Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 06:47

Прямий Ефір: Демонстрації кримських татар


Прямий Ефір: Демонстрації кримських татар

Київ – Прага, 11 грудня 2002 - Ведучий – Олекса Боярко. Гості: Рефат Чубаров - перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України, Лариса Скорик - голова партії нацменшин “Новий світ”, відома громадська діячка, Вячеслав Піховшек – відомий журналіст, політолог, координатор телевізійної служби новин каналу «1+1»

Олекса Боярко

Отже, Крим, кримські татари. Згідно з повідомленнями, у Криму знову гаряче – кримські татари пікетують будинок Верховної Ради Криму. Чого вимагають кримські татари? Чого вони очікують від місцевої й центральної влади?

У нас на зв’язку київська студія радіо Свобода: моя колега Ганна Стеців і гість - перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров.

Дякую, пане Чубаров, що Ви сьогодні з нами.

Ганна Стеців

Пане Чубаров, наскільки мені відомо, ще Верховна Рада Радянського Союзу схвалила Закон про реабілітацію кримських татар і на основі цього закону татари і почали повертатися в Крим. То чому сьогодні кримські татари знову вимагають схвалення Закону про реабілітацію?

Рефат Чубаров

За часи радянської влади не було схвалено Закону про реабілітацію кримськотатарського народу. Була прийнята відповідна декларація щодо визнання актів, на підставі яких були депортовані народи, у тому числі і кримськотатарський, незаконними і злочинними.

Ганна Стеців

Але такий законодавчий акт був і реабілітація кримських татар була вже фактом у Радянському Союзі і на основі цієї ухвали, кримські татари почали повертатися в Крим і, наскільки я знаю, цей акт не був відмінений, він має силу і діє.

Рефат Чубаров

Справа в тім, що після декларації не були ухвалені закони, які би регулювали процес, пов’язаний з поверненням, облаштуванням і відновленням прав кримськотатарського народу. По-перше, розвалився Радянський Союз, ніхто зараз не сумує за цим. Але так сталося, і якщо ми, наприклад, візьмемо Російську Федерацію, тобто незалежну Росію, то в Росії у 92-му році було ухвалено низку законів щодо реабілітації і були конкретно названі народи.

Ганна Стеців

І чеченський?

Рефат Чубаров

Чеченський – ні...

Ганна Стеців

Чеченський краще чується в Росії, ніж у нас – татарський.

Рефат Чубаров

Я зараз не кажу про ефективність цих прийнятих законів. Але, коли ми говоримо про закон, спрямований на реабілітацію, то ми маємо говорити, що в цьому законі має бути конкретно визначено, що таке територіальна, культурна, політична реабілітація в нинішніх умовах.

Ганна Стеців

Яка основна проблема кримських татар? Чи це не є проблема з питанням власності на землю для кримських татар, багато з яких не є громадянами України?

Рефат Чубаров

Сьогодні більшість кримських татар, які вже живуть в Україні, є громадянами України. З дуже великими проблемами, але це питання все таки вирішено, хоча на протязі декількох років не визнавали цю проблему саме в тій площині, в якій ми її ставили. Сьогодні, взагалі, кримськотатарська проблема має 2 великих аспекти – економічно-соціальний і політико-правовий. Наскільки я розумію, ті кримські татари, які вийшли на площу вчора в Сімферополі, вийшли саме з вимаганнями вирішення політико-правових проблем в українській державі, пов’язаних із кримськими татарами.

Ганна Стеців

У чому полягає ця політико-правова проблема кримських татар, пані Скорик? Оскільки повторюю, що не всі кримські татари хочуть брати громадянство України, хоча для них існує спрощена процедура набуття цього громадянства.

Лариса Скорик

Думаю, що реабілітація окремої людини не може мати тут місця і не може мати ніякої ваги. Ідеться про те, що був сплюндрований народ, і що він вимагає повної реабілітації. Був час, роки 2 - 3 тому, Росія дуже активно пробувала працювати серед кримських татар, схиляючи їх до того, щоб вони орієнтувалися на перехід Криму до Росії. Мовляв, ми вам забезпечимо повну реабілітацію, прийняття закону і те, і друге. Це я дуже добре знаю, тому що мій співголова партії міжнаціонального порозуміння, активний діяч спротиву, що відбувається зараз, пан Сервер Керімов розповідав мені про такі факти.

Мені шкода, що за цей довгий час в Україні на рівні Верховної Ради, парламенту України це питання не ставили з таким натиском і такою результативністю, якими могли би досягнути реабілітації кримськотатарського народу. Для України це важливо. Україна повинна заявити своє ставлення до імперської політики, яка нищила народи. І тому прийняття громадянства одним окремим татарином чи десятком, чи сотнею їх – це одне питання. А реабілітація цілого народу – це моральний обов’язок України. І я би все таки звернулася до нинішніх депутатів Верховної Ради і просила би і тих небагато чисельних представників там кримськотатарського народу, щоб вони більш активно робили це на рівні українського парламенту. Тоді, може, і кримський парламент зворухнеться.

Якщо ми говоримо про права людини, права народу, то ми повинні це робити.

Ганна Стеців

Представники татарської меншини в Криму – це в основному добре освічені, кваліфіковані працівники. Вони перебирають на себе торгівлю, робочі місця, а не займаються, як було сподівання виноградарством чи вирощуванням капусти. Чи не є це основною причиною того, що російськомовні громадяни України в Криму, не татари, не особливо толерантні до татар?

Рефат Чубаров

Головною причиною нетолерантності, як Ви сказали, іншого населення Криму є десятиріччя тих стереотипів, які вбивали їм у голови за часи, коли кримських татар не пускали в Крим. Це було майже 50 років. Я не можу сказати, що кримські татари не хочуть займатися виноградарством або садівництвом. Справа в тім, що, коли кримські татари почали масово повертатися, для них уже не було ніш ніде - в торгівлі і в колгоспах теж. Таких проблем дуже багато. Кримські татари під час масового повернення і з розпадом економіки в нашій державі стали нікому не потрібні. Статистика не підтверджує те, що Ви сказали, вона говорить про те, що більшість кримських татар не працевлаштовані ніде.

Лариса Скорик

Я знаю, що в Криму відбувається абсолютно парадоксальна річ. Літаки, ніби корейські, із Середньої Азії літають і потужно використовують землю для вирощування цибулі, кавунів і так далі. Але це – тимчасовики, які використовують землю і кидають. А от татари, які облаштували цю землю любовно, – вони вміли не тільки все вирощувати, але і любити, і відроджувати її постійно. Кожен етнос, який володіє любов’ю до своєї власної землі, повинен мати на це право.

Ганна Стеців

Отже проблема залишається відкритою.

Олекса Боярко

Час на першу тему вичерпано. Дякую за участь.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG