Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 04:32

Порушення прав людини у Білорусі


Порушення прав людини у Білорусі

Прага, 12 грудня 2002 - Цими днями, у світі багато мовиться про людські права з нагоди міжнародного Дня прав людини, а скажімо у Сполучених Штатах традиційно після 10 грудня триває цілий Тиждень прав людини.

Однією з країн, до якої нині прикуто особливу увагу міжнародної громадськості та правозахисників, є Білорусь. Білоруського лідера вже віддавна західні мас-медіа називають останнім диктатором у Європі. А минулого місяця 14 держав Європейського Союзу, а також Сполучені Штати заявили, що позбавляють Олександра Лукашенка права на отримання в’їздної візи до їхніх країн. Причина такого рішення – грубе порушення прав людини та демократичних принципів з боку режиму Лукашенка.

Однак повернімося до сьогоднішніх днів. Своє занепокоєння ситуацією у Білорусі вже вкотре висловили представники правозахисної організації «Міжнародної амністії». А у Ватикані знову заговорили про порушення релігійних прав білоруських громадян.

За словами архієпископа Жана-Луі Тарана, ватиканського секретаря у справах взаємин із іншими державами, «Білорусь схвалила закон про релігію, який за своїми обмеженнями є одним із найгірших у світі».

Цей закон свідчить, що влада Білорусі ігнорує роль релігії в громадянському суспільстві, порушує взяті на себе міжнародні зобов’язання та дискримінує віруючих, - заявив цими днями представник Ватикану на засіданні міністрів закордонних справ країн членів ОБСЄ.

Новий білоруський закон про віросповідання обмежує права усіх віруючих. Скажімо, потрібно мати дозвіл від влади на проведення релігійних процесій, богослужінь, весіль, поховань. Водночас, цей закон створює певні привілеї традиційним церквам над нетрадиційними. Як тут не згадати давнє висловлювання Олександра Лукашенка: «Я атеїст, але я православний атеїст».

Тим часом представники правозахисної організації «Міжнародної амністії» звернулися з відкритим листом до президента Білорусі. Правозахисники висловили сподівання, що Олександр Лукашенко посприяє об’єктивному розслідуванню щодо зниклих безвісти діячів опозиції: політиків Юрія Захаренка і Віктора Гончара, бізнесмена Анатолія Красовського та журналіста Дмитра Завадського.

«Відсутність відповіді на питання: що трапилося з цими людьми? - може лише остаточно підтвердити, що їхнє зникнення має не кримінальне, а політичне підґрунтя», - мовиться у заяві представників «Міжнародної амністії».

Долею зниклих людей переймається також відома білоруська опозиційна діячка Людмила Грязнова, яка свого часу була депутатом парламенту Білорусі, а нині є координатором із прав людини Громадської ініціативи «Хартія-97».

Людмила Грязнова щомісяця публікує аналітичні огляди щодо ситуації з правами людини у Білорусі. В останньому огляді вона зауважує, що якщо раніше влада Білорусі відмовчувалася щодо зникнення опозиційних діячів, то останнім часом представники правоохоронних органів активно заговорили. Це схоже, - зауважує пані Грязнова, на зміну тактики влади, аби відвести підозри від замовників і безпосередніх виконавців злочинів.

«Олександр Лукашенко, який недавно оголосив про намір балотуватися на третій президентський термін, - наголошує у своєму дослідженні Людмила Грязнова, - вже протягом року готується до чергового обрання і проводить зачистку на опозиційному полі. Влада закриває незалежні газети, переслідує опозиційні організації, а також утискує релігійні конфесії, які не належать до російської православної церкви». У руйнуванні білоруського громадянського суспільства зацікавлена і офіційна Москва, щоправда, вона переслідує іншу мету – приєднання Білорусі до Росії, - робить висновок Людмила Грязнова, координатор із прав людини Громадської ініціативи «Хартія-97».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG