Прага, 27 листопада 2002 – Європейський Союз запропонував 10-ти країнам-кандидатам фінансову допомогу на суму майже півтора мільярда євро. ЄС також пообіцяв збільшити квоти на продаж сільськогосподарської продукції цих країн. 8 держав Східної Європи, також Кіпр і Мальта мають вирішити до кінця наступного тижня, чи погоджуватися їм на умови вступу до ЄС.
12 грудня на своєму самміті у Копенгагені Європейський Союз офіційно запросить 10 країн-кандидатів стати членами ЄС. А рівно за 2 тижні до цього ЄС несподівано зробило їм фінансовий подарунок. Данія, що зараз головує в Євросоюзі, запропонувала країнам-кандидатам додаткові 1 мільярд 300 мільйонів євро. Крім того пообіцяла, що упродовж першого року нові члени сплачуватимуть до загального європейського бюджету на 2 з половиною мільйони євро менше, ніж решта країн ЄС. Оглядачі уточнюють, що пропозиція надійшла швидше від самої Данії, ніж Європейського Союзу в цілому. Прем`єр-міністр Данії Андерс Рассмусен назвав її компромісом, польський прем’єр Лєшек Міллер сказав, що це "явне поліпшення умов", але не вирішує проблеми, а представник Чехії в ЄС Павел Телічка оцінив добрі наміри Данії, але сказав, що хотів би бачити від ЄС більше поступок.
Лондонський аналітик з Центру Європейських Реформ Хетер Ґраббе (Heather Grabbe) назвала добрим стимулом бажання ЄС віднайти у своєму бюджеті додаткові гроші на розширення. "Це не такі великі гроші, але вони міняють ситуацію для країн-кандидатів."
Окрім поступок фермерам, Євросоюз також пообіцяв кандидатам майже 1 мільярд євро на зміцнення кордонів і прискорення процесу входження до Шенгенської зони та більше, ніж пів мільярда на посилення ядерної безпеки. Датський представник, який волів себе не називати, повідомив Радіо Свобода, що широкий жест його країни скритикувала Німеччина, котра робить найбільші внески до спільного європейського бюджету. Німецьке джерело підтвердило, що Німеччина не поспішатиме з ухваленням датських пропозиції щонайменше до початку Копенгагенського самміту.
Хетер Ґраббе пов’язує критику датської щедрості із намаганнями країн ЄС заспокоїти своє населення, що розширення не дуже вдарить по їхніх кишенях, але вона твердить, що ці політики гублять суть справи: "Насправді кошторис розширення дуже малий. Я гадаю, нинішні суперечки довкола ціни демонструють нездатність політиків пояснити своїм виборцям переваги розширення і те, скільки за це власне заплатять члени ЄС, а вони натомість сперечаються за ці невеликі додаткові кошти."
12 грудня на своєму самміті у Копенгагені Європейський Союз офіційно запросить 10 країн-кандидатів стати членами ЄС. А рівно за 2 тижні до цього ЄС несподівано зробило їм фінансовий подарунок. Данія, що зараз головує в Євросоюзі, запропонувала країнам-кандидатам додаткові 1 мільярд 300 мільйонів євро. Крім того пообіцяла, що упродовж першого року нові члени сплачуватимуть до загального європейського бюджету на 2 з половиною мільйони євро менше, ніж решта країн ЄС. Оглядачі уточнюють, що пропозиція надійшла швидше від самої Данії, ніж Європейського Союзу в цілому. Прем`єр-міністр Данії Андерс Рассмусен назвав її компромісом, польський прем’єр Лєшек Міллер сказав, що це "явне поліпшення умов", але не вирішує проблеми, а представник Чехії в ЄС Павел Телічка оцінив добрі наміри Данії, але сказав, що хотів би бачити від ЄС більше поступок.
Лондонський аналітик з Центру Європейських Реформ Хетер Ґраббе (Heather Grabbe) назвала добрим стимулом бажання ЄС віднайти у своєму бюджеті додаткові гроші на розширення. "Це не такі великі гроші, але вони міняють ситуацію для країн-кандидатів."
Окрім поступок фермерам, Євросоюз також пообіцяв кандидатам майже 1 мільярд євро на зміцнення кордонів і прискорення процесу входження до Шенгенської зони та більше, ніж пів мільярда на посилення ядерної безпеки. Датський представник, який волів себе не називати, повідомив Радіо Свобода, що широкий жест його країни скритикувала Німеччина, котра робить найбільші внески до спільного європейського бюджету. Німецьке джерело підтвердило, що Німеччина не поспішатиме з ухваленням датських пропозиції щонайменше до початку Копенгагенського самміту.
Хетер Ґраббе пов’язує критику датської щедрості із намаганнями країн ЄС заспокоїти своє населення, що розширення не дуже вдарить по їхніх кишенях, але вона твердить, що ці політики гублять суть справи: "Насправді кошторис розширення дуже малий. Я гадаю, нинішні суперечки довкола ціни демонструють нездатність політиків пояснити своїм виборцям переваги розширення і те, скільки за це власне заплатять члени ЄС, а вони натомість сперечаються за ці невеликі додаткові кошти."
