Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 17:32

Прямий ефір. Перша тема: Підсумки приїзду до Києва делегації Державної Думи Росії. Друга тема: Баталії у парламенті можуть завершитися закликами опозиції до страйків


Прямий ефір. Перша тема: Підсумки приїзду до Києва делегації Державної Думи Росії. Друга тема: Баталії у парламенті можуть завершитися закликами опозиції до страйків

Київ – Прага, 18 грудня 2002. Ведучі – Ганна Стеців та Олекса Боярко. Гості: народний депутат України Анатолій Раханський від «Трудової України» та народний депутат України Борис Тарасюк від «Нашої України»

Олекса Боярко

Учора завершився візит голови Державної Думи Росії Геннадія Селезньова до Києва, який, згідно з офіційною програмою, приїжджав до столиці України обговорити з керівництвом України питання подальшої співпраці двох країн, а також проблему стосунків України з Північноатлантичним альянсом та ЄврАзЕС. Про підсумки візиту спікера російського парламенту далі в матеріалі Марини Пирожук.

Марина Пирожук

Перебуваючи у Києві, Геннадій Селезньов нарікав на низький рівень товарообігу між двома країнами, який, за його словами, суттєво знизився саме за останній рік. Він також нагадав про бажання російського керівництва бачити України у Євразійському економічному співтоваристві, мовляв, якщо Україна це зробить, то Росія ратифікує довгоочікуваний Києвом договір про вільну торгівлю. Говорячи про російсько-український газовий консорціум, пан Селезньов запевнив, що він вигідний як Росії так і Україні, і що він не обмежить економічної незалежності України. Словом, глава російського парламенту нагадував Києву умови Москви в традиційному для останньої стилі. Українська сторона особливо не коментувала заяви та заклики пана Селезньова під час його триденного візиту. Віктор Янукович, щоправда, заявив, що до лютого наступного року сторони максимально відпрацюють усі питання для підписання документів, які пожвавлять торговельно-економічне співробітництво. Директор Центру ім. Разумкова політолог Анатолій Гриценко тим часом висловлює сумніви в тому, що уряд Януковича досягне серйозних змін в економічних стосунках, які б були вигідні, передусім, Україні.

Анатолій Гриценко:

«Я вважаю, що нам треба переходити від розмов, дійсно, до взаємовигідного партнерства, якщо роки України в Росії й Росії в Україні будуть завершуватися або супроводжуватися переважно якимись фольклорними фестивалями, то це не те, що нам потрібно. Нам потрібна реальна робота і, насамперед, на економічному рівні. Як це не дивно звучить, але серед урядів, які в нас були, уряд Ющенка, який вважали прозахідним і проамериканським, якраз досяг позитивної динаміки в торгівлі. На жаль, зараз ми це втрачаємо. Будь-які розмови про стратегічне партнерство без поглиблення економічної ситуації – це нонсенс».

Інші політологи водночас прогнозують, що вже наступного року між Україною та Росією відбудеться суттєве зближення, особливо у політичній сфері. Чи не тому нинішній візит пана Селезньова багато хто з них кваліфікує як зондаж перед президентськими виборами в Україні?

Олекса Боярко

Пане Раханський, чи дав візит Селезньова якісь практичні результати чи це просто ритуальний візит сусідів? От недавно в Москві побував спікер українського парламенту Литвин, і якийсь ввічливий жест – запросив пана Селезньова і так далі...

Анатолій Раханський

Дякую за дуже гарне запитання. Я народний депутат України третього скликання і повинен сказати, що такі візити з міжпарламентських зв’язків між державами повинні бути. Те, що приїхав пан Селезньов із групою депутатів Державної Думи, дуже добре. Нещодавно, 4 грудня, був з Азербайджану спікер міні Меджлісу також із депутатами міні Меджлісу. І завтра ще будуть приїздити. Є така форма співпраці – міжпарламентські зв’язки, і у нас із багатьма країнами створені депутатські групи з міжпарламентських зв’язків.

Олекса Боярко

Пане Раханський, якщо б приїхав хтось із Татарстану, це одна річ, а от приїжджає хтось із Росії – це все таки якась специфіка. Чи не так?

Анатолій Раханський

Я вважаю, що ця специфіка розірвана свого часу і потрібно її налагоджувати. Економічні й особливо торговельні зв’язки повинні бути і чим скоріше, тим краще. Я не кажу, що хтось комусь повинен підкорятися, як колись. Зараз ми повинні торгувати, обмінюватися товарами, робити також обмін культурами, тому що багато українців мешкає в Росії і багато росіян - в Україні.

Проблем дуже і дуже багато, і якщо ми будемо відділятися і нагнітати обставини з політичної точки зору, то це не буде добре.

Олекса Боярко

Якщо перейти в конкретику, взяти, скажімо, проблему Євразійського союзу, до якого так затягає Росія Україну, чому Україна так «відбрикується» від отого Євразійського союзу? Яка є там така «зараза», яка напружує українське керівництво й Кучму персонально? Чи українське керівництво боїться ЄврАзЕСу і чому воно його боїться?

Анатолій Раханський

Керівництво ніколи не повинно нічого боятися. На те воно і керівництво щоби не боятися. Потрібно добре вивчити цю проблему.

Так само у нас сьогодні є й інші проблеми, наприклад, ГУУАМ – хтось хоче, хтось не хоче входити чи виходити. Уряд, президент і парламент розберуться в Євразійському союзі і буде ухвалене правильне рішення.

Олекса Боярко

Пане Тарасюк, за отими економічними спокусами, на яких наполягає російська сторона / Євразійський союз дасть, мовляв, усім вигоду / чи не стоїть якась політична пастка?

Борис Тарасюк

Якби її не було, нас би ніхто не затягував у цей союз. Якби він був настільки притягальним, то, очевидно, ми б самі туди рвалися. Але нас чомусь туди затягують.

Від часів розпаду колишнього Радянського Союзу Росія намагається довести свою панівну роль на пост радянському просторі. Для цього використовуються різні інструменти, одним із яких була й залишається Співдружність Незалежних Держав. Євразійський економічний союз є іншою формою, як і попередній так званий митний союз, ташкентський договір – одними із засобів утримання під своїм контролем колишні радянські республіки. Однозначно, що це є політичний інструмент, а не економічний.

Олекса Боярко

Пане Раханський, Ви вже третій термін в українському парламенті, Ви спостерігали різні влади, різні режими. Яка загальна тенденція залежності України від Росії? Поглиблюється ця залежність із часом чи навпаки Україна крок за кроком реально якось себе визволяє від опіки з-за кордону?

Анатолій Раханський

Загальна тенденція не поглиблюється, а навпаки.

Олекса Боярко

Ви маєте на увазі, що дві країни розходяться все далі і далі?

Анатолій Раханський

Дві країни розходяться все далі і далі. Ми тільки що мали бесіду з нашими міністрами – міністром промисловості, наприклад. У нас же всі заводи, які колись працювали на випуск кінцевої продукції, не працюють. Якби ця тенденція не розходилася, то вони б працювали.

Але сьогодні нам не потрібно мати залежність друг від друга. Нам потрібно, щоби заводи випускали продукцію, яка потрібна для нашої держави, яку випускали колись, а сьогодні її імпортують з інших держав.

Олекса Боярко

Пане Раханський, Ви не бачите ніякої потенційної загрози поглинання України Росією?

Анатолій Раханський

Я не бачу. Я, наприклад, народний депутат від Криму третього скликання, де мешкає переважно російськомовне населення, і такої загрози я не бачу.

Олекса Боярко

Я це запитання даю багатьом нашим гостям. Недавно у нас у Вечірній Свободі побував колишній спікер українського парламенту Іван Плющ, якого я також запитував. І він висловив якраз стурбованість, що існує все таки загроза, як він сказав, можливого поглинання України Росією. Пане Тарасюк, а Ви не відчуваєте, що ця загроза залишилася ще й досі?

Борис Тарасюк

Так, ця загроза залишилася, і я хотів би прокоментувати те, що сказав мій колега пан Раханський відносно необхідності поновлення зв’язків. Ніхто не виступає проти того, щоби задовольняти свій економічний інтерес у здоровій конкуренції та торговельно-економічних відносинах із Російською Федерацією. Було б безглуздям відмовлятися від торговельно-економічних зв’язків з РФ.

Питання полягає в тому, що Росія прагне перетворити торгівлю так як і інші методи для реалізації своєї стратегічної мети. А стратегічна мета в тому, що, якщо не зміцнити своє домінування, то принаймні забезпечити свої національні інтереси у відносинах з Україною. Україна є найбільшою серед країн колишнього Радянського Союзу, і, звичайно, вона є першим об’єктом економічної й політичної експансії Росії. Є дуже багато прикладів, які про це свідчать. Тому, коли говорять про торговельно-економічні відносини, що нам треба на цьому сконцентрувати увагу – так, однозначно. Але давайте подивимося на факти. У рік, проголошений Російською Федерацією роком України в Росії, що відбувається? Із самого початку цього року відбуваються додаткові митні бар’єри проти найбільш конкурентноздатних українських товарів і продукції, вводяться додаткові мита на продаж нафтопродуктів в Україну. Рік України в РФ позначився фактично торговельною війною між Україною і РФ. Наведу лише одну конкретну цифру: за цей рік товарообіг між нашими країнами зменшився на 20%. От як дбають наші державні мужи про зміцнення й розвиток українсько-російських торговельно-економічних відносин.

Олекса Боярко

Хотів би нагадати нашим слухачам, у нас на зв’язку київська студія Радіо Свобода. Ми обговорюємо підсумки візиту московської делегації до Києва на чолі зі спікером Держдуми Росії Геннадієм Селезньовим.

Пане Тарасюк, як Ви вважаєте, чи є в керівництві України сили і конкретно люди, які б хотіли більшого зближення України з Росією і роблять це постійно?

Борис Тарасюк

Звичайно, і це зрозуміло, є такі політичні сили, які за це виступають. Але в цьому я не бачу нічого поганого, так само як і в прагненні багатьох українців зміцнювати відносини з Російською Федерацією. Інша справа, яким чином це може відбуватися і фактично відбувається. Є такі сили, які виступають за союз Росії, України і Білорусі, і березневі вибори показали, що ці партії абсолютно не користуються підтримкою в суспільстві. Вони набрали менше 1% голосів. Це свідчить про те, що ті партії, які виступають з екстремістських позицій, з позицій віддачі суверенітету України – вони не користуються підтримкою українського суспільства. У той же час є політики, наприклад, віце-прем”єр, які виступають, щоб Україна йшла в Європу разом з Росією. Він настільки перестарався, що навіть російський прем’єр був змушений сказати, що це є політична провокація, оскільки Росія ніколи не прагнула ні членства в ЄС, ні в НАТО.

Олекса Боярко

А як прізвище віце-прем’єра?

Борис Тарасюк

Пан Табачник.

Олекса Боярко

І запитання до пана Раханського. Якщо спуститися від політичного олімпу до рядових громадян, чи прості люди до питань зближення з Росією чи віддалення від Росії – чи їх хвилює це питання? Чи це питання тільки політичних кіл України?

Анатолій Раханський

Простих людей також хвилює це питання. Але наведу також приклад: у нас є наслідки жорсткої трагедії – Чорнобиля. Згідно з Оттавським меморандумом, була підписана угода між країнами “великої сімки” і Україною щодо закриття ЧАЕС ( і вчора було пікетування посольства США в Україні стосовно того, що не виконується Оттавський меморандум). І коли ми закрили ЧАЕС і залишилися без енергії, саме Росія прийшла на допомогу і сказала – якщо, згідно з Меморандумом на Рівненську і Хмельницьку АЕС не надаються кредити Європейським Банком Реконструкції та Розвитку, тоді ми дамо вам кредити, аби ви задіяли ці станції.

Або інший приклад – залишилося 5 тисяч висококваліфікованих спеціалістів на бувшому ЧАЕС і вчора я про це говорив на сесії – люди не знають, що робити, треба ж допомагати. Якщо підписали такий меморандум, одна сторона виконує свої зобов’язання, а інша –ні.

Олекса Боярко

Якщо знов піднятися від людей до самого президента, до його персональної ролі у цьому українсько-російському векторі. Пане Тарасюк, на Вашу думку, чи повністю президент України довіряє Росії, чи є щось таке, що стримує його від повного зближення двох країн?

Борис Тарасюк

Краще було б запитати його особисто, чи він повністю довіряє Росії. Я не можу говорити за нього, що він думає. Можу тільки оперувати фактами.

Олекса Боярко

А його роль в цьому процесі є вирішальною?

Борис Тарасюк

Очевидно, так. Тут треба говорити, що в нас є два президенти: один – до повторних президентських виборів кінця 1999 року і другий президент – після 1999 року. Обидва президенти, як кажуть в Одесі, “две большие разницы». Кучма після переобрання сказав – ви побачите іншого президента. Ми дійсно побачили іншого президента, такого, який не може впоратися з внутрішніми подіями в країні і в той же час шукає захисту, підтримки саме в Російській Федерації. І в цьому відношенні його роль досить висока –що стосується здачі наших інтересів.

Олекса Боярко

Дякую обом гостям.

Чим можуть закінчитися баталії в українському парламенті

Олекса Боярко

Переходимо до другої теми – “Чим можуть закінчитися баталії в Українському парламенті.”

Сьогодні представники політичних сил, які не входять до більшості Верховної Ради України чи не вперше одностайно заявили про можливість проведення загальноукраїнського страйку. Про це йшлося на спільному засіданні депутатів з блоку Юлії Тимошенко, Віктора Ющенка, комуністів і соціалістів. Вони попередньо домовилися про створення міжфракційного об”єднаня “За Україну, демократію і парламентаризм” і обрання координаційної ради. З парламентського балкону за цим спостерігав наш кореспондент Віктор Міняйло.

Віктор Міняйло (запис)

Сьогодні голова Верховної Ради України Володимир Литвин провів чи не найкоротше пленарне засідання за час перебування на цій посаді. Опозиція обурювалася проти вчорашнього голосування так званими іменними бюлетенями, і не зовсім влучно кинутий в спікера регламент змусив його закрити сесію. Але депутати з меншості залишилися і вирішували, що робити далі. Ось я бачить вихід із ситуації лідер “Нашої України” Віктор Ющенко.

Віктор Ющенко: “ Є тільки два способи: аби парламент знайде без сторонньої допомоги формулу виходу із ситуації, в яку його завели. Якщо парламент цього не здатний зробити, це буде здатна зробити вулиця.

Що стосується першого варіанту. Проблема в тому, що з кожним днем у цьому залі відстоювати свою політичну позицію стає складніше і складніше. Це не тільки стосується моїх колег, які пішли з блоку “Наша Україна”, ми знаємо, якою дорогою вони пішли. Я вас скажу, я бачив людей, які стояли на одному коліні в мене в кабінеті, які три дні п’ють і не виходять з алкогольної коми. Один приходить і каже: “Вітя, мені сказали так: або труп, або в інший список. Що ти вибереш, те я буду робити”. Я кажу: “Саша, безумовно, я оберу не труп, але зрозумій, тобі ввечері шматок хліба не піде в горло”.

Віктор Ющенко звернувся до колег з парламентської більшості: “Хлопці, давайте домовимось. Аби ви надівайте памперси, хоча ви в такому віці, що пісяти не будете, і давайте домовлятися в цих стінах. Якщо цього не вдається, я особисто не переконаний, що у нас залишаться якісь методи, я маю на увазі, в стінах парламенту, зупинити ту біду, яку йде.

Якщо не буде знайдено компромісу, нам треба проголошувати проведення загальнонаціонального політичного страйку”.

Традиційно радикальним був виступ і Юлії Тимошенко: “Я думаю, що ми маємо вести переговори, це безумовно, тому що конфлікт ми маємо знімати. Але вести переговори від четвірки і не йти на сепаратні домовленості, на сепаратні переговори, бо нас знову розтягнуть по кутах, розтягнуть на базі конфлікту на певні сектори, і ми знову програємо. Тому що вони грають як одна команда, потужна, і грають дуже фахово і високоінтелектуально”.

Єдина команда більшості провела свою прес-конференцію. Вони проголосили про незмінність курсу на заміну голови Нацбанку і голів парламентських комітетів. Говорить голова фракції СДПУ (о) Леонід Кравчук: “На ваших очах утворювалася парламентська більшість, утворювалася вона на засадах демократичних, добровільно , без будь-якого тиску і застережень. І ми підписали з урядом політичну угоду, сформували разом з президентом і прем’єром новий коаліційний уряд і розподілили комітети Верховної Ради України. Таким чином організаційний період повністю завершився. Зараз повинен розпочалися період конкретних дій.”

А дії, як більшості, так і меншості, вже вийшли за межі законів, і схоже, у Верховній Раді України почалися бої без правил.

Ганна Стеців

Пане Раханський, як людина, яка голосувала разом з більшістю, як Ви оцінюєте слова Віктора Ющенка?

Анатолій Раханський

По-перше, нехай оцінку він дає сам собі. Це його право говорити –чи виводити людей, чи не виводити на вулиці. Я вважаю, сьогодні потрібно сісти з більшістю за стіл переговорів. Там настільки сьогодні відомі люди, що мабуть, такого парламенту вже не буде – і міністри, і прем’єра, і віце-прем’єри і заступники міністрів – самий цвіт нашого суспільства. І щоб не домовитися – цього не може бути. Я дивлюся і думаю, як можуть люди дійти до того, щоб кидати в голову спікера книжки, щоб стояти гуртом біля нього, висмикувати мікрофони. Це взагалі – культура людей чи що? Я член Парламентської Асамблеї Ради Європи, і Борис Тарасюк там часто бував – там стоять два пристави. І якщо б хтось в ПАРЕ зайшов би за спину спікера – його б одразу вивели.

І дійсно, правильно кажуть: потрібно навести порядок. Починається все з того, що кожен каже, що він правий. А законів не притримуються самі депутати в парламенті.

Ганна Стеців

Пане Раханський, чи депутати від більшості, за Ви виcловилися «цвіт нашої нації», чи вони сумлінно дотримувалися закону під час голосування і під час всіх цих подій, які відбувалися цими днями? Будьте, будь ласка, наскільки можете відвертими.

Анатолій Раханський

Я відвертий завжди в своєму житті. Я сказав, що, взагалі, не лише депутати від більшості...

Ганна Стеців

Я зараз запитаю вас про депутатів від більшості, від меншості Ви щойно оцінили...

Анатолій Раханський

Так, я сказав, що там дуже великий інтелектуальний потенціал і в більшості теж такий же, не менший потенціал. Відверто Вам скажу, що депутати від більшості, наприклад, більш толерантніше вели себе і ніхто не ходив за трибуну, ніхто не блокував і тому подібне.

Ганна Стеців

Шановний пане депутате, вибачте, що я Вас переб’ю. Я хотіла б почути відповідь конкретну на моє запитання, не порівняння, а оцінку: чи депутати від більшості наскільки можливо сумлінні в дотриманні законодавства під час тих двох днів у Верховній Раді?

Анатолій Раханський

Вони були сумлінні тому, що потрібно було голосувати і не потрібно було блокувати. Я вважаю, що вони вірно діяли. Якщо не дають голосувати одним методом, тоді прийшлося голосувати картками.

Ганна Стеців

Пане Тарасюк, який основний політичний висновок року, котрий минає Ви зробили б з огляду на події двох останніх днів?

Борис Тарасюк

Перш ніж робити політичний висновок року, що минає, я хотів би висловитися на тему, на яку мій колега щойно говорив: про культуру поведінки депутатів. Я також виступаю проти неетичних методів спілкування між депутатами, а тим більше, між депутатами і керівництвом Верховної Ради.

Я хочу сказати, що культура поведінки і етика, моральність поведінки повинні застосовуватися всіма народними депутатми, незалежно від ситуацій, які вони створюють. Наприклад, мені сьогодні довелося почути висловлювання одного депутата, з так званої, більшості, який сказав, що ми відчували себе вчора цілий день як облиті однією субстанцією (я не буду дозволяти собі це висловлювання ). Це відчуття декількох депутатів від більшості, а я думаю, що якби відверто з ними говорити, то переважна більшість з них висловили б свої відчуття від того знущання над парламентаризмом і демократією, культурою і етикою, і мораллю - саме таким чином.

Що стосується того, що необхідно сісти за стіл переговорів, я шановному колезі нагадаю, що від самого початку після завершення виборів, з формування нового складу парламенту, з травня місяця цього року «Наша Україна» пропонувала сісти за стіл переговорів, розпочати діалог між президентом, урядом і Верховною Радою за участю всіх політичних сил. «Наша Україна» ніколи не відмовлялася від цієї ідеї і досі пропонує.

Тому проблема не в «Нашій Україні», не в опозиційних силах, проблема знаходиться на Банковій вулиці, де знаходиться Адміністрація Президента і особисто президент.

Що стосується основних політичних підсумків цього року, звичайно не можна не відштовхуватися від тих подій, які відбулися вчора. На мою думку, весь цей рік показав небезпечну тенденцію внутрішньополітичного розвитку нашої держави, яка рухається, я б сказав, скочується до авторитаризму, до диктатури. Це є дуже небезпечний симптом, дуже небезпечна тенденція, на яку повинні звернути увагу всі українці. Сьогодні не повинно бути українця, який би говорив - «моя хата зкраю». Сьогодні всі українці, якщо вони вболівають за долю нашої держави повинні висловити свою позицію щодо злочинних дій тієї хунти, яка знаходиться при владі, яка і далі продовжує узурпувати владу. Що творилося вчора, я можу багато розповісти на цю тему, якщо буде запитання, якщо буде час.

Ганна Стеців

Пане Раханський, чи Ви погоджуєтуся з такими оцінками політичної ситуації, які зробив тут Ваш колега?

Анатолій Раханський

Я поважаю Бориса Івановича, ми давно з ним знайомі і це його право робити оцінку. Я ще раз кажу, що потрібно домовлятися і на це повинна бути політична воля з однієї і з іншої сторони. Але не потрібно робити те, що ми робимо - не потрібно свої емоції виливати через кулаки і через другі дії.

Ганан Стеців

Ви вважаєте, що в Україні на кінець року стало більше демократії, ніж було спочаткук року, чи це стала більш демократична країна, більш спокійна, чи люди в ній почуваються краще, ніж на початку року?

Анатолій Раханський

Я наскільки розумію, і наскільки часто буваю серед своїх виборців, я відчуваю, що демократії більше стало. Захотіли вийти - пішли мітингувати, вчора, наприклад, позавчора, кожен день. Зробили заявку - пішли на мітинг.

Преса пише все, що їй потрібно писати. Я нещодавно приїхав з Моніторингового комітету із Парижа і на моніторинговому комітеті було заявлено, що ще існує у нас дуже багато проблем із демократією, але є все таки зрушення.

Ганна Стеців

Пан Тарасюк, Ваш партнер по діалогу намалював дуже ідеальну картину, може, це перед святом святого Миколая, чи Ви теж вважаєте, що в Україні стало більше демократії на кінець року, ніж було спочатку?

Борис Тарасюк

Я сподіваюся, що діти нас не чують, тому що свято святого Миколая, перш за все свято наших дітей і хотілося б, щоб наші діти не чули тих оцінок, які даються сьогодні нашій з вами країні.

Те що сьогодні відбувається в Україні я б назвав це політичним гвалтуванням українського парламентаризму. Весь рік проходив під цим дійством, коли український парламентаризм, фактично, розтоптували, нищили, коли український парламент в решті-решт перетворили у філію Адміністрації Президента. Це є дуже небезпечна тенденція. Я не знаю чи сам президент усвідомлює небезпеку цього явища, в умовах, коли в країні, фактично, правлять кланові кримінальні структури, клани. Я думаю, що це дуже небезпечна тенденція, коли в країні не існує балансу інститутів демократії. Коли один з інститутів, а саме, парламент, позбавлений можливості виконувати свої функції без диктату ззовні. Це є дуже небезпечна тенденція.

Що стосується демократії, то оцінку стану демократії дали парламентські слухання з питання про свободу слова в Україні, на яких журналісти одностайно, наводячи факти, засвідчили існування цензури в Україні і порушення свободи слова в Україні. Я насмілюсь стверджувати, що на початку 90-х років в Україні було набагато більше свободи слова, ніж сьогодні.

Ганна Стеців

Пане Раханський, я сьогодні знайомилася з Вашою біографією перед нашою зустріччю і бачила, скільки багато в житті Ви пережили, який у Вас колосальний життєвий досвід. З огляду цього життєвого досвіду, людини, яка багато пережила, чи ніколи Вас не гризли сумніви стосовно того, якими методами бере більшість владу у свої руки нині і чи не думали Ви собі колись, що а може я не маю рації, а може не повинен я бути сьогодні з ними?

Анатолій Раханський

Я завджи рівно йду по своєму житті і, до речі, я був у 90-ті роки звільнений одним урядом, потім другим урядом, але я не перекладаю свої особисті якісь образи на державу. Ніколи. Я перш за все чітко розумію, що я йду рівно і я знаю, що сьогодні зрушення в державі є.

Я сьогодні дуже гостро виступав, наприклад, відносно уряду, що бюджет невірно робиться сьогодні, він невірно робиться починаючи з 90-го року. Не можна робити бюджет для держави, не маючи таких інституцій, які ми втратили.

Ганна Стеців

Пане Раханський, чи Ви свідомо переводите на іншу тему, чи Ви не хочете говорити відверто, чи не можете? Я поставила Вам цілком конкретне запитання, чи Вас часом не гризе сумнів, що може щось в тій державі робиться не так?

АнатолійРаханський

Я багато бачив і багато чув, і мене не гризе сумнів, тому що потрібно подивитися об’єктивно на речі.

Ганан Стеців

Пане Тарасюк, чи Вас не гризуть сумніви стосовно того, що Ви як представник «Нашої України» робите у парламенті і чи Вам здається, що так в нашій державі все дуже добре іде і всі методи є чесні?

Борис Тарасюк

На жаль, ні. Хотілося б працювати, але сили, що знаходяться за межами парламенту не дають нормально працювати і саме ці сили, фактично, спричинили ло чергової кризи всередині українського парламенту.

Ганна Стеців

На цій ноті я мушу перервати нашу дискусію. На все добре, шановні слухачі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG