Прага, 4 грудня 2002 – Дискримінація жінок у мусульманських країнах і жорстокі закони шаріату, які регулюють шлюб, а за подружню невірність і досі передбачають вкаменування до смерті, завжди були об’єктом гострої критики з боку міжнародних правозахисних організацій і залишалися серйозною, радше соціальною проблемою для тих же мусульманських країн. Ісламське керівництво Ірану вдалося до певних законодавчих інновацій у цій ділянці.
Цілковите або майже цілковите безправ’я жінок і дівчат у мусульманському світі є невід’ємною частиною ісламу, і зовнішній світ, власне кажучи, ніколи не намагався вплинути на цей стан речей. У багатьох ісламських країнах жінка не може показатися на вулиці без покривала, що сягає до п’ят і паранджі на голові із прорізами для очей. Вона не може вийти сама, без супроводу чоловіка, бо тут же буде заарештована. Тяжка кара може спіткати за публічний поцілунок навіть власної дружини. За подружню невірність, якщо спіймано на гарячому, після ісламського суду обох порушників чекає смерть через публічне вкаменування. Такі ж тяжкі кари передбачено за проституцію, яку взяти під цілковитий контроль спеціальна поліція моралі не може. На думку знавців мусульманських країн, найближчим часом змін у цій ділянці не передбачається, бо це означало би відступництво від законів ісламу. Єдиною мусульманською країною, яка зважилася на зміни, виявився Іран, де після тридцятилітньої війни з Іраком, що закінчилася 89-го року, залишилися десятки тисяч жінок-вдів. Саме ці самотні жінки, часто з дітьми на утриманні ставали жертвами переслідувань з боку поліції моралі. Шиїтські мулли дещо мінили законодавство, яке тепер дозволяє тимчасові шлюби, що можуть тривати від однієї години до 99-ти років. Досить за дрібну оплату підписати в нотаріальній конторі контракт на тимчасовий шлюб, скажімо, на один вечір, або усно скласти заяву перед муллою і жодного порушення закону нема. Такий винахід, як пише із Тегерана кореспондент агентства Франс пресс, вражає не лише західних громадян, а й арабів із сусідніх країн, щоправда, з інших міркувань. Він наводить слова тегеранського таксиста, який каже, що тепер поміняти жінку можна так же легко, як старий автомобіль. Щоправда, на тимчасовий шлюб повинні дати згоду законні жінки мусульманина, яких він може мати до чотирьох. Крім того, тимчасовий шлюб, навіть довгорічний не дає права жінці на жодну спадщину у випадку смерті чоловіка. Преса наводить слова однієї з іранських феміністок із тегеранської газети «Занан», яка вважає, що і тут права жінок були потоптані.
Цілковите або майже цілковите безправ’я жінок і дівчат у мусульманському світі є невід’ємною частиною ісламу, і зовнішній світ, власне кажучи, ніколи не намагався вплинути на цей стан речей. У багатьох ісламських країнах жінка не може показатися на вулиці без покривала, що сягає до п’ят і паранджі на голові із прорізами для очей. Вона не може вийти сама, без супроводу чоловіка, бо тут же буде заарештована. Тяжка кара може спіткати за публічний поцілунок навіть власної дружини. За подружню невірність, якщо спіймано на гарячому, після ісламського суду обох порушників чекає смерть через публічне вкаменування. Такі ж тяжкі кари передбачено за проституцію, яку взяти під цілковитий контроль спеціальна поліція моралі не може. На думку знавців мусульманських країн, найближчим часом змін у цій ділянці не передбачається, бо це означало би відступництво від законів ісламу. Єдиною мусульманською країною, яка зважилася на зміни, виявився Іран, де після тридцятилітньої війни з Іраком, що закінчилася 89-го року, залишилися десятки тисяч жінок-вдів. Саме ці самотні жінки, часто з дітьми на утриманні ставали жертвами переслідувань з боку поліції моралі. Шиїтські мулли дещо мінили законодавство, яке тепер дозволяє тимчасові шлюби, що можуть тривати від однієї години до 99-ти років. Досить за дрібну оплату підписати в нотаріальній конторі контракт на тимчасовий шлюб, скажімо, на один вечір, або усно скласти заяву перед муллою і жодного порушення закону нема. Такий винахід, як пише із Тегерана кореспондент агентства Франс пресс, вражає не лише західних громадян, а й арабів із сусідніх країн, щоправда, з інших міркувань. Він наводить слова тегеранського таксиста, який каже, що тепер поміняти жінку можна так же легко, як старий автомобіль. Щоправда, на тимчасовий шлюб повинні дати згоду законні жінки мусульманина, яких він може мати до чотирьох. Крім того, тимчасовий шлюб, навіть довгорічний не дає права жінці на жодну спадщину у випадку смерті чоловіка. Преса наводить слова однієї з іранських феміністок із тегеранської газети «Занан», яка вважає, що і тут права жінок були потоптані.
