Прага, 5 грудня 2002 – Як сказав один мій колега, якщо Ви не володієте татарською мовою, яка Вам різниця, якими літерами пишуть татари – кирилицею, латинкою чи може арабською? Ви все одно - не зрозумієте. Але, до цього не байдужі російські депутати з Держдуми. Як ми вже повідомляли, тиждень тому вони ухвалили поправки до "Закону про мови народів Російської Федерації". Їхня суть у тому, що для всіх народів Росії запроваджується кирилиця і забороняється використання латинської писемності. Закон зараз очікує на підпис президента Путіна. Чи не порушує він прав народів Росії?
Поправки до Закону про мови зроблять кирилицю єдиною абеткою для усіх державних мов Російської Федерації. Таким чином це назавжди поховає сподівання таких народів Росії, як татар, карело-фінів і чеченців на повернення латинки до своєї писемності. Віктор Степанов - один з 3 членів Ради Федерації Росії, які голосували проти поправок. Він – з Карелії, і він порівнює втручання у мову з втручанням у гени.
"Навчання карельській мові на базі кирилиці практично знищить цю мову. Ми зараз порпаємося - як це робив Лисенко з генетикою – ми порпаємося у генетиці людської свідомості".
Карело-фіни твердять, що їхня мова не може бути представлена кирилицею, бо вона має вдвічі більше голосних, ніж російська. Але, найбільше заборона використовувати латинське письмо стосується татар. 3 роки тому Татарстан ухвалив закон, який передбачає перехід на латинське письмо. Так само, як і чеченці, до середини 30-х років татари вживали латинку. Це було після заборони арабської абетки і перед тим, як Сталін запровадив кирилицю.
Говорить татарський історик Дамір Ісхаков: "Це – ніщо інше, ніж порушення Конституції Росії. Вона має статті, що гарантують свободу і розвиток націй. Такі питання має вирішувати для себе кожна республіка окремо, і Москва не має права втручатися у справи республік."
Татари, звісно, занепокоєні тим, що Москва вирішує, як їм писати. Вони припускають, що у майбутньому вона буде і давати вказівки, якими словами користуватися, і поставить питання про доцільність татарської мови взагалі.
Прихильники повального запровадження кирилиці твердять, що це не порушує нічиїх прав використання рідної мови, мовляв, це лише зміна письма. А правозахисники закликають президента Путіна не підписувати поправок до Закону, бо вони суперечать Європейській Хартії Регіональних Мов. Справа у тому, що Росія підписала Хартію, але та ж Дума її ніяк не ратифікує, як, власне, і українська Верховна Рада постійно відкладає її повторну ратифікацію.
Один з авторів Європейської хартії Донал О Райґен цитує статтю з документу: "У визначенні своєї політики щодо регіональних мов, або мов меншин сторони мають враховувати потреби і побажання груп, які використовують ці мови". О Райґен від себе додає: "Є одна річ, яку люди дуже часто пов’язують із мовою – мова не може просто існувати у вакуумі, лише як засіб спілкування. Вона має свої прив’язки, свою власну систему цінностей. І якщо люди вважають своє письмо частиною цих цінностей, тоді Ви справді, частково руйнуєте значимість мови для цих людей."
Не секрет, і це добре відчувають на собі українці, мовне питання часто політизують. Що ж до письма, кирилиці чи латинки, то його вибір пов’язують із прагненнями ствердити національну й культурну свідомість, або навіть і незалежність. Молдова та Азербайджан нещодавно позбулися кирилиці, нав’язаної їм Сталіним і повернулися до латинки.
Поправки до Закону про мови зроблять кирилицю єдиною абеткою для усіх державних мов Російської Федерації. Таким чином це назавжди поховає сподівання таких народів Росії, як татар, карело-фінів і чеченців на повернення латинки до своєї писемності. Віктор Степанов - один з 3 членів Ради Федерації Росії, які голосували проти поправок. Він – з Карелії, і він порівнює втручання у мову з втручанням у гени.
"Навчання карельській мові на базі кирилиці практично знищить цю мову. Ми зараз порпаємося - як це робив Лисенко з генетикою – ми порпаємося у генетиці людської свідомості".
Карело-фіни твердять, що їхня мова не може бути представлена кирилицею, бо вона має вдвічі більше голосних, ніж російська. Але, найбільше заборона використовувати латинське письмо стосується татар. 3 роки тому Татарстан ухвалив закон, який передбачає перехід на латинське письмо. Так само, як і чеченці, до середини 30-х років татари вживали латинку. Це було після заборони арабської абетки і перед тим, як Сталін запровадив кирилицю.
Говорить татарський історик Дамір Ісхаков: "Це – ніщо інше, ніж порушення Конституції Росії. Вона має статті, що гарантують свободу і розвиток націй. Такі питання має вирішувати для себе кожна республіка окремо, і Москва не має права втручатися у справи республік."
Татари, звісно, занепокоєні тим, що Москва вирішує, як їм писати. Вони припускають, що у майбутньому вона буде і давати вказівки, якими словами користуватися, і поставить питання про доцільність татарської мови взагалі.
Прихильники повального запровадження кирилиці твердять, що це не порушує нічиїх прав використання рідної мови, мовляв, це лише зміна письма. А правозахисники закликають президента Путіна не підписувати поправок до Закону, бо вони суперечать Європейській Хартії Регіональних Мов. Справа у тому, що Росія підписала Хартію, але та ж Дума її ніяк не ратифікує, як, власне, і українська Верховна Рада постійно відкладає її повторну ратифікацію.
Один з авторів Європейської хартії Донал О Райґен цитує статтю з документу: "У визначенні своєї політики щодо регіональних мов, або мов меншин сторони мають враховувати потреби і побажання груп, які використовують ці мови". О Райґен від себе додає: "Є одна річ, яку люди дуже часто пов’язують із мовою – мова не може просто існувати у вакуумі, лише як засіб спілкування. Вона має свої прив’язки, свою власну систему цінностей. І якщо люди вважають своє письмо частиною цих цінностей, тоді Ви справді, частково руйнуєте значимість мови для цих людей."
Не секрет, і це добре відчувають на собі українці, мовне питання часто політизують. Що ж до письма, кирилиці чи латинки, то його вибір пов’язують із прагненнями ствердити національну й культурну свідомість, або навіть і незалежність. Молдова та Азербайджан нещодавно позбулися кирилиці, нав’язаної їм Сталіним і повернулися до латинки.
