Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 02:44

Тактика залякування критиків Кучми поширюється: Вашинґтон Пост


Тактика залякування критиків Кучми поширюється: Вашинґтон Пост

Прага, 17 грудня 2002 - Західні оглядачі, повідомляючи про вівторкове усунення в Верховній Раді голови Національного банку України Володимира Стельмаха й його заміну на Сергія Тигипка, союзника президента Леоніда Кучми, нагадують, які попередження проти такого кроку виголошували Світовий банк і Міжнародний валютний фонд - обидві установи вважають це за загрозу незалежності Нацбанку.

Два тижні тому депутатських голосів за усунення Стельмаха не вистачило; тепер їх виявилося достатньо. Як так вийшло? Про механізм цього, зокрема, пише в вівторок один із провідних американських щоденників, Вашинґтон Пост, звертаючи увагу на інший наступ української влади на незалежність від неї: в Україні поширюється тактика залякування, пише газета. Ідеться про те, як влада президента Леоніда Кучми чинить тиск на своїх критиків - чи то в засобах інформації, а чи й у парламенті.

Саме з «парламентського» прикладу починається стаття в Вашинґтон Пост: вона оповідає про обраного в квітні депутата Верховної Ради Володимира Шандру, члена «Нашої України». У червні йому передали вістку від одного з чільних урядовців: якщо Шандра не перейде до лав пропрезидентських депутатів, його підприємство матиме великі проблеми. Так, передає американська газета слова Шандри, воно й сталося: і місяця не минуло, як на Славутському рубероїдному заводі на Хмельниччині, в якому депутат є одним із акціонерів, з’явився загін маскованих автоматників і вилучив комп’ютери й майже півтори тони документації. Протягом літнього будівельного сезону завод покрівельних матеріялів опинився майже паралізований, а тепер йому загрожують звинувачення в фінансових порушеннях.

Кореспондентка щоденника Вашинґтон Пост у своїй статті наводить і інші приклади - як-то президента видавничо-поліграфічного центру «Такі справи» Сергія Данилова, який надрукував був книжку про Юлію Тимошенко. Тепер Данилов готує до видання документи про тиск податкової адміністрації, яка, за його словами, практично зруйнувала його підприємство: «КДБ 1988 року був значно добріший, ніж сьогодні податкова адміністрація України», цитує газета слова Данилова.

Згадано далі й Євгена Червоненка, депутата Верховної Ради й прихильника Віктора Ющенка: створена Червоненком міжнародна транспортна фірма «Орлан-Транс», за словами депутата, втратила понад мільйон доларів, коли податкова міліція заморозила банківські рахунки й арештувала вантажівки.

Дальший приклад зі статті: російський підприємець Костянтин Григоришин, якому спробували інкримінувати в Києві незаконне володіння зброєю й наркотиками. Григоришин уважає, що до його арешту - і до систематичного перебрання його українських бізнесів - причетні прибічники Леоніда Кучми Віктор Медведчук і Григорій Суркіс, яким Григоришин, за його словами, відмовив дати 50 мільйонів доларів на вибори. І Медведчук, і Суркіс, додає газета, заперечують такі звинувачення.

Не забуто в статті й про суддів - таких, як уже колишній суддя Микола Замковенко, який випустив свого часу з в’язниці Юлію Тимошенко. Тепер його звинувачено в зловживанні посадою і, за словами Замковенка, на його прикладі лякають інших суддів.

Українські журналісти розповідають авторці статті про проблему «темників» - а помічник Леоніда Кучми з інформаційних питань Сергій Васильєв каже, що ці директиви - не обов’язкові до виконання вказівки, а лише пропозиції. Та результат очевидний: наприклад, пише Вашинґтон Пост, коли президента Кучму принизили на саміті НАТО в Празі минулого місяця, засоби інформації в Україні подали це як дипломатичну перемогу українського керівника.

Директор українського б’юра Фундації Україна – США Маркіян Білинський, до якого журналістка звернулася по коментар, ставить діягноз: невпинний тиск у всьому. Демократія в Україні, цитує Білинського Вашинґтон Пост, «має межі, які проводять ті, хто при владі. Демократію треба дозволяти й розподіляти порціями» - така, на думку спостерігача американської організації в Україні, позиція української влади.

Помічники ж президента Леоніда Кучми тим часом заперечують, що в Україні існує цензура чи що суди й правоохоронні органи використовуються з політичною метою. А сам Кучма говорить про те, що Україна йде до того, щоби стати сучасною європейською демократією, тільки для цього їй потрібен час, пише Вашинґтон Пост.

Та як свідчення про справжнє становище в Україні американський щоденник наводить на закінчення ще одну історію - Олексія Подольського, колишнього депутата Київради, помічника народного депутата Сергія Головатого. Подольського викрали в червні 2000 року, коли він закінчив готувати чергову порцію антипрезидентських матеріялів, побили й викинули в лісі десь на межі Сумської й Чернігівської областей. Діставшись до Києва, він дізнався, що в його дачі згоріли двері. А через кілька місяців, розповів Подольський, він почув детальний звіт і про своє викрадення й побиття, і про спалені двері - в оприлюдненому записі майора Мельниченка з кабінету Кучми… Голос тодішнього міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка доповідає президентові (а Вашинґтон Пост цитує): «Ну, тепер ота братія, що розпространяла від Головатого листівки. Значить, позавчора він опинився аж в Сумській області - той, який розпространяв. Так йому там так надавали!..» Далі Кравченко розповідає Кучмі: «Ну приїхав він додому, а там, значить, зайнялася дача і двері згоріли». Розшифровка запису - і стаття в Вашинґтон Пост - закінчується приміткою: «Сміються обидва»…

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG