Варшава, 10 грудня 2002 - В понеділок у варшавському воєводському суді завершився судовий процес над колишнім керівником Служби Безпеки Польської Народної Республіки Владиславом Цястонем. Комуністичного генерала, якого прокурор звинувачував в організації на початку 80-х років убивства священика Єжи Попелушка, було вже вдруге виправдано за відсутністю доказів. Єжи Попелушко був католицьким священиком, активно задіяним у діяльність антикомуністичного руху “Солідарність” – його навіть звали капеланом “Солідарності”. На початку 80-х років його викрали кілька офіцерів Служби Безпеки, а через кілька днів після цього тіло священика було знайдено у річці зі слідами тортур. Цей випадок викликав таке обурення в польському суспільстві, що комуністичній владі довелося показово засудити трьох офіцерів СБ, які були безпосередніми виконавцями злочину. Однак, замовників цього вбивства ніколи не вдалося притягнути до відповідальності, хоч кілька свідків чітко вказували на тодішнього керівника СБ генерала Цястоня.
Генерала Цястоня за організацію вбивства Єжи Попелушка намагались засудили двічі. Коли вперше у 1994 році суд уневиннив його, посилаючись на відсутність доказів, переповнений судовий зал обурено скандував -“Ганьба!”. Апеляційний суд у 1996 році ухилив вирок про виправдання і процес розпочався знову. На оголошенні подібного вироку в минулий понеділок, окрім членів суду, були присутніми лише сам 78-річний генерал з дружиною, представник батьків убитого священика на попередніх процесах та кілька журналістів.
Повторний вирок про виправдання генерала мав ту ж мотивацію – відсутність доказів. Прокуратура звинувачувала Владислава Цястоня в тому, що будучи головою Служби Безпеки він замовив викрадення та вбивство священика Попелушко. В останній момент прокурор зміни звинувачення на “надання психічної допомоги” вбивцям, але і це не допомогло. Суд визнав, що немає жодних доказів того, що генерал Цястонь особисто керував чи допомагав у скоєнні цього злочину. Сам підозрюваний був рішенням суду дуже задоволений і заявляв, що нарешті після дванадцяти років процесу зможе спокійно поїхати на дачу.
Говорить Владислав Цястонь: «Я мав велику довіру до суду і вона мені виправдалася. Звичайно, я дуже задоволений таким вироком. Він був так гарно обґрунтований. Дякую.»
Як визнав сам прокурор у завершальній промові – не існує жодного документу чи доводу на те, що генерал Цястонь наказав приготувати план викрадення та вбивства капелана “Солідарності”. Немає навіть доводів на те, що керівник СБ забезпечив убивць технічними засобами, необхідною інформацією про Єжи Попелушко чи давав їм якісь поради у цій справі. У тому, що доводів могло й не бути переконаний тодішній лідер “Солідарності”, перший президент не комуністичної Польщі Лех Валенса.
Говорить Лех Валенса: «Напевно, що не було письмового наказу, бо та система була надто розумною для цього і надто нахабною, коли це чинила, ламаючи закон і принципи.»
Після оголошення цього вироку ніхто вже не скандував “Ганьба”. Прокурор відмовився від коментарів. Усі, здається, розуміли головну причину виправдання - як сказав один із свідків процесу: “Немає таких служб, котрі б гасло “убити священика” вписували собі до річних планів”. В обґрунтуванні вироку прозвучали також слова про те, що “звинувачення відомства, інституції і системи, в якій діяв звинувачений, не підлягає карним процедурам і належить до історії”.
Генерала Цястоня за організацію вбивства Єжи Попелушка намагались засудили двічі. Коли вперше у 1994 році суд уневиннив його, посилаючись на відсутність доказів, переповнений судовий зал обурено скандував -“Ганьба!”. Апеляційний суд у 1996 році ухилив вирок про виправдання і процес розпочався знову. На оголошенні подібного вироку в минулий понеділок, окрім членів суду, були присутніми лише сам 78-річний генерал з дружиною, представник батьків убитого священика на попередніх процесах та кілька журналістів.
Повторний вирок про виправдання генерала мав ту ж мотивацію – відсутність доказів. Прокуратура звинувачувала Владислава Цястоня в тому, що будучи головою Служби Безпеки він замовив викрадення та вбивство священика Попелушко. В останній момент прокурор зміни звинувачення на “надання психічної допомоги” вбивцям, але і це не допомогло. Суд визнав, що немає жодних доказів того, що генерал Цястонь особисто керував чи допомагав у скоєнні цього злочину. Сам підозрюваний був рішенням суду дуже задоволений і заявляв, що нарешті після дванадцяти років процесу зможе спокійно поїхати на дачу.
Говорить Владислав Цястонь: «Я мав велику довіру до суду і вона мені виправдалася. Звичайно, я дуже задоволений таким вироком. Він був так гарно обґрунтований. Дякую.»
Як визнав сам прокурор у завершальній промові – не існує жодного документу чи доводу на те, що генерал Цястонь наказав приготувати план викрадення та вбивства капелана “Солідарності”. Немає навіть доводів на те, що керівник СБ забезпечив убивць технічними засобами, необхідною інформацією про Єжи Попелушко чи давав їм якісь поради у цій справі. У тому, що доводів могло й не бути переконаний тодішній лідер “Солідарності”, перший президент не комуністичної Польщі Лех Валенса.
Говорить Лех Валенса: «Напевно, що не було письмового наказу, бо та система була надто розумною для цього і надто нахабною, коли це чинила, ламаючи закон і принципи.»
Після оголошення цього вироку ніхто вже не скандував “Ганьба”. Прокурор відмовився від коментарів. Усі, здається, розуміли головну причину виправдання - як сказав один із свідків процесу: “Немає таких служб, котрі б гасло “убити священика” вписували собі до річних планів”. В обґрунтуванні вироку прозвучали також слова про те, що “звинувачення відомства, інституції і системи, в якій діяв звинувачений, не підлягає карним процедурам і належить до історії”.
