Белград, 6 грудня 2002 – Подія незвичайна тому, що Сербія на початку дев’яностих років конфіскувала словенське майно на своїй території, а наразі словенці стали найбільшими інвесторами в Сербію.
Сербські урядовці уже два роки запевняють громадян, що незабаром в республіку почнуть припливати закордонні інвестиції. Тривають переговори з французькими, італійськими, німецькими, грецькими компаніями. Проте, виявилося, що найбільшим інвестором є – в чотири рази менша від Сербії Словенія.
Та курйоз не лише в тому. В 1990-му році, напередодні розвалу колишньої Югославії, чільні сербські урядовці вели шалену кампанію, закликаючи “справжніх сербських патріотів” не купувати словенських виробів. А словенські підприємства виробляли найкращі телевізори, холодильники, телефони, велосипеди, продукти, та навіть напої. Згодом на товари з неслухняної західної республіки було накладено додаткові податки й нарешті, на початку війни, тимчасово конфісковано усе словенське майно на території Сербії.
Дванадцять років тому, саме на початку грудня, белградське телебачення день у день передавало заяви громадян, які клялися, що більше не візьмуть в руки нічого, що виготовлене у Словенії. А в четвер те ж телебачення показувало довгі черги захоплених сербів перед сучасним торговельним центром люблянського “Меркатора”. Цим разом вони зібралися не на заклик президента, а добровільно. Словенська фірма інвестувала в цей об’єкт, площа якого становить 52 тисячі квадратних метрів, 38 мільйонів євро. Уже у перший рік вона планує заробити 50 мільйонів. Словенці добре знають, що серби люблять і вміють витрачати.
Мас-медіа останнім часом часто повідомляли, що на сербському ринку незадовго з’являться Кора, Метро, Ікеа та інші закордонні фірми. Замість них, прибув “Меркатор”, який пропонує 30 тисяч найменувань продукції. Новий меґа-маркет, якого в Сербії ще не було, відкрили міністри закордонних справ двох країн Ґоран Свіланович і Димитрий Рупел.
Європа, як і колись, прибуває до Сербії – через Словенію.
Мешканці Белграда, які й сьогодні заповнили імпозантний будинок Меркатора, уже забули слова свого колишнього президента Слободана Мілошевича: “Якщо не вміємо працювати, вміємо битися!” Словенці ніколи не забували, що вони малий народ, та що їм треба не воювати, а працювати. І ось, повернулися до Белграда як переможці.
Сербські урядовці уже два роки запевняють громадян, що незабаром в республіку почнуть припливати закордонні інвестиції. Тривають переговори з французькими, італійськими, німецькими, грецькими компаніями. Проте, виявилося, що найбільшим інвестором є – в чотири рази менша від Сербії Словенія.
Та курйоз не лише в тому. В 1990-му році, напередодні розвалу колишньої Югославії, чільні сербські урядовці вели шалену кампанію, закликаючи “справжніх сербських патріотів” не купувати словенських виробів. А словенські підприємства виробляли найкращі телевізори, холодильники, телефони, велосипеди, продукти, та навіть напої. Згодом на товари з неслухняної західної республіки було накладено додаткові податки й нарешті, на початку війни, тимчасово конфісковано усе словенське майно на території Сербії.
Дванадцять років тому, саме на початку грудня, белградське телебачення день у день передавало заяви громадян, які клялися, що більше не візьмуть в руки нічого, що виготовлене у Словенії. А в четвер те ж телебачення показувало довгі черги захоплених сербів перед сучасним торговельним центром люблянського “Меркатора”. Цим разом вони зібралися не на заклик президента, а добровільно. Словенська фірма інвестувала в цей об’єкт, площа якого становить 52 тисячі квадратних метрів, 38 мільйонів євро. Уже у перший рік вона планує заробити 50 мільйонів. Словенці добре знають, що серби люблять і вміють витрачати.
Мас-медіа останнім часом часто повідомляли, що на сербському ринку незадовго з’являться Кора, Метро, Ікеа та інші закордонні фірми. Замість них, прибув “Меркатор”, який пропонує 30 тисяч найменувань продукції. Новий меґа-маркет, якого в Сербії ще не було, відкрили міністри закордонних справ двох країн Ґоран Свіланович і Димитрий Рупел.
Європа, як і колись, прибуває до Сербії – через Словенію.
Мешканці Белграда, які й сьогодні заповнили імпозантний будинок Меркатора, уже забули слова свого колишнього президента Слободана Мілошевича: “Якщо не вміємо працювати, вміємо битися!” Словенці ніколи не забували, що вони малий народ, та що їм треба не воювати, а працювати. І ось, повернулися до Белграда як переможці.
