Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 16:18

Гарячий день у Верховній Раді


Гарячий день у Верховній Раді

Київ, 12 грудня 2002 - Такого гарячого сесійного дня, як нинішній, Верховна Рада України нового скликання, мабуть, не бачила. Саме сьогодні мали відбутися голосування з двох головних питань – заміни голови Національного банку України й перерозподілу посад у парламентських комітетах. Протягом дня до 16-ої години 25-и хвилин, коли голова Верховної Ради України Володимир Литвин закрив сесію, він п’ять разів оголошував перерви. Однак ці перерви не допомогли розпочати нормальну роботу найвищого законодавчого органу. На час написання цього матеріалу значна частина депутатів залишались у сесійній залі. Одні працювали з мегафоном, інші – кулаками. Під час бійок, що виникали то тут, то там, були поламані кілька мікрофонів і перевернуті кілька комп’ютерів. Ось таким результатом завершився день голосування у Верховній Раді України.

Перша сутичка сталася ще під час ранкового засідання, коли член фракції об’єднаних соціал-демократів Григорій Суркіс вибіг на балкон і намагався зірвати вивішені там плакати. На тих плакатах можна було прочитати наступне: “Ганьба депутатам, що продалися Кучмі”, “Політичні аутсайдери + зрадники = більшість», «Повстань, Україно!», «Кучму до суду!», «Геть продажну СДПУ(о)!», «Ні – державному заколоту!», «Кілера України – вичавити геть!». За Суркісом на балкон побігли кілька депутатів від опозиції, зокрема, Михайло Волинець з блоку Юлії Тимошенко. А вже після закриття сесії, як повідомляє УНІАН, виникла бійка між керівником групи «Народний вибір» Миколою Гапочкою й членами опозиційних блоків Юрієм Оробцем та Станіславом Ніколаєнком. А пізніше через мегафон депутат Юрій Кармазин повідомив, що Григорій Суркіс ударив Юлію Тимошенко. У свою чергу Григорій Суркіс спростував цю інформацію, заявивши, що (цитую інформагентство «Українські новини») «Тимошенко намагалася вдарити його у пах». Зокрема, він сказав таке: «Юлія Володимирівна була настроєна мене покалічити». Він також додав, що Тимошенко зіпсувала йому туфлі, які він сьогодні взув із своєї колекції, тому вимагатиме від неї відшкодування морального збитку. А Степан Хмара, який намагався вдарити Григорія Суркіса, заявив, що останній погрожував його життю. Крім того, 5 депутатів звернулися до голови Верховної Ради з проханням тимчасово відсторонити від пленарних засідань Григорія Суркіса.

Отож, хоча Верховна Рада України на нинішньому засіданні не ухвалила жодного рішення, це був по-справжньому гарячий день.

А тепер я хотів би повернутися хронологічно трохи назад - до того дня, коли екс-прем’єр-міністр України Анатолій Кінах, рятуючи власну шкуру, сказав «А». Саме він запропонував зняти голову Національного банку України Володимира Стельмаха - професіонала, людину підкреслено аполітичну. Можливо, таким чином він намагався захистити себе на посаді від Сергія Тигипка, якому, власне, і пропонувалося крісло першої особи в Нацбанку. Але загроза прийшла зі сходу. Тоді Анатолій Кінах виглядав імпозантно й упевнено, а як трохи його притиснуло, то відразу забув про закон і мораль. Тому у системі влади, яка склалася, жоден чиновник не застрахований від несподіваних для нього кульбітів, навіть найнаближеніший, як кажуть, до тіла. Бо тіло одне, а бажаючих його лизнути – багато.

Сьогодні більшість програла. Програв, причому не вперше, і новий уряд. Перші ляпаси від парламенту він одержав, коли, всупереч впевненості нового прем’єра Віктора Януковича, було проголосовано бюджет у другому читанні, і коли вперше не було змінено голову Національного банку. Але й не виграла опозиція. Вона також повинна нести відповідальність за те, що діється нині. Особливо відповідальною має бути найчисельніша фракція «Наша Україна» та її лідер Віктор Ющенко. І не тільки тому, що очолювана ним фракція худне, а з неї вийшов номер 2 списку - Олександр Стоян (сам по собі цей факт є політичним скандалом, який, здається, лідер не до кінця усвідомлює). Гірше інше - досі Віктор Ющенко не став політичним лідером. Ба більше, здається, він ще не до кінця став політиком. Звичайно, розводити бджіл – благородна справа. Цим можна займатися не лише на дачі під Києвом, але й у самій столиці. Міг же колись бельгійський письменник Моріс Метерлінк розводити бджоли в Парижі. Але Метерлінк був письменником, на відміну від Віктора Андрійовича Месії.

Програло сьогодні і наше суспільство. І програватиме доти, доки воно не дозріє до потреб часу і перестане піддаватися маніпуляціям і брехні влади, яка намагається створювати міфи, причому одні на заході, інші – на сході, за принципом «Поділяй і владарюй». Своєю політичною незрілістю українське суспільство і далі платить данину, використовуючи історичну аналогію, кільком десяткам монголо-татарських ханів. Різниця тільки в тому, що хани теперішні - внутрішнього походження.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG