Доступність посилання

ТОП новини

Есей на вільну тему


Есей на вільну тему

Київ, 23 листопада 2002 - Скільки живу, не перестаю дивуватися, в якій державі проходить моє існування. Якось так склалося, що все свідоме життя я намагаюся час від часу спростовувати, що Україна – зовсім не така, як її подають “найкращі” представники народу нашого, тобто політична еліта. Я думаю, ви зрозуміли, що під найкращими представниками та елітою я маю на увазі здебільшого різного роду пройд, скоробагатьків, державних брехунів і відвертих злочинців. І це не є емоційним перебільшенням, бо приблизно так сприймають на заході всіх українців гамузом. І це вже позначається навіть на таких буденних речах, як одержання візи для навчання за кордоном. Тобто, молоде здорове розумне покоління починає потерпати від створюваного образу України. І спробуй якомусь броненепробивному західному чиновникові довести, що є Україна і Україна, Україна Кучми, його оточення та його радників й інша Україна.

Нещодавно мені довелося почути унікальну, як на мій розум, історію. Одному з близьких радників президента України, коли він став невиїзним у шенґенську зону, вельми вже закортіло у відпустку поїхати зі своєю сім’єю у Монако пограти в казино. У нього все було – гроші, величезний вплив усередині країни, але навіть близькі стосунки з Леонідом Кучмою не були аргументом для звичайних консулів західних посольств у Києві. Але цьому чоловікові так кортіло, що, скориставшись своїми знайомствами і наївністю одного з послів, йому таки вдалося вискочити – туди й назад - у Монако і насолодитися в тамтешніх казино. Та я не про це. Скажіть, на Бога, що про нас усіх, українців, думали в ті моменти західні люди? Правильно - що ми бидло і холопи, коли дозволяємо, щоб нами керували такі покидьки роду людського, як отой президентський радник.

І так воно є куди не глянь. Ота безконтрольність і всенаплюйство органів державної влади роз’їдає українське суспільство, як корозія метал. Прикладів – безліч. Візьмімо іншу сферу, футбольну. Нещодавно вибухнув ще один скандал, який не додав іміджу Україні. Про це повідомила газета “Молодь України”. Йдеться про жіночу команду “Легенда-Чексил” з Чернігова. Як чемпіон України, футболістки з Чернігова мали взяти участь у Кубку УЄФА, аналогові чоловічої Ліги чемпіонів. Однак Федерація футболу України, яку, до речі, очолює народний депутат Григорій Суркіс, не допустила команду до участі в цьому змаганні. Тоді чернігівки перейшли на засадах оренди до азербайджанської команди “Гемрюкчі” і виграли кваліфікаційний турнір. Після цього поїхали до Лондона, де боролися з “Арсеналом”, “Валенсією” та “Андерлехтом” за вихід у чвертьфінал. Українські футболістки під прапором демократичного Азербайджану хоч і не пробилися до наступного раунду, але посіли третє місце. Мені здається, що навіть для нашого вуха парадоксально звучить поєднання “українська команда “Гемрюкчі”. А що вже казати про делікатну структуру західного вушного механізму.

Або згадаймо багаторазову чемпіонку світу Зубрилову, яка нещодавно стала громадянкою Білорусі, щоб мати можливість нормально тренуватися. Невже скоро надійде з Банкової команда ставати азербайджанцями там чи білорусами - хай не назовсім, а так, до кращих часів?

А що діється з українським чоловічим футболом? Присутність варягів перейшла вже критичну межу, що відразу позначилося на успіхах національної збірної, на її рейтингу у списку футбольних команд світу. Всі отакі галузеві рейтинги насправді шмагають нас по іміджу, по фейсу, тобто по наших лицях. І може так статися, що орендоване біле личко перетвориться на страшну гримасу справжнього образу країни У.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG