Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 15:33

Світ стурбований закриттям таборів чеченських біженців у Росії


Світ стурбований закриттям таборів чеченських біженців у Росії

Прага, 4 грудня 2002 - Світ стурбований закриттям таборів чеченських біженців у Росії: російська влада змушує знедолених людей повертатися до Чечні, кажуть правозахисники.

Організація Об’єднаних Націй влаштувала Росії ще одну неприємність після того, як учора Данія відмовилася видати Росії представника незалежницької чеченської влади Ахмеда Закаєва й відпустила його на волю: відомство Верховного комісара ООН у справах біженців висловило «надзвичайну стурбованість» щодо долі чеченських біженців. Адже стало відомо, що російська влада всупереч закликам ООН таки закрила наметовий табір біженців поблизу селища Акі-Юрт в Інґушетії. До 20 грудня там збираються закрити ще п’ять таких наметових таборів. «Я зроблю все можливе, щоб зупинити це рішення», – заявив сьогодні в Женеві сам Верховний комісар Сержу Вієйра ді Меллу.

Свідчень про те, що насправді відбувалося в таборі Іман, мало: тільки вчора до нього нарешті впустили працівників відомства Верховного комісара, повідомила його речниця Джені Кларк. За її словами, намети вже розібрано, а в таборі й на сусідніх теренах, де теж живуть сотні чеченців, вимкнено електрику й опалення.

Раніше ж працівників відомства ООН туди не впускали під тим приводом, що такий візит «дав би біженцям нереальні сподівання», повідомив учора інший речник, Крис Яновскі. Так само, за його словами, чинилося і з іншими таборами чеченських біженців в Інґушетії, де відомству ООН не дозволили замінити зношені й пошкоджені намети на нові, а табори відрізали від зовнішнього світу військами.

Стурбованість закриттям табора Іман поблизу Акі-Юрта й силуваним переселенням сотень біженців усупереч попереднім запевненням висловили й Сполучені Штати Америки. Як сказав учора речник Державного департаменту Филип Рікер, Вашинґтон вимагатиме від Росії пояснень.

За словами представника Держдепартаменту, минулого тижня Москва запевняла, що змушеного повернення чеченців до Чечні не буде. І зараз у російській столиці стверджують, що виселення було добровільне. Федеральна міґраційна служба Росії сподівається, що до Нового року до Чечні таким чином повернеться близько 18 тисяч біженців - приблизно стільки, чи й до 20 тисяч, їх зараз іще перебуває в тих п’яти наметових таборах в Інґушетії, які теж збираються зліквідувати найближчими днями.

Твердження російської влади про добровільність переселення заперечують правозахисники, яким удалося дістатися до табору - до якого, нагадаю, не впускали ні журналістів, ні гуманітарних працівників, ні представників ООН. Светлана Ґаннушкіна з правозахисної організації «Меморіял» зуміла потрапити туди тільки тому, що вона є водночас членом президентського комітету з прав людини - і стверджує, що вибору в біженців не було; було натомість інше: «Насильство такого рівня, - і вони (біженці) настільки добре знайомі з цим насильством, що мають за краще зробили те, чого від них вимагають, і навіть загинути».

За її словами, засобів змушення було чимало: це і перекриття газу й води, і зупинення гуманітарної допомоги для табору, включно з їжею, і приховані погрози, з якими ходили по родинах у таборі невідомі люди в цивільному - що приводило біженців до просто істеричного стану. Із іншого боку були пропозиції безплатно перевезти до Чечні, заплатити там за квартиру і видати гуманітарну допомогу відразу за кілька місяців - але, наголошує Ґаннушкіна, до цих обіцянок жодних письмових ґарантій не пропонувалося.

Голова Чеченського комітету національного порятунку Руслан Бадалов додає, що доля багатьох виселених із табора Іман попід Акі-Юртом наразі не відома - але це не зупиняє Росію, бо ж наметові табори є живим нагадуванням про те, що конфлікт у Чечні триває без кінця-краю: «Поставлено завдання, політичну мету: будь-що прибрати намети геть із очей - від правозахисників, від світової спільноти, від журналістів; ось це завдання стараються виконати».

Правозахисники зазначають, що змушене повернення біженців означало б порушення міжнародних норм у галузі прав людини.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG