Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 05:52

Історія Однієї Пісні


Історія Однієї Пісні

Прага, 4 грудня 2002 - Буває таке, що одна пісня може стати символом цілої епохи. А коли ця епоха - друга світова війна, тоді пісня справді мусить бути надзвичайною. Історія цієї пісні, не менш цікава, як і весь воєнний період. А суть в тому, що ця пісня стала неформальним гімном як німецьких так і /їхніх противників/ союзних солдатів. Чому це Свобода раптом про Лілі Марлен заговорила, спитаєте. А тому, що в жовтні, на 91-му році життя, помер композитор цієї пісні, Ноберт Шульце.

У 1915 році, напередодні від’їзду на російський фронт, молодий німецький поет-солдат Ганз Ляйп, сів і написав вірша «Пісня молодого вартового». Було йому всього 19 років. Ганз поєднав разом ім’я своєї нареченої – Лілі – з ім’ям іншої дівчини – Марлен і таким чином народилася незабутня і неповторна Лілі Марлен, молода дівчина, що стоїть під ліхтарем біля казарми і чекає свого коханого.

Ганз Ляйп благополучно повернувся з війни і його натхненний вірш опублікували у збірці поезії 37-го року. Рік пізніше, вірш сподобався відомому німецькому композиторові Норберту Шульце. Він скомпонував музику і почалася епопея Лілі Марлен.....

1938-ий рік. Над Старим континентом починають підніматися воєнні вітри... Німецькі війська окупують Судети. Європа мовчить. Пісня Лілі Марлен починає жити своїм власним життям. Спочатку її відкидає міністр пропаґанди Джосеф Ґеббельс. Він хотів щось маршове, а вийшло трошки по іншому. Співачка, якій пропонували записати пісню, відмовляється. Але не на довго. В 39-му році, зірка німецьких кабаре Лале Андерсен записує пісеньку, проте публіка сприймає Лілі Марлен дуже спокійно. Продалося всього на всього 700 платівок. Ведучим радіопрограм пісня також не сподобалася. Але все змінилося в 41-му році. Саме в цьому році німецьке військове радіо почало транслювати Лілі Марлен солдатам Африканського Корпусу. Вона вперше прозвучала 18 серпня 41-го року. Почув її ніхто інший як знаменитий військовий командир генерал Фельдмаршал Ервін Роммель. Він попросив, щоб її частіше використовували в програмах і незабаром Лілі Марлен стала позивною піснею німецького військового радіо. Кожного вечора о 21:55 Лілі Марлен завершувала програму.

Почули пісню британці і як би це звучало непатріотично, полюбили її. Але не годилося слухати та ще й любити пісню ворога. Коли британські солдати підспівували собі по-німецьки, хтось звернув їм увагу, мовляв, як це так, хлопці... на що вони відпалили: то напишіть нам англійський варіант. І ось з’явися англійський переклад пісняра Томмі Коннорса. Дуже популярною стала інтерпретація співачки Анн Шелтон. Пісня розлилася по всіх країнах союзників. Ïї співали союзним військам по БіБіСі. Британська Восьма Армія зробила пісню своєю. Ïї співали у військових лікарнях, передавали величезними трансмітерами, розповсюджували разом з пропагандою, при чому по обох боках фронту. А все решта - це вже історія...

Згодом з’явилася французька версія Лілі Марлен. За нею італійська, голландська і так далі. За останнім підрахунком Лілі Марлен перекладено на 48 мов, включно з російською, японською та навіть івритом. В 43-му році Лілі Марлен посідала 13-те місце на американських гіт - парадах. 20 років пізніше вона знову дає про себе чути, а у 80-их Лілі Марлен вкотре стає шляґером в Німеччині та Японії.

Німецька артистка Марлена Дітріх покинула рідну Німеччину на знак протесту проти нацизму. Вона прийняла американське громадянство і стала відомою та популярною зіркою Голівуду. Дітріх зробила Лілі Марлен своїм гімном і завжди її співала для американських вояків. Упродовж трьох років її Лілі Марлен доходила до американських військових в Африці, Італії, Алясці, Ісландії, Грінландії та Англії.

В чому полягає популярність пісні? Чому Лілі Марлен стала найулюбленішою піснею військових? Тому, що вона сердечна. В ній немає й краплини пропаганди. Навпаки. В пісні живе любов, болить розлука, горить палке бажання, жевріє страх перед самотністю та смертю...

Лілі Марлен стала інспірацією щонайменше трьох фільмів. Найцікавішою була стрічка знаменитого режисера Фассбиндера. У фільмі Ґеббельс вкотре засуджує пісню, він її ненавидить і вважає, що вона сентиментальна. «Лілі Марлен – це гімно, що смердить смертю», - каже шеф нацистської пропаганди.

В музеї історії в Бонні – Гаус дер Ґешіхте, діє експозиція, присвячена Лілі Марлен. Це спільний проект Бонського музею та Національного Музею Війни та Опору Голландії. Виставка пояснює звідки пісня бере свій початок. Серед експонатів – ноти, платівки, журнали, листи солдатів, фільми, плакати та костюми. Словом, все, що пов’язане з міфом пісні, яка ще довго житиме своїм унікальним життям.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG