Доступність посилання

ТОП новини

Чеченських біженців силоміць змушують повертатися із Інгушетії на батьківщину


Чеченських біженців силоміць змушують повертатися із Інгушетії на батьківщину

Прага, 26 листопада 2002 - Нещодавня трагедія із заручниками у Москві (загибель близько 170 осіб), а також фактично щоденні повідомлення про убитих і поранених у Чечні, залишають дещо у тіні іншу людську трагедію - проблему чеченських біженців.

Йдеться, перш за все, про біженців, яких нині насильно витісняють із наметових таборів у Інгушетії і змушують повертатися до Чечні, де триває війна.

У 1999 році, коли розпочалася друга російсько-чеченська війна, яку в Кремлі називають «антитерористичною операцією», Чеченську Республіку покинуло понад 200 тисяч біженців. Більшість із них втекло до сусідньої Інгушетії.

А нині, за оцінками місцевої влади, в Інгушетії залишається близько 68-ми тисяч чеченських біженців. Тоді як, в ООН та інших міжнародних організаціях вважають, що ця цифра є значно вищою – близько 120 тисяч осіб. Здебільшого, це жінки і діти.

Після захоплення заручників у Москві в таборах для біженців в Інгушетії частіше почали з’являтися російські військові під приводом запобігання провокацій і захисту мешканців таборів. Однак біженці стверджують, що їх залякують і примушують повернутися до Чечні всупереч їхній волі.

Минулого тижня у наметовому таборі «Логоваз», де проживає 2 тисячі біженців комендант оприлюднив офіційного листа Міграційної служби МВС Росії про припинення постачання табору. Почастішали також випадки незаконних і не обґрунтованих виключень чеченців із числа біженців. Про це мовиться у скарзі, яку біженці з таборів: «Саціта», «Аліна» і «Бела» направили на адресу влади Інгушетії та Управління верховного комісара ООН у справах біженців.

Ще 29 травня цього року новий президент Інгушетії Зязіков і глава промосковської адміністрації в Чечні Кадиров підписали «План повернення тимчасово переміщених осіб», яким було передбачено, що усіх чеченських біженців переселять назад до Чечні до 15 вересня, а через якийсь час було названо вже іншу дату - 15 грудня. Однак біженці, більшість з яких втратили своє житло під час бомбардувань російської авіації та артилерійських обстрілів, не бажають повертатися до Чечні, де й далі триває збройне протистояння.

Влада у Кремлі, звичайно, прагне якомога швидше вирішити проблему чеченських біженців в Інгушетії, які для неї - як більмо в оці. Адже й досі у Кремлі перед усім світом заявляють, що жодної війни у Чечні не було й не має, а провадиться лише антитерористична операція.

До певної міри оглядачі були шоковані повідомленням, що серед чеченських біженців в Інгушетії розпочався збір підписів під листом до Президента Казахстану, у якому біженці просять надати їм тимчасовий притулок у місцях колишньої депортації чеченського народу, що була проведена Сталіним у 1944 році. А копію цього листа адресовано президенту Росії. Минулого тижня під цим листом вже було понад 5 тисяч підписів.

Як не парадоксально, але місце колишньої депортації для чеченських біженців є безпечнішим, ніж життя на Батьківщині.

Ще 14 листопада міжнародна правозахисна організація «Human Rigts Watch» звернулася до Президента Росії Володимира Путіна із закликом не допустити закриття таборів для чеченських біженців у Інгушетії та не допустити насильного переселення їх назад до Чечні.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG