Київ, 10 грудня 2002 - Сьогоднішня преса вже намагається зазирнути в день завтрашній, і спрогнозувати – як проходитиме голосування з тих чи інших питань у Верховній Раді. Адже саме голосування 12 грудня, на думку багатьох журналістів, може пролити світло на нинішню конфігурацію в парламенті і показати, хто і яку роль в ньому відіграє. “Що покаже парламентський четвер?” – у публікації під таким заголовком кореспондент газети “Правда України” наголошує на важливості питань, котрі будуть розглядатися депутатами. Найголовніше з них - перерозподіл парламентських комітетів на користь більшості. Хоча фактично, - зауважує журналіст, - він вже відбувся. І кожна фракція більшості вже отримала свій ласий шматочок від пирога, а деякі – навіть і кілька. Друге питання - держбюджет на наступний рік. Голосування з цього питання також повинно стати переконливим підтвердженням монолітної співпраці: Президент – уряд – парламент (точніш, його більшість). Не менш важливою перевіркою єдності цієї більшості буде і голосування про відставку голови Нацбанку України.
В цьому ж числі “Правда України” привертає увагу до саботажу реформ на селі, до непродуманості та вкрай поганої організації, безплановості і спонтанності окремих етапів переходу АПК на нові рейки. Все це призводить до того, - констатує автор, - що багатющі можливості сільського господарства використовуються в кращому разі лише на третину.
“Сучасна Україна – держава, в якій убивають журналістів” –у публікації під таким заголовком газета “Україна молода” вміщує доповідь голови парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка, з якою він виступив минулого тижня у Верховній Раді. Не зважаючи на приголомшливі факти, котрі були оприлюднені того дня під склепінням парламенту, належного розголосу в українських, передусім провладних, ЗМІ вони так і не отримали. - наголошує щоденник.
А в матеріалі “Чим думає суд за відсутності голови?” – суддя Апеляційного суду Юрій Василенко розповідає про ситуацію в Апеляційному суді, про “справу Кучми” і стеження за собою.
Газета “Вечірні вісті” нагадує, що Донецька область міцно утримує лідерство за кількістю злочинів в органах державної влади. У публікації “Щоб стати мером – необхідно мати судимість?” щоденник розповідає про те, як перші особи міст області уникають правосуддя, не зважаючи на численні правопорушення і зловживання службовим становищем. Газета стверджує, що Донеччина уражена вірусом корупції і казнокрадства. Мабуть, тут не без підстав жартують: для того, аби стати губернатором, необхідно, як мінімум, дві судимості. А для мера достатньо і однієї.
“Держава – регіони чи держава – нація?” – у статті під таким заголовком дописувач газета “День” розмірковує над специфікою ролі регіонів і регіональних еліт у формуванні української державності та української нації. У ході отримання незалежності, згадує автор, центр (влада, держапарат, уряд) формувалися й поповнювалися за рахунок ”міграцій”, і т.зв. ”змішаних шлюбів” зі столичною парт номенклатурою сформувалася перша неформальна коаліція націонал-демократів і посткомуністичної номенклатури, яка проіснувала до кінця 90-х років. Другу хвилю було пов’язано з невдоволенням еліт “ресурсних регіонів” своїм представництвом і впливом у владних структурах під час президентства Леоніда Кравчука. Саме в цей час у велику політику прийшла когорта “дніпропетровців” та представники “донецько-шахтарської” еліти. Докладніше про ці та інші регіональні групи, та їхню роль в сьогоденні України – в сьогоднішньому числі газети “День”.
В цьому ж числі “Правда України” привертає увагу до саботажу реформ на селі, до непродуманості та вкрай поганої організації, безплановості і спонтанності окремих етапів переходу АПК на нові рейки. Все це призводить до того, - констатує автор, - що багатющі можливості сільського господарства використовуються в кращому разі лише на третину.
“Сучасна Україна – держава, в якій убивають журналістів” –у публікації під таким заголовком газета “Україна молода” вміщує доповідь голови парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка, з якою він виступив минулого тижня у Верховній Раді. Не зважаючи на приголомшливі факти, котрі були оприлюднені того дня під склепінням парламенту, належного розголосу в українських, передусім провладних, ЗМІ вони так і не отримали. - наголошує щоденник.
А в матеріалі “Чим думає суд за відсутності голови?” – суддя Апеляційного суду Юрій Василенко розповідає про ситуацію в Апеляційному суді, про “справу Кучми” і стеження за собою.
Газета “Вечірні вісті” нагадує, що Донецька область міцно утримує лідерство за кількістю злочинів в органах державної влади. У публікації “Щоб стати мером – необхідно мати судимість?” щоденник розповідає про те, як перші особи міст області уникають правосуддя, не зважаючи на численні правопорушення і зловживання службовим становищем. Газета стверджує, що Донеччина уражена вірусом корупції і казнокрадства. Мабуть, тут не без підстав жартують: для того, аби стати губернатором, необхідно, як мінімум, дві судимості. А для мера достатньо і однієї.
“Держава – регіони чи держава – нація?” – у статті під таким заголовком дописувач газета “День” розмірковує над специфікою ролі регіонів і регіональних еліт у формуванні української державності та української нації. У ході отримання незалежності, згадує автор, центр (влада, держапарат, уряд) формувалися й поповнювалися за рахунок ”міграцій”, і т.зв. ”змішаних шлюбів” зі столичною парт номенклатурою сформувалася перша неформальна коаліція націонал-демократів і посткомуністичної номенклатури, яка проіснувала до кінця 90-х років. Другу хвилю було пов’язано з невдоволенням еліт “ресурсних регіонів” своїм представництвом і впливом у владних структурах під час президентства Леоніда Кравчука. Саме в цей час у велику політику прийшла когорта “дніпропетровців” та представники “донецько-шахтарської” еліти. Докладніше про ці та інші регіональні групи, та їхню роль в сьогоденні України – в сьогоднішньому числі газети “День”.
