Прага, 10 грудня 2002 – На півдні східної Європи війна на Балканах та злидні перших пост-соціалістичних років вигнали з рідних країв ціле покоління молодих, високоосвічених фахівців. І, на відміну від благополучної Чехії, про яку ми розповіли вам учора, лікарі з Румунії, економісти зі Сербії, чи комп’ютерники з Болгарії не поспішають повертатися додому, бо досі не бачать там перспективи для себе.
Коли я вчилася у Центральноєвропейському Університеті у Празі, найсумліннішими з усіх студентів зі сходу Європи, крім українців були румуни, а за ними серби і хорвати. Як пояснював дехто з них, рухала ними не так жага до знань, як бажання не повертатися на батьківщину. Румуни тікали від злиднів молоді серби від призову до армії. Війна на Балканах уже скінчилася, але еміґрація триває. За оцінками деяких аналітиків, за останні 12 років із Югославії, Болгарії та Румунії виїхало близько мільйона осіб. І мої колишні однокурсники, високоосвічені та високо мотивовані, – типовий приклад, говорить колишній міністр освіти Румунії, нині університетський професор Андреі Марґа.
«Безумовно, молоді люди покидають південно та східноєвропейські країни, і звичайно Румунію, не лише тому, що тут немає високих зарплат, а тому, що вони не бачать тут перспектив розвитку для себе і для суспільства навколо себе», - говорить колишній міністр.
З країн колишньої Югославії, найбільше еміґрація торкнулася Сербії та Чорногорії. Війни на Балканах не лише знищили ціле покоління молодих людей, але і вигнали багатьох за межі реґіону у пошуках безпеки та роботи. І знову значну частку емігрантів створила потенціальна інтелектуальна еліта. За оцінкою професора економіки Белградського університету Владіміра Ґречіча, із 400 тисяч офіційних еміґрантів, 30 тисяч склали люди з вищою освітою, лікарі, інженери, комп’ютерні спеціалісти.
Еміґрація кваліфікованих фахівців завдала важкого удару і Болгарії. Канчо Стойчєв, директор болгарської філії соціологічної компанії Ґеллоп, говорить, що більше половини болгарських еміґрантів – випускники університетів. «Більшість людей, що виїхали з країни, мають вищу освіту. І це величезний удар для економіки, бо для держави це досить велика інвестиція, яка не повертається. Наші дослідження показали, що 50-60% еміґрантів мають високу кваліфікацію, і саме це дозволяє їм добре влаштуватися на Заході», говорить болгарський соціолог.
Зупинити втечу розумового капіталу з цих країн, на думку колишнього міністра освіти Румунії, Андрея Марґі, власними силами вони не зможуть. Тут потрібна допомога заходу. «Коли великі інвестори, такі як Мерседес, Дойче Банк, Філіпс, чи інші великі міжнародні фірми зі Західної Європи, чи США інвестують у країну то це створює шанс затримати фахівців. Крім цього, без допомоги західних компаній, ми не зможемо відновити дослідницький потенціал. Занадто сильно ми відстали за повоєнні роки у багатьох галузях», - говорить Андреі Марґа. На його думку, цим мають зайнятися політики, але ті молоді фахівці, які сидять на валізках зараз, не хочуть чекати, поки це станеться.
Коли я вчилася у Центральноєвропейському Університеті у Празі, найсумліннішими з усіх студентів зі сходу Європи, крім українців були румуни, а за ними серби і хорвати. Як пояснював дехто з них, рухала ними не так жага до знань, як бажання не повертатися на батьківщину. Румуни тікали від злиднів молоді серби від призову до армії. Війна на Балканах уже скінчилася, але еміґрація триває. За оцінками деяких аналітиків, за останні 12 років із Югославії, Болгарії та Румунії виїхало близько мільйона осіб. І мої колишні однокурсники, високоосвічені та високо мотивовані, – типовий приклад, говорить колишній міністр освіти Румунії, нині університетський професор Андреі Марґа.
«Безумовно, молоді люди покидають південно та східноєвропейські країни, і звичайно Румунію, не лише тому, що тут немає високих зарплат, а тому, що вони не бачать тут перспектив розвитку для себе і для суспільства навколо себе», - говорить колишній міністр.
З країн колишньої Югославії, найбільше еміґрація торкнулася Сербії та Чорногорії. Війни на Балканах не лише знищили ціле покоління молодих людей, але і вигнали багатьох за межі реґіону у пошуках безпеки та роботи. І знову значну частку емігрантів створила потенціальна інтелектуальна еліта. За оцінкою професора економіки Белградського університету Владіміра Ґречіча, із 400 тисяч офіційних еміґрантів, 30 тисяч склали люди з вищою освітою, лікарі, інженери, комп’ютерні спеціалісти.
Еміґрація кваліфікованих фахівців завдала важкого удару і Болгарії. Канчо Стойчєв, директор болгарської філії соціологічної компанії Ґеллоп, говорить, що більше половини болгарських еміґрантів – випускники університетів. «Більшість людей, що виїхали з країни, мають вищу освіту. І це величезний удар для економіки, бо для держави це досить велика інвестиція, яка не повертається. Наші дослідження показали, що 50-60% еміґрантів мають високу кваліфікацію, і саме це дозволяє їм добре влаштуватися на Заході», говорить болгарський соціолог.
Зупинити втечу розумового капіталу з цих країн, на думку колишнього міністра освіти Румунії, Андрея Марґі, власними силами вони не зможуть. Тут потрібна допомога заходу. «Коли великі інвестори, такі як Мерседес, Дойче Банк, Філіпс, чи інші великі міжнародні фірми зі Західної Європи, чи США інвестують у країну то це створює шанс затримати фахівців. Крім цього, без допомоги західних компаній, ми не зможемо відновити дослідницький потенціал. Занадто сильно ми відстали за повоєнні роки у багатьох галузях», - говорить Андреі Марґа. На його думку, цим мають зайнятися політики, але ті молоді фахівці, які сидять на валізках зараз, не хочуть чекати, поки це станеться.
