Доступність посилання

ТОП новини

«Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”. Наша програма присвячена різним вимірам життя кримськотатарського народу


«Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”. Наша програма присвячена різним вимірам життя кримськотатарського народу

Київ-Прага, 6 грудня, 2002 –

Олекса Боярко

В ефірі програма «Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”. Перед мікрофоном у празькій студії Олекса Боярко. Співукладач програми Сергій Грабовський.

У кримських татар зараз свято – Ораза-байрам. І наша програма присвячена різним вимірам життя кримськотатарського народу.

На початку грудня виповнилося 85 років від утворення у Бахчисараї кримськотатарських парламенту та уряду. Про цю першу у ХХ століття спробу відновлення кримськотатарського державного життя розповідає Віталій Пономарьов.

Віталій Пономарьов

Лютнева революція 1917 року сприяла піднесенню кримськотатарського національного руху, і вже 27 березня Перший Всекримський мусульманський з’їзд обрав Мусульманський виконавчий комітет. Створена у липні політична партія Міллі Фірка проголосила своїм завданням захист інтересів кримських татар, а основною метою – утворення територіальної автономії з подальшим перетворенням її на незалежну державу.

У перші дні жовтня у Симферополі відбувся Другий Всекримський мусульманський з’їзд, який утворив комісію для скликання кримськотатарського парламенту – Курултаю. А 15 листопада Мусульманський виконком виступив з відозвою «Про владу в Криму», в якій заявив про ініціативу створення автономії (цитата) «без гегемонії якоїсь народності над іншою» під гаслом «Крим для кримчан».

Упродовж двох тижнів Виконком провів вибори до Курултаю, і його засідання розпочалися 28 листопада у ханському палаці Бахчисарая. Центральна Рада телеграмою з Києва вітала початок роботи Курултаю. Головою парламенту був обраний автор національного гімну Нуман Челебі Джихан. 14 грудня Курултай ухвалив «Кримськотатарські основні закони», які мали статус Конституції, а через 4 дні утворив кримськотатарський уряд – Директорію, – у складі п’яти осіб.

Директорія засудила аґресію радянської Росії проти Української Народної Республіки і спільно із Симферопольською Радою народних представників утворила об’єднаний Кримський штаб. Йому підпорядковувалися 2 кінних і 1 піхотний кримськотатарські полки, а також російські і українські загони загальною чисельністю менше тисячі осіб. 16 грудня більшовики захопили владу у Севастополі і почали бойові дії проти військ Кримського штабу. До середини січня 18-го року вони зайняли весь півострів і оголосили Курултай та Раду народних представників розпущеними.

Олекса Боярко

Під час депортації кримських татар у 1944 році загинули не тільки 46% цього народу; майже загинула кримськотатарська культура. Зараз кримські татари відновлюють свою національну та культурну самобутність. Розповідає Надія Степула.

Надія Степула

У 1998 році, отримуючи з рук Верховного комісара ООН у справах біженців медаль фрітьофа Нансена, лідер кримськотатарського національного визвольного руху Мустафа Джемільов назвав стан відродження культури, мови, традицій кримських татар катастрофічним.

Промовистою ілюстрацією може служити недавно проведене Конгресом меншин Криму опитування. Метою його було з»ясувати, наскільки студентська молодь ознайомлена з кримськотатарською культурою. Із двох сотень опитаних 59,4 відсотки не змогли назвати жодного імені кримськотатарського діяча науки, культури, освіти,- ні сучасних, ні історичних постатей. Натомість решта відсотків респондентів віднесли до кримськотатарських діячів Омара Хайяма, Чингіза Айтматова, Айвазовського та багатьох інших. Майже 80 відсотків опитаних назвали хана Гірея «Гераєм» і визнали міфічною особою з легенд Криму, Джемілєва перейменували на «Джеміліса », Ахмет-Хан Султана вважають поетом і так далі. Коментарі тут зайві.

Попри те, намагання змінити цей стан все ж існують.

Усе популярнішими стають національні культурні центри, зокрема молодіжні, які створюються в різних містах Криму. - »Єхімль Ада», «Малєвше», «Мір-центр», «Арслан», Асоціація «Молодь за мир і розвиток» основним завданням вважають піднесення культури, освіти, відродження традицій кримськотатарського народу. Вивчаючи рідну мову, спілкуючись із літераторами і мистцями, вертаючи до життя традиції народного мистецтва, молодь у таких центрах освоює не тільки національне шиття, а й Інтернет. Періодики виходить мало. Кілька додатків до російськомовних газет. Журнали - «Гюнсель» - кримськотатарською мовою, «Оджак» - кримськотатарською та російською. Повертаються з небуття імена забуті – репресованого діяча і письменника Амета Озенбашли, кримськотатарських письменників часів Османської імперії; поета 13 століття Махмуда Киримли, поетів-емігрантів Мемета Севдіяра, Сервера Турупчу. Пропагуються твори сучасних літераторів - поетів Шакіра Селіма, Рустема Алієва – автора відомих книг, виданих кримськотатрською мовою - «Тополі живуть вічно». Поет і перекладач Енвер Байрамов знаний і пропагандою кримськотатарського фольклору, казок, презентованих поза межами Криму. Цього року з»явилася книга Е. Умерова «Чорні поїзди» про трагічну історію депортації рідного народу письменника. Існує навіть єдина в світі інтернет-газета, що виходить кримськотатарською мовою – «Крім Седасі».

Відбуваються конференції з проблем функціювання кримськотатарської мови, Дні кримськотатарської культури спорадично проводяться не тільки в Криму. Минулого року такий захід відбувся у Львівському національному університеті. Цього року уряд України затвердив Програму адаптації та інтеграції в українське суспільство кримських татар, відродження і розвитку їх культури й освіти. Планується багато чого, зокрема – до 2010 року довести кількість національних шкіл до 20. А ще до депортації кримських татар таких шкіл було тут чотири сотні.

Все це почасти згладжує нинішній катастрофічний стан розвитку кримськотатарської культури, освіти, мови. Кримськотатарський народ сьогодні є однією з найзлиденніших частин українського суспільства. Соціальна необлаштованість породжує тенденції до духовної деградації, духовної незаангажованості інтелігенції. Культура кримських татар сьогодні долає багато перешкод у своєму розвитку. Набуваючи впевненості та міцніючи на вітрах історії, ця культура, вдаючись до висловлювання Альбера Камю, переборює «паралельну рухові до висот силу смерті».

Олекса Боярко

Однією із найважливіших для кримських татар є проблема їхнього політичного представництва в органах влади, насамперед у Верховній Раді Автономної Республіки Крим. Зараз обговорюються кілька варіантів закону про вибори у Криму. Чи задовольняють ці проекти інтереси кримських татар? Перед мікрофоном Володимир Притула.

Володимир Притула

Кримські татари – один з корінних народів Криму і третя за розмірами етнічна громада регіону – наполягають на гарантованому представництві в усіх органах влади автономії і насамперед – в місцевому парламенті. До Верховної Ради АРК, вибори до якої проходили за мажоритарною системою, було обрано лише 8 кримських татар. Це удвічі менше у порівнянні з часткою кримськотатарського народу в етнічній структурі населення автономії.

Лідери Меджлісу небезпідставно вважають, що мажоритарна система виборів у Криму, яку зараз знову підтримує офіційний Симферополь, не дозволить кримським татарам реально обиратися до автономного парламенту, особливо за умов, коли в мажоритарні округи вкладаються значні кошти кандидатів. 1-й заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров аргументує це тим, що ухвалення будь-яких рішень з таких сфер, як міжетнічна чи релігійна простою більшістю ніколи не буває справедливим.

З 9-ти існуючих сьогодні виборчих законопроектів для Криму - лише в одному пропонується повністю пропорційна виборча система, яка добре сприймається як комуністами, так і Меджлісом, однак інші політичні сили в Криму – категорично проти, пам’ятаючи, що КПУ на останніх виборах на півострові зібрала понад 30% голосів саме за цією системою. Влада наполягає на виключно мажоритарній системі і сподівається, що Київ почує її аргументи, а це – стабільна пропрезидентська більшість у Верховній Раді Криму. Всі інші законопроекти – пропонують змішану систему. На думку Рефата Чубарова, для кримських татар найприйнятнішим є варіант, запропонований народним депутатом Юрієм Ключковським, де є елементи і мажоритарної, і пропорційної системи, і квотування.

Рефат Чубаров: “Щодо квотування. Квотування могло б, з моєї точки зору, надати можливість побачити внутрішню конкуренцію між самими кримськими татарами. Та система, яка була в 1994 році, вона, як на мене, була найбільш вдалою, коли дали квоту кримським татарам - 14 місць і сказали – за пропорційною системою конкуруйте між собою, доведіть нам, хто з вас має більшу підтримку серед кримських татар – чи НРКТ, чи ОКНР, чи Курултай, чи хтось інший. І ви знаєте результати тих виборів. Депутат Ключковський запропонував змішану систему, коли 50 депутатів обираються за мажоритарними округами, а 50 – за пропорційною системою. В тій частині, де 50 мажоритарних округів, пан Ключковський пропонував таке: 41 мажоритарний округ – це для всіх, за виключенням кримських татар, караїмів і кримчаків, а потім 7 – для кримських татар і по одному для караїмів і кримчаків як автохтонних етносів Криму.”

На засіданні “круглого столу” на тему “Проблеми представництва кримських татар у Верховній Раді Криму”, який днями пройшов у Симферополі, начальник Управління інформації та аналізу кримського парламенту Олександр Форманчук сказав, що сьогодні дискусії, чи потрібні квоти для раніше депортованих кримських татар значно менш гострі, аніж були кілька років тому, і це якраз свідчення того, що до проблеми представництва репатріантів в органах влади Криму - і суспільство, і урядовці ставляться набагато спокійніше та розсудливіше. Тепер цю розсудливість і розуміння проблеми треба втілити у цілком конкретний документ – закон про вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Олекса Боярко

І завершує нашу програму коментар політолога Ігоря Лосєва.

Ігор Лосєв

Кримськотатарський народ ось вже 12 років виступає надзвичайно важливим етнополітичним і геополітичним чинником на Кримському півострові та суттєво впливає на всю політичну ситуацію півдня України.

Щонайменше 90% кримських татар підтримують ОКНР, який послідовно дотримується проукраїнських позицій, близько 10% контролюються НРКТ з промосковською орієнтацією. ОКНР є ідейно-політичною основою Меджліса кримськотатарського народу.

В усіх кризових ситуаціях в Криму, коли вирішувалася доля цієї території, а відтак і України, коли відбувався поділ Чорноморського флоту, коли авантюристичний режим провокував протистоянь з Києвом аж до збройного ( розраховуючи на силове втручання Москви) кримські татари однозначно виступали за Україну.

Значною мірою український народ завдячує їм збереженням територіальної цілісності України і відносним спокоєм на півдні. Водночас офіційна влада України в усіх конфліктах в Криму виявляє солідарність з опонентами кримських татар, які, до речі, є і опонентами України. Це не може не викликати невдоволення і образи з боку кримськотатарського народу. Проукраїнські настрої, ба більше, український патріотизм кримських татар у вельми проблемному регіоні – то є дуже цінний політичний ресурс України, який абсолютно бездарно витрачається офіційним Києвом. Але не можна нескінченно зловживати проукраїнськими настроями татар, не роблячи кроків їм назустріч і постійно блокуючись з антитатарськими силами, які в Криму є водночас і антиукраїнськими.

Офіційні інстанції нашої держави дуже нервують з приводу того, що найбільш шанована більшістю кримських татар організація – Меджліс - не зареєстрована і не виявляє бажання реєструватися. Але їм пропонують реєстрування як громадської організації, проте кримські татари, яких представляє Меджліс, то не громадська організація на кшталт товариства мисливців і рибалок, а народ. Народи у нас, здається, Мінюст ще не реєструє, вони існують і без всяких реєстрацій.

Нинішня АРК, яку під час створення обіцяли зробити територіальною автономією для всіх кримчан, на практиці є національно-територіальною автономією росіян, де вся мовна, культурна, інформаційна політика бере до уваги лише потреби цієї етнічної групи.

Ще на початку 20 століття визначний діяч кримськотатарського народу Джафер Сейдамет, говорячи про перспективи національно-правового устрою Криму, зазначив: “Ми не прагнемо татаризації Криму, але не хочемо і його русифікації”. Сьогодні цей другий варіант є абсолютною реальністю Криму.

Нині найактуальнішою проблемою для кримських татар є припинення фактичної дискримінації народу в усіх сферах життя автономії, насамперед, в етнічному розподілі влади. Саме тому найоптимальнішим для кримських татар законопроектом про вибори до Верховної Ради Криму їхні чільні представники вважають законопроект народного депутата України Юрія Ключковського, де передбачаються квоти для кримськотатарського народу і змішана система виборів.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG