Прага, 2 грудня 2002 року - 20 листопада у центрі Тбілісі було убито відомого колишнього грузинського футболіста Кахі Асатіані. Після цього убивства, Міністр внутрішніх справ Грузії Коба Нарчемашвілі, з огляду на високу злочинність у країні, закликав парламент внести зміни до кримінально-процесуального кодексу. Зокрема, збільшити існуючий 12-годинний термін попередньої ізоляції затриманих, а також повернути колишню скасовано норму про оперативний доступ міліції у місця досудового утримання під вартою, що стало прерогативою Мінюсту.
Такі заклики керівника МВС Грузії викликали гостру критику з боку міжнародної правозахисної організації «Human Rights Watch». Виконавчий директор відділу цієї організації з питань Європи і Центральної Азії Елізабет Андерсен заявила, що грузинський міністр прагне мати «кодекс катів». За її словами, МВС Грузії протиставить себе Раді Європи і ООН, які, навпаки, вимагають додаткових гарантій для затриманих у Грузії».
Тортури і процесуальні порушення є щоденною практикою грузинських правоохоронних органів. За даними «Human Rights Watch», лише цього року зареєстровано щонайменше 4 випадки застосування грузинською поліцією тортур електричним струмом і кілька випадків підробки підписів затриманих під свідченнями. Окрім цього зареєстровано десятки випадків побиття затриманих та перевищення встановленого законом 72-годинного терміну утримання без пред’явлення звинувачення.
Ще у 1998 році у Грузії за сприяння Ради Європи було схвалено новий кримінальний кодекс, який надавав затриманим додаткові гарантії. Але, вже у травні-червні 1999 року, через кілька тижнів після прийняття Грузії до Ради Європи, грузинський парламент схвалив цілу низку регресивних поправок, які звели нанівець ці гарантії. Це спонукало «Human Rights Watch» видати у 2000 році спеціальну доповідь: «Відкочування реформ: поправки підривають доступ до правосуддя». У доповіді мовилося, зокрема, про тодішню поширену практику грузинської поліції: затриману підозрювану особу оформляли спершу як свідка, щоб позбавити її доступу до адвоката та інших прав.
«Поліція Грузії регулярно зловживає своїми повноваженнями», - заявила цими днями представник «Human Rights Watch» Елізабет Андерсен. «Надання МВС Грузії додаткової влади не вирішить питання злочинності. Цю мету можна досягнути лише через завоювання поліцією довіри з боку суспільства», - наголосила вона.
Стурбованість міжнародних правозахисників тортурами в Грузії, до яких вдаються правоохоронні органи, викликають деякі асоціації з Україною. Адже і в Україні ця проблема має місце.
Наведемо лише один свіжий факт, про який повідомляє правозахисне інформаційне агентство «Пріма».
Рівненський обласний суд 28 листопада затвердив вирок щодо двох співробітників Костопольського районного відділення міліції Дмитра Чугунова і Костянтина Омельченка. Ïх засуджено на три роки позбавлення волі з відстрочкою вироку три роки – за побиття 16-річного Олександра Дублевського. Колишні міліціонери, яких позбавили роботи, також мають виплатити потерпілому близько 10 тисяч гривень за моральні збитки.
Все почалося з того, що 16-річний юнак допоміг пенсіонерці Світлані Тимофієвій винести речі з автобуса. А після цього вона виявила пропажу свого пенсійного посвідчення і звернулася до міліції. Міліціонери затримали Дублевського за підозрою у крадіжці і у приміщенні районного відділу жорстоко побили. Били кийками по шиї і голих п’ятах. В результаті потерпілий отримав черепно-мозкову травму, йому розбили обличчя і вивихнули щелепу.
Цього ж дня згадана пенсіонерка знайшла своє посвідчення, яке у неї випало із кишені, але на той час міліція вже завдала і фізичних, і моральних травм молодій людині.
Такі заклики керівника МВС Грузії викликали гостру критику з боку міжнародної правозахисної організації «Human Rights Watch». Виконавчий директор відділу цієї організації з питань Європи і Центральної Азії Елізабет Андерсен заявила, що грузинський міністр прагне мати «кодекс катів». За її словами, МВС Грузії протиставить себе Раді Європи і ООН, які, навпаки, вимагають додаткових гарантій для затриманих у Грузії».
Тортури і процесуальні порушення є щоденною практикою грузинських правоохоронних органів. За даними «Human Rights Watch», лише цього року зареєстровано щонайменше 4 випадки застосування грузинською поліцією тортур електричним струмом і кілька випадків підробки підписів затриманих під свідченнями. Окрім цього зареєстровано десятки випадків побиття затриманих та перевищення встановленого законом 72-годинного терміну утримання без пред’явлення звинувачення.
Ще у 1998 році у Грузії за сприяння Ради Європи було схвалено новий кримінальний кодекс, який надавав затриманим додаткові гарантії. Але, вже у травні-червні 1999 року, через кілька тижнів після прийняття Грузії до Ради Європи, грузинський парламент схвалив цілу низку регресивних поправок, які звели нанівець ці гарантії. Це спонукало «Human Rights Watch» видати у 2000 році спеціальну доповідь: «Відкочування реформ: поправки підривають доступ до правосуддя». У доповіді мовилося, зокрема, про тодішню поширену практику грузинської поліції: затриману підозрювану особу оформляли спершу як свідка, щоб позбавити її доступу до адвоката та інших прав.
«Поліція Грузії регулярно зловживає своїми повноваженнями», - заявила цими днями представник «Human Rights Watch» Елізабет Андерсен. «Надання МВС Грузії додаткової влади не вирішить питання злочинності. Цю мету можна досягнути лише через завоювання поліцією довіри з боку суспільства», - наголосила вона.
Стурбованість міжнародних правозахисників тортурами в Грузії, до яких вдаються правоохоронні органи, викликають деякі асоціації з Україною. Адже і в Україні ця проблема має місце.
Наведемо лише один свіжий факт, про який повідомляє правозахисне інформаційне агентство «Пріма».
Рівненський обласний суд 28 листопада затвердив вирок щодо двох співробітників Костопольського районного відділення міліції Дмитра Чугунова і Костянтина Омельченка. Ïх засуджено на три роки позбавлення волі з відстрочкою вироку три роки – за побиття 16-річного Олександра Дублевського. Колишні міліціонери, яких позбавили роботи, також мають виплатити потерпілому близько 10 тисяч гривень за моральні збитки.
Все почалося з того, що 16-річний юнак допоміг пенсіонерці Світлані Тимофієвій винести речі з автобуса. А після цього вона виявила пропажу свого пенсійного посвідчення і звернулася до міліції. Міліціонери затримали Дублевського за підозрою у крадіжці і у приміщенні районного відділу жорстоко побили. Били кийками по шиї і голих п’ятах. В результаті потерпілий отримав черепно-мозкову травму, йому розбили обличчя і вивихнули щелепу.
Цього ж дня згадана пенсіонерка знайшла своє посвідчення, яке у неї випало із кишені, але на той час міліція вже завдала і фізичних, і моральних травм молодій людині.
