Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 20:28

Україна втрачає позиції на європейському зерновому ринку


Україна втрачає позиції на європейському зерновому ринку

Прага, 12 грудня 2002 – Експорт українського зерна до європейських країн має різко скоротитися внаслідок рішення, що його у середу ухвалила Європейська Комісія. Вона встановила квоту на наступний рік на загальний світовий імпорт фуражного зерна. І якщо країни ЄС погодяться з цим рішенням, то всі разом закордонні постачальники дешевого кормового зерна зможуть продати у європейських країнах менше, ніж 3 мільйони тонн. Що означатиме це для українських фермерів?

Українське зерно почало надходити на європейські ринки у 2000 році, і уже минулого року Україна захопила ледь не половину ринку імпортного фуражного зерна у ЄС. Для того, щоб уявити, які збитки понесе український селянин в результаті рішення Європейської Комісії, достатньо співставити лише дві цифри. Нецілих 3 мільйони тонн, якими Європейський Союз хоче обмежити весь свій імпорт фуражного зерна з усього світу, і понад 4 мільйони тонн, які лише Україна поставила на європейський ринок за 10 місяців цього року.

Пояснюється зростання українського експорту порівняно високими врожаями в Україні, відсутністю обмежень на ввіз зерна до ЄС, але передусім, низькими цінами. Говорить Василь Вовчак, другий секретар представництва України при Європейському Союзі: «В середньому ціна у Європейському Союзі тримається на рівні 150 євро. І відповідно до регламенту Європейського Союзу, імпортна ціна не може бути нижчою від цієї ціни. Але у зв’язку з тим, що наші ціни базові приблизно в три рази нижчі, то ми маємо змогу, вірніше, трейдери, в основному це - європейські трейдери, поставляти зерно середньої та низької якості по ціні 70 євро за тонну, тобто вдвічі менше, ніж у Європейському Союзі».

Домінування України на експортному ринку фуражного зерна викликало невдоволення внутрішніх європейських виробників. За повідомленнями, найбільше на встановленні квот наполягала Франція з її великим і гучним сільськогосподарським лоббі. Цікаво, що як раз напередодні проведення переговорів з Україною про її квоту, із Франції надійшло повідомлення про те, що у партії зерна з України було виявлено високотоксичний пестицид ДДТ. Українські офіційні особи відповіли на це, що цю речовину було заборонено в Україні ще у 1970 році.

У Франції буде проводитися додаткове розслідування, результати якого надійдуть, очевидно, уже після того, як квота Україні буде встановлена наступного тижня. Поки що ексклюзивні квоти було встановлено лише для Сполучених Штатів і Канади, які погодилися на 20% від загальної квоти на наступний рік. Активно, якщо не сказати агресивно нині переговори проводить Росія, яка вимагає від Європейського Союзу збільшити загальну квоту до 5 мільйонів тонн. Я запитала українського представника при ЄС, чи не станеться так, що завдяки тому, що Росія є більшим торговельним партнером ЄС, їй вдасться відвоювати для себе і більшу квоту, і зайняти те місце на ринку, яке раніше посідала Україна.

Василь Вовчак: «Насправді ми є більшим торговельним партнером на ринку зернових для ЄС, ніж Росія. Тому, якщо відбудуться якісь дивні речі, для яких зараз немає підстав, коли враховуються інтереси Росії і не враховуються наші, то це буде свідчити про подвійні стандарти Європейського Союзу».

Зі свого боку Росія уже пригрозила, що якщо її інтереси не буде враховано, вона запровадить обмеження на ввіз європейського м’яса. Україна, хоч і не є основним для Європи експортним ринком м’яса, також замислюється над можливими діями у відповідь.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG