Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 04:11

Наступний рік – останній перед розширенням ЄС


Наступний рік – останній перед розширенням ЄС

Прага, 13 грудня 2002 – Розширення Європейського Союзу, яке заплановано на 2004 рік, буде, поза сумнівом, найбільшим в його історії. І наступний рік буде присвячено підготовці до вступу Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Словенії, трьох Балтійських республік, Мальти та Кіпру, як всередині цих країн, так і у самому Європейському Союзі. На думку європейського оглядача Бена Голла, вступ нових країн докорінно змінить спосіб роботи Європейського Союзу.

Вступ 10 кандидатських країн зі сходу та півдня Європи збільшить населення Європейського Союзу на п’яту частину, географічні межі на чверть, але Валовий Внутрішній Продукт лише на одну двадцяту частину. За винятком найбагатших Мальти, Кіпру та Словенії, решта кандидатів мають Валовий Внутрішній Продукт на душу населення між 16 та 26% від середнього у Європейському Союзі. Тепер фінансова допомога буде спрямована на схід, а не на південь континенту, як це було раніше.

Проте, незважаючи на небувало складне завдання, непомітно, щоб велася якась активна підготовка. «Європейські політики воліють запхати голову в пісок, аніж займатися реформою інститутів ЄС та його бюджету», - говорить Бен Голл, коментатор впливової британської газети Financial Times. Для країн-кандидатів, говорить він, може здаватися, що після 10 років виснажливих переговорів, реформ та пристосувань до гори брюссельських правил, це вже кінець їхніх зусиль, насправді ж це – лише початок. Східним європейцям вдалося збудувати діючу ринкову економіку, демократію та встановити верховенство права. Але ще нічого невідомо про те, як їм вдасться протидіяти конкуренції на величезному спільному ринку, в якому беруть участь 25 країн.

Поки що на головні жертви заради приєднання до ЄС мали піти східні європейці. Протягом перших трьох років їм доведеться задовольнитися скромною допомогою на потреби сільського господарства, що колись призначалася з розрахунку лише на 6 країн. По-справжньому складні рішення було відкладено до 2006 року. Під приводом Франції, чиї фермери отримують найбільше з бюджету ЄС, та Німеччини, яка найбільше вносить до цього бюджету, європейські лідери, вирішили накласти обмеження на витрати бюджету, але не зменшити їх.

Іншою проблемою є зміна роботи інституцій ЄС. Конституційна конвенція, яку зараз очолює колишній французький президент Валері Жіскар д’Естен, має розробити проект майбутньої конституції, де буде чітко розділено повноваження урядів країн та спільних європейських органів. Проте, говорить британський оглядач, ЄС не лише не може визначитися, як тісно він хоче зв’язати між собою країни – члени союзу, але і з приводу того, як далеко він буде розширюватися. Якщо двері зачиняться уже за тими країнами, яких приймуть у 2004 році, перспективи таких країн, як Румунія, чи Болгарія будуть похмурі. Не кажучи уже про Балканські держави, в яких якщо якісь реформи і відбуваються, то лише з прицілом на майбутнє членство в ЄС.

Далі відкритою залишається проблема Туреччини. Європейці не наважуються простягнути кордони Європи до Ірану та Іраку, але тоді, їм потрібно знайти інший вихід. Створити таку форму асоційованого членства, яка могла б задовольнити Туреччину, і, можливо, також Україну, Білорусь і Росію, вважає британський оглядач.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG