Київ, 29 листопада 2002 - “Новий уряд успадковує нові борги”, “У Нацбанку – все спокійно”, “Плата за користування підручниками – незаконна” –такі заголовки можна побачити на перших шпальтах загальноукраїнських газет.
“Заповідник імені Засух” – у публікації з такою назвою, яку газета “Сільські вісті” також друкує на першій шпальті, можна ознайомитися з журналістським розслідуванням про те, як господарює в своїй області губернатор Анатолій Засуха та його дружина – народний депутат Тетяна Засуха.
Традиційно, як і родину Засух, газета захисту інтересів селян не оминає увагою і постать лідера об’єднаних соціал-демократів, а віднедавна – голову президентської Адміністрації. “Віктор Володимирович Медведчук – фігура політично дуже неоднозначна. – зауважує часопис. На тлі українських олігархів, які змагаються між собою в одіозності, постать “мільйонера з трояндою” виглядає особливо. Його минуле, теперішнє й прийдешнє оповите густим туманом легенд – настільки густим, що в цьому плані з ним мало хто може зрівнятися”. Відтак, “Сільські вісті” вирішили трохи розвіяти отой туман і розповісти про деякі затемнені сторінки біографії Віктора Володимировича. Про них – читайте в статті “Нарцис”.
Газета “День” пропонує від мільйонерів перейти до проблем людей, що опинилися за межею бідності. А таких в Україні – немало. Лише тих, хто змушених доживати свій вік в притулках для старих – понад 50 тисяч. На їхнє утримання держава витрачає ... близько гривні на добу. “Але ми не цікавимося, - пише газета, - які умови визначають там їхнє існування, виправдовуючи це тим, що мати такі установи в економічно нерозвиненій країні – це вже потуп... Ми можемо лишень поспівчувати тим, у кого відібрали помешкання, будучи абсолютно впевненими в тому, що з нами подібного ні за яких обставин не трапиться... Але ми забуваємо, що біда має певну властивість: вона сама обирає, до кого прийти, абсолютно не враховуючи соціальне становище, виховання та вік”. Про те – як можна зарадити людям, від кого відвернулася доля, можна в публікації “Без табу”: живий той, кого розуміють”.
Хто знає, можливо саме доля не дала померти від отруйної задухи тим, хто зміг вийти живим з Театрального центру в Москві. Одесит Павло Ковальов вважає, що він “народився в сорочці”, оскільки йому, хворому на астму, таки вдалося вижити. З спогадами очевидця трагедії на Дубровці можна ознайомитися на шпальтах газети “Правда України” у статті “Повернений “Норд-Остом”.
Втім, як стверджує кореспондент газети “Україна молода” – деякі політики в Україні, не очікуючи поки їм усміхнеться доля, самі активно беруться влаштовувати своє сьогоднішня буття. “Не можеш протидіяти – очоль!” - у публікації під таким заголовком журналіст привертає увагу до створення ще одного оргкомітету з підготовки навколоцензурних слухань, яку очолив представник СДПУ(о) Олександр Зінченко. Він діятиме паралельно з уповноваженою на це парламентською групою під орудою не надто прихильного до нинішньої влади голови комітету ВР з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка. Пристрасті навколо його комітету завирували відтоді, як Томенко заявив про намір не тільки провести слухання про свободу слова у форматі Верховної Ради ( вони мають відбутися 4 грудня), а й ініціювати громадські слухання, що дало б змогу представникам преси озвучити власні вимоги до законодавчої влади. Неважко передбачити, - наголошує автор, - що в документах підготовлених віце-спікером О.Зінченком стверджуватиметься, що ніякої політичної цензури в Україні не існує.
“Заповідник імені Засух” – у публікації з такою назвою, яку газета “Сільські вісті” також друкує на першій шпальті, можна ознайомитися з журналістським розслідуванням про те, як господарює в своїй області губернатор Анатолій Засуха та його дружина – народний депутат Тетяна Засуха.
Традиційно, як і родину Засух, газета захисту інтересів селян не оминає увагою і постать лідера об’єднаних соціал-демократів, а віднедавна – голову президентської Адміністрації. “Віктор Володимирович Медведчук – фігура політично дуже неоднозначна. – зауважує часопис. На тлі українських олігархів, які змагаються між собою в одіозності, постать “мільйонера з трояндою” виглядає особливо. Його минуле, теперішнє й прийдешнє оповите густим туманом легенд – настільки густим, що в цьому плані з ним мало хто може зрівнятися”. Відтак, “Сільські вісті” вирішили трохи розвіяти отой туман і розповісти про деякі затемнені сторінки біографії Віктора Володимировича. Про них – читайте в статті “Нарцис”.
Газета “День” пропонує від мільйонерів перейти до проблем людей, що опинилися за межею бідності. А таких в Україні – немало. Лише тих, хто змушених доживати свій вік в притулках для старих – понад 50 тисяч. На їхнє утримання держава витрачає ... близько гривні на добу. “Але ми не цікавимося, - пише газета, - які умови визначають там їхнє існування, виправдовуючи це тим, що мати такі установи в економічно нерозвиненій країні – це вже потуп... Ми можемо лишень поспівчувати тим, у кого відібрали помешкання, будучи абсолютно впевненими в тому, що з нами подібного ні за яких обставин не трапиться... Але ми забуваємо, що біда має певну властивість: вона сама обирає, до кого прийти, абсолютно не враховуючи соціальне становище, виховання та вік”. Про те – як можна зарадити людям, від кого відвернулася доля, можна в публікації “Без табу”: живий той, кого розуміють”.
Хто знає, можливо саме доля не дала померти від отруйної задухи тим, хто зміг вийти живим з Театрального центру в Москві. Одесит Павло Ковальов вважає, що він “народився в сорочці”, оскільки йому, хворому на астму, таки вдалося вижити. З спогадами очевидця трагедії на Дубровці можна ознайомитися на шпальтах газети “Правда України” у статті “Повернений “Норд-Остом”.
Втім, як стверджує кореспондент газети “Україна молода” – деякі політики в Україні, не очікуючи поки їм усміхнеться доля, самі активно беруться влаштовувати своє сьогоднішня буття. “Не можеш протидіяти – очоль!” - у публікації під таким заголовком журналіст привертає увагу до створення ще одного оргкомітету з підготовки навколоцензурних слухань, яку очолив представник СДПУ(о) Олександр Зінченко. Він діятиме паралельно з уповноваженою на це парламентською групою під орудою не надто прихильного до нинішньої влади голови комітету ВР з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка. Пристрасті навколо його комітету завирували відтоді, як Томенко заявив про намір не тільки провести слухання про свободу слова у форматі Верховної Ради ( вони мають відбутися 4 грудня), а й ініціювати громадські слухання, що дало б змогу представникам преси озвучити власні вимоги до законодавчої влади. Неважко передбачити, - наголошує автор, - що в документах підготовлених віце-спікером О.Зінченком стверджуватиметься, що ніякої політичної цензури в Україні не існує.
