цієї ситуації не вийде. Навіть у Феодосії у центрі стоїть будинок офіцерів, на якому висить російський прапор. Люди там хочуть, аби були зв’язки з Туреччиною, але Росія захопила все.

І тому, те що вони там їздять на саміт, ніхто їх в Європу не візьме!

Василь Зілгалов

Питання таке, більш риторичне, про українські кордони. Ми, можливо, пізніше до нього повернемося.

Але що стосується підсумків засідання “Україна-НАТО”, ми будемо також підводити їх і наступного тижня.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG