Прага, 25 листопада 2002 - Спеціальний представник ООН Тео Ван Бовен прибув сьогодні до Узбекистану аби на місці провести розслідування повідомлень про смерть осіб у слідчих ізоляторах в результаті застосування до них тортур та жорстокого поводження з ними. Під час двотижневої поїздки, він відвідає в’язниці і зустрічатиметься з представниками правозахисних організацій Узбекистану.
У 1995 році Узбекистан приєднався до міжнародної конвенції проти заборони тортур, але не підписав тих статей документа, які дозволяють проведення незалежного розслідування індивідуальних скарг.
Прикладом того, як поводяться із підсудними, підозрюваними й тими, з ким влада Узбекистану прагне звести рахунки, може бути справа Іскандера Худойберганова.
Днями у Ташкенті поновлено судове слухання справи, по якій окрім 28-річного Худойберганова проходять також Бекзод Касимбеков, Носірхон Хакімов та ще троє осіб. Їх звинувачено у створенні так званого «злочинного угруповання» і «спробі повалення існуючого конституційного ладу». Худойберганова також звинувачено в «тероризмі», «навмисному убивстві» та проходженні вишколу у військових таборах у Чечні і Таджикистані. Згадані Касимбеков і Хакімов з квітня 2000 року вже відбувають восьмирічне ув’язнення за «антидержавні злочини». Під час суду обидва наполягали на своїй невинності і стверджували, що до них застосовували тортури.
За даними правозахисної організації «Міжнародної амністії», до Худойберганова і його товаришів застосовували тортури, щоб домогтися від них зізнання. Правозахисники заявляють, що суд у їхній справі не відповідає нормам справедливого правосуддя.
Скажімо, з 26 вересня, коли було призупинено слухання справи, адвокатам Худойберганова відмовляли у доступі до їхнього підзахисного. А один із суддів заявив адвокату таке: «Усі ваші зусилля марні. Зрозуміло, що він винен і, очевидно, буде засуджений до смертної кари». Призупинення судової справи було викликане спрямуванням підсудних на психіатричну експертизу. За словами їхніх родичів, один із медпрацівників заявив, що медичний висновок будуть робити не лікарі, а органи держбезпеки.
Аби запобігти смертному вироку, що загрожує Іскандеру Худойберганову, «Міжнародна амністія» закликала усіх направляти петиції до президента Іслама Карімова, міністерства закордонних справ та парламентської комісії з прав людини Узбекистану.
У 1995 році Узбекистан приєднався до міжнародної конвенції проти заборони тортур, але не підписав тих статей документа, які дозволяють проведення незалежного розслідування індивідуальних скарг.
Прикладом того, як поводяться із підсудними, підозрюваними й тими, з ким влада Узбекистану прагне звести рахунки, може бути справа Іскандера Худойберганова.
Днями у Ташкенті поновлено судове слухання справи, по якій окрім 28-річного Худойберганова проходять також Бекзод Касимбеков, Носірхон Хакімов та ще троє осіб. Їх звинувачено у створенні так званого «злочинного угруповання» і «спробі повалення існуючого конституційного ладу». Худойберганова також звинувачено в «тероризмі», «навмисному убивстві» та проходженні вишколу у військових таборах у Чечні і Таджикистані. Згадані Касимбеков і Хакімов з квітня 2000 року вже відбувають восьмирічне ув’язнення за «антидержавні злочини». Під час суду обидва наполягали на своїй невинності і стверджували, що до них застосовували тортури.
За даними правозахисної організації «Міжнародної амністії», до Худойберганова і його товаришів застосовували тортури, щоб домогтися від них зізнання. Правозахисники заявляють, що суд у їхній справі не відповідає нормам справедливого правосуддя.
Скажімо, з 26 вересня, коли було призупинено слухання справи, адвокатам Худойберганова відмовляли у доступі до їхнього підзахисного. А один із суддів заявив адвокату таке: «Усі ваші зусилля марні. Зрозуміло, що він винен і, очевидно, буде засуджений до смертної кари». Призупинення судової справи було викликане спрямуванням підсудних на психіатричну експертизу. За словами їхніх родичів, один із медпрацівників заявив, що медичний висновок будуть робити не лікарі, а органи держбезпеки.
Аби запобігти смертному вироку, що загрожує Іскандеру Худойберганову, «Міжнародна амністія» закликала усіх направляти петиції до президента Іслама Карімова, міністерства закордонних справ та парламентської комісії з прав людини Узбекистану.
