Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 19:02

У неділю 8 грудня у Сербії повторно відбулися президентські вибори. Президента ні цим разом не обрано, оскільки проголосувало менше від половини електорату


У неділю 8 грудня у Сербії повторно відбулися президентські вибори. Президента ні цим разом не обрано, оскільки проголосувало менше від половини електорату

Прага-Белград, 9 грудня 2002 - У неділю у Сербії повторно відбулися президентські вибори. Громадяни Сербії (чи точніше, лише 45 відсотків з-поміж шести з половиною мільйонів виборців) вже втретє марно вийшли на виборчі дільниці. Чому марно? Бо і цим разом президента не обрано, оскільки проголосувало менше від половини електорату. Партія президента Югославії Воїслава Коштуніци заявляє про намір оскаржити результати виборів.

А що далі?

Мандат нинішнього президента Сербії Милана Милутіновича завершається 5 січня. Спікер парламенту Наташа Мічич, виступаючи сьогодні перед журналістами, пояснила наступні перестановки в уряді:

"До 5-го січня актуальний президент Мілутіновіч буде обіймати цю посаду. А від 5-го січня - її перебере спікер парламенту. Звичайно все це відповідає статутові. "

Отже нинішній спікер Наташа Мічич стане першою жінкою, яка очолить сербський Парламент.

Що ж відбувається зі сербськими виборцями? Можливо, їм президент і не потрібен взагалі? Що стоїть за такими настроями сербських громадян?

Відповідь на ці та інші запитання спробував знайти наш белградський кореспондент Михайло Рамач:

Причиною масової апатії, на думку оглядачів, став факт, що на посаду президента не балотувався жоден кандидат від правлячої центристської коаліції та від партій лівиці. Консерватори й націоналісти Воїслав Коштуніца, Воїслав Шешель й Борислав Пелевич ні у неділю, так само як і два місяці тому, не запропонували привабливі політичні програми й через це більше від половини електорату бойкотувало вибори. Коштуніца здобув 57, Шешель 36, Пелевич три відсотки голосів.

Президент Югославії каже, що його партія оскаржить результати виборів перед Верховним судом Сербії та міжнародними інституціями. Коштуніца вважає, що списки виборців нерегулярні, оскільки до них, на його думку, внесено в 400 більше осіб від реальної кількості повнолітніх громадян.

Правляча реформаторська коаліція прем’єр-міністра Зорана Джінджича не висунула свого кандидата тому, що на виборах у вересні й жовтні виявилося, що ні вона неспроможна здобути перемогу. Отож, виникла патова ситуація. Сербія поділена на два блоки. На одному боці прихильники модернізації, ринкової економіки й прискореного наближення до Європи; на іншому – традиціоналісти, які вважають, що світ вороже ставиться до сербського народу і його національних цінностей.

Важко сказати коли та як буде розв’язано кризу. Окремі аналітики вважають, що не варто призначати нові вибори. На їхню думку, краще було б в нести зміни до Конституції й керівника республіки обирати в парламенті, тим більше, що сербська політична система не президентська, а парламентська.

Найзначнішим результатом недільних виборів є третя підряд поразка Коштуніци. Відколи він "розійшовся" з Джінджичем, його рейтинг постійно падає. Підтримка тих кіл, які колись підтримували Слободана Мілошевича, не допомогла Коштуніці стати президентом. Можливо, що вона йому навіть зашкодила.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG