Прага, 18 грудня 2002 – На тлі міжнародної ізоляції президент України зміцнює владу всередині держави. Так більшість спостерігачів на Заході оцінює події, які розгортаються останнім часом в Україні, і зокрема у Верховній Раді. Наш експерт – канадський політолог Тарас Кузьо з Центру досліджень Росії та Східної Європи Університету Торонто.
– Пане Кузьо, українська опозиція називає дії більшості у Верховній Раді переворотом і закликає до проведення дострокових виборів – президентських і парламентських. На Вашу думку, які шанси в опозиції домогтися цієї мети і чи це правильний крок із огляду на громадську думку?
Тарас Кузьо: «З одного боку, це очевидно правильний шлях, який опозиція нарешті вибрала, – але про це треба було подумати ще кілька місяців тому, а не тільки тепер. Уже від травня, коли був обраний спікером Верховної Ради Володимир Литвин, цей процес продовжився від того часу в різних галузях. І це є спосіб, щоб президент контролював Верховну Раду, контролював політичні, економічні процеси в Україні, щоб йому було дуже спокійно, коли він піде на пенсію за два роки. Щодо питання про дострокові вибори, ясно, що це потрібно – адже результати (останніх) виборів, де чотири опозиційні сили отримали приблизно 60 відсотків голосів, фактично ігноруються президентом і ігнорує це й Верховна Рада. Але тут, на превеликий жаль, опозиція не змогла мобілізувати український народ, щоб піти і підтримати результати виборів і опозиційні вимоги. Те, що у вересні вийшли на вулиці Києва 50 тисяч людей, недостатньо. Наприклад, у Молдові, а це набагато менша країна, вони в Кишиневі мали приблизно 60-80 тисяч. Із одного боку маємо парадокс, що більшість людей в Україні підтримують вимоги опозиції і олігархи та президент не є популярними. Але з іншого боку український народ, особливо в Східній Україні, є страшенно пасивний і не готовий свої політичні думки підтримати на різних політичних акціях».
– За даними соціологічних опитувань, які в середу в Києві презентував Міжнародний інститут соціології, більшість громадян України вважають себе щасливими. І це попри ті проблеми з українською демократією, про які Ви щойно згадували. Я знаю, що Ви не лише уважно стежите за подіями в Україні, але й певний час працювали в Києві. На Вашу думку, в чому таємниця такого оптимізму українців?
Тарас Кузьо: «Це скоріше не оптимізм, а або, з одного боку, байдужість, або, з іншого боку, пов’язане з тим, що більшість українців, як показало опитування Центру Разумкова у серпні, – приблизно 90 відсотків українців уважають, що вони не мають ніякого впливу на центральні і місцеві органи влади. Себто, більшість українців уважають, як у радянські часи, що вони нічого не варті, що керуюча еліта на них не реагує».
– Але, мабуть, оці висновки соціологів говорять і про те, що люди шукають якесь задоволення в житті поза політикою?
Тарас Кузьо: «Власне, тут є кілька питань. Перше, страшенно тяжко в якій-небудь країні, включно з Україною, мобілізувати людей виключно на питання демократії. Інша справа, коли пов’язувати демократичні питання з етнокультурними – можна це назвати патріотизмом, національно-демократичними вимогами. Якраз ті течії не є популярними в Східній Україні. Опитування, про яке Ви говорили, показало також, що Віктор Ющенко, на превеликий жаль, не є популярний особливо серед етнічних росіян в Україні і навіть серед деяких російськомовних українців. І тут якраз етнокультурні питання впливають на можливості опозиції організувати спротив владі. Влада цим користується. Саме тому, наприклад, влада поставила пана Януковича як прем’єра України. Під час виборів у березні є тільки дві області, де "Наша Україна" не подолала 4-відсотковий бар’єр – це Донецька і Луганська. Чому – бо це знову пов’язане з національним питанням. Це якраз біда опозиції в Україні. Другою проблемою є сам Ющенко: якщо він не зможе тепер збільшити свій авторитет як сильного лідера, я, на превеликий жаль, думаю, що пан Задорожний буде мати рацію, що ще більше людей буде втікати з "Нашої України" до пропрезидентської більшості у Верховній Раді».
– Можливо, Ви маєте якусь рекомендацію, а не лише критику Ющенка, що б Ви йому порадили?
Тарас Кузьо: «Віктора Ющенка завжди будуть підтримувати в Західній і до якоїсь міри навіть у Центральній Україні. Боротьба головна буде в Східній Україні – за два роки, і навіть тепер. І якраз у Східній Україні потрібні інші гасла. Там, мабуть, – і до якоїсь міри це ризиковано для Віктора Ющенка, але я не бачу іншого виходу, – там потрібно використовувати лозунги більше антикорупційні і антиолігархічні. І це, мені здається, здобуде популярність у Східній Україні».
– Пане Кузьо, українська опозиція називає дії більшості у Верховній Раді переворотом і закликає до проведення дострокових виборів – президентських і парламентських. На Вашу думку, які шанси в опозиції домогтися цієї мети і чи це правильний крок із огляду на громадську думку?
Тарас Кузьо: «З одного боку, це очевидно правильний шлях, який опозиція нарешті вибрала, – але про це треба було подумати ще кілька місяців тому, а не тільки тепер. Уже від травня, коли був обраний спікером Верховної Ради Володимир Литвин, цей процес продовжився від того часу в різних галузях. І це є спосіб, щоб президент контролював Верховну Раду, контролював політичні, економічні процеси в Україні, щоб йому було дуже спокійно, коли він піде на пенсію за два роки. Щодо питання про дострокові вибори, ясно, що це потрібно – адже результати (останніх) виборів, де чотири опозиційні сили отримали приблизно 60 відсотків голосів, фактично ігноруються президентом і ігнорує це й Верховна Рада. Але тут, на превеликий жаль, опозиція не змогла мобілізувати український народ, щоб піти і підтримати результати виборів і опозиційні вимоги. Те, що у вересні вийшли на вулиці Києва 50 тисяч людей, недостатньо. Наприклад, у Молдові, а це набагато менша країна, вони в Кишиневі мали приблизно 60-80 тисяч. Із одного боку маємо парадокс, що більшість людей в Україні підтримують вимоги опозиції і олігархи та президент не є популярними. Але з іншого боку український народ, особливо в Східній Україні, є страшенно пасивний і не готовий свої політичні думки підтримати на різних політичних акціях».
– За даними соціологічних опитувань, які в середу в Києві презентував Міжнародний інститут соціології, більшість громадян України вважають себе щасливими. І це попри ті проблеми з українською демократією, про які Ви щойно згадували. Я знаю, що Ви не лише уважно стежите за подіями в Україні, але й певний час працювали в Києві. На Вашу думку, в чому таємниця такого оптимізму українців?
Тарас Кузьо: «Це скоріше не оптимізм, а або, з одного боку, байдужість, або, з іншого боку, пов’язане з тим, що більшість українців, як показало опитування Центру Разумкова у серпні, – приблизно 90 відсотків українців уважають, що вони не мають ніякого впливу на центральні і місцеві органи влади. Себто, більшість українців уважають, як у радянські часи, що вони нічого не варті, що керуюча еліта на них не реагує».
– Але, мабуть, оці висновки соціологів говорять і про те, що люди шукають якесь задоволення в житті поза політикою?
Тарас Кузьо: «Власне, тут є кілька питань. Перше, страшенно тяжко в якій-небудь країні, включно з Україною, мобілізувати людей виключно на питання демократії. Інша справа, коли пов’язувати демократичні питання з етнокультурними – можна це назвати патріотизмом, національно-демократичними вимогами. Якраз ті течії не є популярними в Східній Україні. Опитування, про яке Ви говорили, показало також, що Віктор Ющенко, на превеликий жаль, не є популярний особливо серед етнічних росіян в Україні і навіть серед деяких російськомовних українців. І тут якраз етнокультурні питання впливають на можливості опозиції організувати спротив владі. Влада цим користується. Саме тому, наприклад, влада поставила пана Януковича як прем’єра України. Під час виборів у березні є тільки дві області, де "Наша Україна" не подолала 4-відсотковий бар’єр – це Донецька і Луганська. Чому – бо це знову пов’язане з національним питанням. Це якраз біда опозиції в Україні. Другою проблемою є сам Ющенко: якщо він не зможе тепер збільшити свій авторитет як сильного лідера, я, на превеликий жаль, думаю, що пан Задорожний буде мати рацію, що ще більше людей буде втікати з "Нашої України" до пропрезидентської більшості у Верховній Раді».
– Можливо, Ви маєте якусь рекомендацію, а не лише критику Ющенка, що б Ви йому порадили?
Тарас Кузьо: «Віктора Ющенка завжди будуть підтримувати в Західній і до якоїсь міри навіть у Центральній Україні. Боротьба головна буде в Східній Україні – за два роки, і навіть тепер. І якраз у Східній Україні потрібні інші гасла. Там, мабуть, – і до якоїсь міри це ризиковано для Віктора Ющенка, але я не бачу іншого виходу, – там потрібно використовувати лозунги більше антикорупційні і антиолігархічні. І це, мені здається, здобуде популярність у Східній Україні».
