Одеса, 29 листопада 2002 - Зустріч з Генеральним Консулом Росії в Одесі Феліксом Довженком, проведена у приміщенні Гільдії власних кореспондентів, викликала увагу серед багатьох регіональних журналістів. І це не випадково. Надзвичайно багато накопичилося у працівників мас медіа запитань, зокрема, щодо прагнень російської сторони закріпити свої інтереси на Південних теренах України.
Під час зустрічі Фелікс Довженок повідомив, що нині в Україні працює чотири Генеральних консульства Росії. Те, що в Одесі курує – Одеську, Миколаївську, Херсонську та Кіровоградську області. У коло інтересів входить співпраця російських підприємств з українськими колегами в регіонах.
Вельми цікавою була відповідь Генерального Консула на запитання щодо роботи в Одесі Чеченського інформаційного центру.
Росія неодноразово вимагала припинити діяльність згаданого інформбюро.
Але, слова пана Довженка нічого крім подиву викликати не могли: “Ніякого Чеченського інформаційного центру в Одесі немає. Це є лише один із напрямків роботи обласної організації Українського Народного Руху. Офіційно зареєстрованого центру немає...”
Запитання: “А які ж тоді були підстави для вимог негайно закрити Чеченський інформцентр в Одесі?” так і залишилося без відповіді...
Але, продовжу цитату: “Законодавство України забороняє підтримку бойовиків.
Нещодавній пікет проведений в Одесі біля приміщення Генконсульства Росії викликав у нас обурення. По перше, грубі гасла на адресу Президента Росії та на неправові, на їхню думку, дії російських спецслужб.
Але, коли поруч з гаслами присутній прапор Чечні - це є нічим іншим як інформаційною підтримкою чеченських бойовиків, терористів.
Тому, цілком зрозуміла реакція Росія і моя як Генерального Консула”.
Так звана “чеченська проблема”, у російському розумінні цього слова, особливо використовувалася під час березневих 2002 року виборів в Одесі. Кандидата на посаду мера від блоку “Наша Україна” Едуарда Гурвіца безпідставно пов’язували з чеченськими бойовиками. Російські мас медіа проводили відверту інформаційну війну як проти блоку “Наша Україна” так і особливо проти Едуарда Гурвіца. На телебаченні транслювали кінофільми, які потім повторювали підвладні мас медіа контрольовані Русланом Боделаном. В Одесі поширено тисячі анонімних примірників листівок відповідного змісту з безпідставними звинуваченнями на адресу Едуарда Гурвіца.
Фелікс Довженок назвав такі дії російських мас медіа “ненормальними і поганими...”
“Я не можу підтримувати такі кроки чи дії конкретних журналістів, які не поважають Україну чи звинувачують конкретні партії. Це справді внутрішні справи держави. І Україна самостійно розбереться яку партію українці підтримають чи не підтримують.
Для цього існують вибори.
У мене позиція визначена. Я не лише не підтримую тодішню поведінку мас медіа, а категорично проти таких дій з метою набуття певного політичного капіталу чи виконання соціального замовлення”.
У відповідь на висловлення надії, що на майбутніх виборах така ситуація з російським втручанням не повториться, пан Консул лише посміхнувся і сказав: “Дуже дякую, що Ви дуже високо оцінюєте мої можливості...”
Під час зустрічі Фелікс Довженок повідомив, що нині в Україні працює чотири Генеральних консульства Росії. Те, що в Одесі курує – Одеську, Миколаївську, Херсонську та Кіровоградську області. У коло інтересів входить співпраця російських підприємств з українськими колегами в регіонах.
Вельми цікавою була відповідь Генерального Консула на запитання щодо роботи в Одесі Чеченського інформаційного центру.
Росія неодноразово вимагала припинити діяльність згаданого інформбюро.
Але, слова пана Довженка нічого крім подиву викликати не могли: “Ніякого Чеченського інформаційного центру в Одесі немає. Це є лише один із напрямків роботи обласної організації Українського Народного Руху. Офіційно зареєстрованого центру немає...”
Запитання: “А які ж тоді були підстави для вимог негайно закрити Чеченський інформцентр в Одесі?” так і залишилося без відповіді...
Але, продовжу цитату: “Законодавство України забороняє підтримку бойовиків.
Нещодавній пікет проведений в Одесі біля приміщення Генконсульства Росії викликав у нас обурення. По перше, грубі гасла на адресу Президента Росії та на неправові, на їхню думку, дії російських спецслужб.
Але, коли поруч з гаслами присутній прапор Чечні - це є нічим іншим як інформаційною підтримкою чеченських бойовиків, терористів.
Тому, цілком зрозуміла реакція Росія і моя як Генерального Консула”.
Так звана “чеченська проблема”, у російському розумінні цього слова, особливо використовувалася під час березневих 2002 року виборів в Одесі. Кандидата на посаду мера від блоку “Наша Україна” Едуарда Гурвіца безпідставно пов’язували з чеченськими бойовиками. Російські мас медіа проводили відверту інформаційну війну як проти блоку “Наша Україна” так і особливо проти Едуарда Гурвіца. На телебаченні транслювали кінофільми, які потім повторювали підвладні мас медіа контрольовані Русланом Боделаном. В Одесі поширено тисячі анонімних примірників листівок відповідного змісту з безпідставними звинуваченнями на адресу Едуарда Гурвіца.
Фелікс Довженок назвав такі дії російських мас медіа “ненормальними і поганими...”
“Я не можу підтримувати такі кроки чи дії конкретних журналістів, які не поважають Україну чи звинувачують конкретні партії. Це справді внутрішні справи держави. І Україна самостійно розбереться яку партію українці підтримають чи не підтримують.
Для цього існують вибори.
У мене позиція визначена. Я не лише не підтримую тодішню поведінку мас медіа, а категорично проти таких дій з метою набуття певного політичного капіталу чи виконання соціального замовлення”.
У відповідь на висловлення надії, що на майбутніх виборах така ситуація з російським втручанням не повториться, пан Консул лише посміхнувся і сказав: “Дуже дякую, що Ви дуже високо оцінюєте мої можливості...”
