Вашингтон, 5 грудня 2002 - «Сполучені Штати повинні залишитися англомовною державою, а Україна повинна йти до становлення української мови як державної мови,» – сказав в інтерв’ю радіо Свобода Джон Гевко - професор права у престижному вашингтонському університеті Джордж Таун.
У Сполучених Штатах уже кілька років тривають дискусії про те, чи допускати двомовність на регіональному рівні, зокрема, в південних штатах, де сильно зросла імміграція переважно з південноамериканських іспаномовних країн. Джон Гевко - професор права вашингтонського Джордж Таун Університету бере активну участь у теперішніх дискусіях в американських мас-медіа про це важливе питання. Він виступає за те, що Сполучені Штати повинні зберегти статус англійської мови як загальнодержавної мови для всіх громадян. Днями в опублікованій статті у часопису Кріштіен Саєнс Монітор на підтвердження його аргументів він наводить особисту історію – нащадка емігрантів з України, які попри те, що зберегли та передали дітям не лише знання рідної мови й культурної та духовної спадщини, а й зуміли вивчити англійську мову та вповні інтегруватись в американське суспільство. В інтерв'ю радіо Свобода він нагадав, що проблеми з мовною ситуацією в Україні мають зовсім інші корені, проте він висловив здивування, що, зокрема, владні представники у Києві та в численних регіонах десять років після незалежності не знайшли цієї мужності, гідності й честі, щоб на практиці у державному житті надати відповідний статус українській мові.
Джон Гевко:
«Якщо порівняти українську ситуацію з Америкою, то Америка на сьогоднішній день має проблеми з мовою тільки завдяки тому, що була величезна міграція за останні 20 років із Південної Америки. У людей, які приїжджали звідти до Америки, суспільство не вимагало вчити англійську мову, а навпаки їм казали: «Будь ласка, можете продовжувати говорити іспанською мовою». На мій погляд, те, що зробила Америка, було величезною помилкою. Вона створила штучно через імміграцію і свою імміграційну політику ту проблему, яку Америка має на сьогоднішній день. В Україні ситуація набагато складніше, бо російськомовне й українськомовне населення - це не був продукт імміграції протягом 15 років, а це - процес русифікації - 400 років. Для мене, як українця з діаспори, сина іммігрантів із Західної України до Америки, дуже прикро, що ця русифікація на сьогоднішній день в Україні ще продовжується. Я розумію, чому така ситуація, чому люди в Східній та Центральній Україні говорять російською мовою. В тому ніхто не винний. Але мене дивує, і я трохи розчарований, що вже 10 років після незалежності український народ не сказав:«Це жах, що ми не говоримо своєю рідною українською мовою». Є ще велика кількість населення в Україні, яка хоче говорити російською мовою, зробити її другою державною. Для мене і історично, і морально прикро, що існує така ситуація. Не можна мати примусову українізацію, це - неправильний підхід. Що може зробити держава? Вона може підтримувати українські школи, надавати пільги і підтримувати українські видавництва. У минулому місяці я був у Києві. Стан українських книжок, газет, видавництва є просто жахливим. Це величезна трагедія. Мені казали, що дешевше друкувати українські книжки в Росії, ніж в Україні. Треба підтримувати українські видавництва, надавати пільги українському телебаченню. Держава може економічними методами вплинути на ситуацію й розвиток української мови, але, на превеликий жаль, дії українського уряду останні 5-8 років протилежні».
Михайло Мигалисько:
Такої думки юрист Джон Гевко - професор права Джордж Таун Університету в столиці Сполучених Штатів, на думку якого, нехтування мовними проблемами з часом може призвести до непередбачуваних й безконтрольних конфліктів.
У Сполучених Штатах уже кілька років тривають дискусії про те, чи допускати двомовність на регіональному рівні, зокрема, в південних штатах, де сильно зросла імміграція переважно з південноамериканських іспаномовних країн. Джон Гевко - професор права вашингтонського Джордж Таун Університету бере активну участь у теперішніх дискусіях в американських мас-медіа про це важливе питання. Він виступає за те, що Сполучені Штати повинні зберегти статус англійської мови як загальнодержавної мови для всіх громадян. Днями в опублікованій статті у часопису Кріштіен Саєнс Монітор на підтвердження його аргументів він наводить особисту історію – нащадка емігрантів з України, які попри те, що зберегли та передали дітям не лише знання рідної мови й культурної та духовної спадщини, а й зуміли вивчити англійську мову та вповні інтегруватись в американське суспільство. В інтерв'ю радіо Свобода він нагадав, що проблеми з мовною ситуацією в Україні мають зовсім інші корені, проте він висловив здивування, що, зокрема, владні представники у Києві та в численних регіонах десять років після незалежності не знайшли цієї мужності, гідності й честі, щоб на практиці у державному житті надати відповідний статус українській мові.
Джон Гевко:
«Якщо порівняти українську ситуацію з Америкою, то Америка на сьогоднішній день має проблеми з мовою тільки завдяки тому, що була величезна міграція за останні 20 років із Південної Америки. У людей, які приїжджали звідти до Америки, суспільство не вимагало вчити англійську мову, а навпаки їм казали: «Будь ласка, можете продовжувати говорити іспанською мовою». На мій погляд, те, що зробила Америка, було величезною помилкою. Вона створила штучно через імміграцію і свою імміграційну політику ту проблему, яку Америка має на сьогоднішній день. В Україні ситуація набагато складніше, бо російськомовне й українськомовне населення - це не був продукт імміграції протягом 15 років, а це - процес русифікації - 400 років. Для мене, як українця з діаспори, сина іммігрантів із Західної України до Америки, дуже прикро, що ця русифікація на сьогоднішній день в Україні ще продовжується. Я розумію, чому така ситуація, чому люди в Східній та Центральній Україні говорять російською мовою. В тому ніхто не винний. Але мене дивує, і я трохи розчарований, що вже 10 років після незалежності український народ не сказав:«Це жах, що ми не говоримо своєю рідною українською мовою». Є ще велика кількість населення в Україні, яка хоче говорити російською мовою, зробити її другою державною. Для мене і історично, і морально прикро, що існує така ситуація. Не можна мати примусову українізацію, це - неправильний підхід. Що може зробити держава? Вона може підтримувати українські школи, надавати пільги і підтримувати українські видавництва. У минулому місяці я був у Києві. Стан українських книжок, газет, видавництва є просто жахливим. Це величезна трагедія. Мені казали, що дешевше друкувати українські книжки в Росії, ніж в Україні. Треба підтримувати українські видавництва, надавати пільги українському телебаченню. Держава може економічними методами вплинути на ситуацію й розвиток української мови, але, на превеликий жаль, дії українського уряду останні 5-8 років протилежні».
Михайло Мигалисько:
Такої думки юрист Джон Гевко - професор права Джордж Таун Університету в столиці Сполучених Штатів, на думку якого, нехтування мовними проблемами з часом може призвести до непередбачуваних й безконтрольних конфліктів.
