Прага-Київ, 26 грудня 2002 -
Ведучий: Василь Зілгалов
Гості: народні депутати Валентина Семенюк / Соціалістична Партія України/, Степан Хмара / Блок Юлії Тимошенко/ і представник СДПУ /О/ - Нестор Шуфрич
Василь Зілгалов
Добрий Вечір, шановні слухачі!
У прямому ефірі один з останній у цьому році випусків Вечірньої Свободи.
Сьогодні, 177 років тому, повстали проти імператорської влади в Росії представники її верхів, аристократи, котрих історія назвала декабристами. А паралельно з Південним товариством декабристів, глава якого Павло Пестель був прихильником поголовної русифікації всіх народів тодішньої Росії, за винятком поляків, існувало таємне товариство на чолі з українським дворянином, родичем Миколи Гоголя, Василем Лукашевичем, яке ставило собі за мету відновлення незалежності України. Але царизм взяв реванш за свою слабкість на Сенатській площі Петербурга у грудні 1825 року, п’ятьох керівників повстання було страчено, тисячі загнані на Сибірську каторгу, а згаданий українець Василь Лукашевич потрапив до казематів Петропавловської фортеці.
Але сьогодні ми дискутуватимемо про інший реванш і про інші, так би мовити, каземати. Теми наші сьогодні – це, як дехто каже, «Політичний реванш, чи політична стабілізація в Україні, чи надовго?», де ми зачепимо узагальнюючі аспекти ситуації у Верховній Раді України та події довкола парламенту, зокрема, рішення Голосіївського суду міста Києва.
Але, насамперед, я прошу Вас на хвильку замовкнемо вшановуючи пам’ять 45 загиблих українських і російських громадян внаслідок катастрофи літака в Ірані, серед них загинула і семирічна дівчинка.
Нагадую слухачам телефон Київської студії 490 29 05, код Києва - 044.
І вітаю шановних гостей сьогоднішньої Вечірньої Свободи - народних депутатів Валентину Семенюк / Соціалістична Партія України/, Степана Хмару / Блок Юлії Тимошенко/ і представника СДПУ /О/ - Нестора Шуфрича. Дякую Вам, за те, що прийшли на нашу передачу.
Насамперед, прошу Вас, шановні гості, бути в дискусіях дуже короткими, лаконічними, бо часу обмаль, а тем і питань багато. Шануйте себе і один одного, щоб я Вас часто не переривав, тим більше, що у нас є ще слухачі.
Так от, останнім політичним подіям в Україні дано вже чимало оцінок, як київськими так і міжнародними спостерігачам. Виділяю з них головні: чимало російських експерти називають те, що відбулося у Києві –тобто, створення уряду, більшості у парламенті, переворотом або революцією.
Чимало київських спостерігачів характеризують це, як стабілізацію і прояв справжнього обличчя влади. Де - хто вважає це своєрідним внутрішньо - політичним реваншем президента і його оточення за минулі відступи і поразки. Як би кожен з Вас коротко охарактеризував, те що сталося у останні тижні на ваших очах у Києві? Почнемо з пані Семенюк
Валентина Семенюк
Перш за все, хочу сказати, що все, що відбулося в парламенті - це говорить про те, що управління Адміністрацією Президента депутатами Верховної Ради не відбудеться ні за яких погроз. Те, що відбувалося до цього три тижні, це було формування більшості під диктовку, під залякування за допомогою міліції, Податкової Адміністрації, за допомоги Генеральної прокуратури, лише з однією метою - поставити депутатів на коліна, виконувати ті накази, які вигідні сьогодні злочинній владі.
Друге, те що депутати об’єдналися навколо того, щоб зберегти парламентаризм, принципи демократії через ухвалення консолідованих рішень, які могли б бути закладені у законах і, саме головне, зберегти контроль за виконанням законів. Мається на увазі те, що парламент цю функцію закладає у відповідних законодавчих актах.
Третє, це те, що, зберігаючи своє обличчя, депутати сказали, що не можна далі жити
під диктат і вони будуть захищати інтереси людей, тих, кого вони представляють, своїх виборців. Тому що нав’язування бюджету в угоду Адміністрації Президента, нав’язування відповідних змін голів комітетів, відповідно, голосування бюлетенями - це було зроблено лише на одній Банковій з однією метою: поставити депутатів на коліна.
Депутати зберегли сьогодні у першу чергу парламентаризм, а значить і демократію.
Василь Зілгалов
Пані Семенюк, так Ви вважаєте, що це була спроба своєрідного внутрішньополітичного реваншу президента?
Валентина Семенюк
Так, під керівництвом Адміністрації Президента і Віктора Медведчука, зокрема. Пане Шуфрич, як Ви вважаєте?
Нестор Шуфрич
Сьогодні ми були свідками того, що, по-перше, в парламенті відбулася реальна більшість, яка проголосувала за призначення кандидатури Януковича прем’єр-міністром України. Це ми говоримо про події останнього тижня. Потім ця більшість взяла на себе відповідальність і замінила згідно з поданням президента України керівництво Національного банку України. Це вже відбулося, це вже є факт і провела перерозподіл комітетів Верховної Ради
Причини, які до цього спонукали, про це ми вже говорили минулого тижня, те, що меншість блокувала роботу Верховної Ради, до якої я відношу представників «Нашої України», так і опозиція, до вчорашнього дня до якої я відносив представників Соціалістичної партії та блоку Юлії Тимошенко.
Потім треба було вирішити дилему: або іти на подальше голосування бюлетенями, враховуючи, що реальна робота Верховної Ради була фізично заблокована, або потрібно було ухвалити якесь інше рішення. Більшість радилася між собою і дала можливість проголосувати постанову про відкликання перерозподілу комітетів. Три рази ця пропозиція не пройшла. Відбулася дуже цікава річ, як кажуть в українському партизанському загоні... Ви знаєте, що український партизанський загін складається із командира, партизан та зрадника. Треба визнати і це нам прикро, що серед більшості знайшлися зрадники, які не узгодивши свої дії, фактично, проголосували в таємному режимі за повернення комітетів.
Я хочу зазначити, ми, об’єднані соціал демократи, наполягали на тому, що перерозподіл комітетів має бути відмінено і зроблено новий розподіл. Ми на цьому наполягали, але ми наполягали і на тому, що нам потрібно це рішення ухвалити відкрито і не ховаючись за таємним голосуванням.
Але сталося те, що сталося. Вчора і сьогодні представники «Нашої України», блоку Юлії Тимошенко та Соціалістичної Партії України проголосували за бюджет, який був поданий урядом Януковича, а, фактично, Азаровим - міністром фінансів та першим віце прем’єр-міністром. Хочу наголосити, що вони, зокрема, Янукович, були висунені на посади Леонідом Кучмою, а міністр фінансів був напряму призначений Указом президента.
Сьогодні я можу констатувати, що підтримавши програму уряду, яка була оголошена у бюджеті на 2003 рік, ми створили в парламенті зовсім нову конфігурацію. До партій і фракцій, які підтримують дії уряду, а значить і президента України, приєднався блок «Наша Україна», СПУ та БЮТ. На сьогоднішній день ми маємо одну, на мій погляд опозиційну партію - це Комуністична партія України .
Об’єднані соціал -демократи сьогодні, до речі, не голосували за проект бюджету. Проголосували близько половини, а то і менше представників СДПУ(О), адже ми зробили зауваження, що у наступному році не буде виконана головна умова бюджету - підняття зарплатні. Треба визнати, що зарплати піднімуться лише до рівня інфляції, а ми вимагали подвійного підняття зарплати у наступному році. Для цього потрібно було не дуже багато коштів - близько 3-4 мільярдів гривень.
Валентина Семенюк
Але не треба обманювати людей, Ви говорите неправду.
Василь Зілгалов
Пане Несторе, так що Ви вважаєте, що з цією більшістю відбулася, так би мовити стабілізація прагматичної влади?
Нестор Шуфрич
Фактично так, враховуючи на сьогоднішній день позицію «Нашої України», СПУ та блоку Юлії Тимошенко. Опозиція ніколи не може собі дозволити голосувати за урядовий бюджет. Сьогодні в опозиції лише комуністи.
Валентина Семенюк
Опозиція проголосувала за бюджет такий, який є, бо якщо не буде зовсім ніякого бюджету, це означатиме, що гроші будуть йти не на соціальні виплати. Тому ми сьогодні голосували, виходячи із політичної реальності: краще хай буде сьогодні мінімальна зарплата 185 гривень до першого липня, а з 1 липня 237, але це більше, ніж сьогодні ми маємо.
Степан Хмара
Я перепрошую, пане Несторе. Ви зараз у студії поводитеся так, як Ваша фракція у Верховній Раді.
Я хотів би внести певні корективи. Я хочу сказати, що Верховна Рада взяла реванш і, так звана, більшість зробила перший крок для того, щоб визволитися з-під ярма диктату президента і глави адміністрації пана Медведчука, лідера Соціал демократів. До речі, як не намагалася зашкодити цьому фракція соціал-демократів, їм це не вдалося. Здоровий глузд все таки взяв верх і я вважаю, що це серйозне досягнення.
Друге, ми не дали можливість, а були певні сигнали з адміністрації, провалити за всяку ціну бюджет. Ми не дали можливості їм керувати бюджетом в ручному управлінні. В даному випадку все таки буде якийсь контроль. Звичайно, бюджет далеко не досконалий, далеко не такий, який би нам хотілося, але тут ми виходили з практичної сторони, з того що можливо.
В даному випадку, ми довели, що якщо враховуються інтереси опозиції… Я б тут хотів сказати не меншості, пане Нестор, тому що в меншості то Ви, то, так звана, штучна більшість була, бо якщо брати результати виборів, то безперечно, що опозиція мала б бути більшістю.
Я думаю, що якщо піде нормальний процес, то саме з представників опозиції і частини тих, хто є сьогодні в, так званій, більшості буде створюватися реальна дієва тверезо мисляча ситуативна більшість, яка буде діяти не за вказівками, не за диктатом, а виходячи з першочергових потреб України, маючи на увазі ухвалення найбільш необхідних законопроектів, а також здійснення контрольних функцій Верховної Ради.
Василь Зілгалов
Дякую, пане Хмара
Леонід Кучма не вірить у стійкість парламентської більшості, навіть після, того як робота парламенту була розблокована. Президент України різко відкидає припущення, що фракція Соціал-Декомратів (об’єднаних) заважає створенню у парламенті "здорової", справжньої, за словами Ющенка, більшості.
Леонід Кучма
Напередодні Нового року все таки вдалося розблокувати роботу парламенту, ухвалено декілька законодавчих акцій, які велику вагу мають для України. Ви добре знаєте, мається на увазі, ухвалені поправки до закону про відмивання «брудних» грошей, поправки, що мають вплив на надходження до бюджету. Якщо б я бачив оцю ситуацію, коли як кажуть нема сенсу, то рішення – такий парламент не потрібен. Чого багато хоче туди йти? Бо відповідальності ж немає ніякої.
Більшість і уряд - єдина система нормальної роботи парламенту. Якщо цього не буде, то нічого не буде. Хтось у цій залі думає, що буде підписана якась політична угода? Хто вірить, підніміть, будь ласка руку?
Якщо вже 8 місяців пройшло з початку роботи парламенту. Не змогли домовитися. Я ж казав, що десяток разів зустрічався з Віктором Андрійовичем і пропонував. Але, коли мова йде мовою ультиматумів, то - «на війні як на війні». Це ж розмови абсолютні, тих, які хочуть, щоб парламент був таким, яким він сьогодні є. Чи хто слабкий там, своєї думки немає, а робить спробу на когось спихнути. Це ж добре утворити ворога якогось одного, як це робиться зараз у парламенті за рахунок, насамперед, опонентів СДПУ(О).
Василь Зілгалов
Так що, на війні як на війні, як Ви це розумієте, пане Хмара?
Степан Хмара
Президент сам собі протирічить, каже “на війні як на війні”, і тут же каже, що нарешті з’явилася стабілізація у Верховній Раді. Але він так мусить говорити, бо йому нічого не залишається, як казати – нарешті депутати порозумілися і намагаються результативно приймати рішення. Дай Боже, щоб цей процес розвивався. Президент повинен зрозуміти, що нарешті для інтересів України потрібен здоровий дієвий парламент, потрібна незалежна судова влада. І президент має дійсно виконувати свої функції гаранта Конституції, що він до сьогодні не робив.
Василь Зілгалов
І у нас є запитання слухача.
Слухач
Як можна зв’язатися з Нестором Шуфричем, як можна передати його колезі Суркісу ботінки, щоб він тільки не судився з Юлією?...
Василь Зілгалов
Оце все у Вас?
Слухач
Так.
Василь Зілгалов
Пане Шуфрич, я не знаю, чи це жарт...
Нестор Шуфрич
Я це сприймаю як новорічний жарт. Але з Вашого дозволу, зроблю такий новорічний подарунок своєму колезі. А зараз хочу порушити питання, яке обговорювалося перед цим.
Як було сказано паном Хмарою, Медведчук не зміг чимось управляти. Мабуть Азаров таки знайшов шлях до сердець представників “Нашої України”, соціалістичної партії та представників блоку Юлії Тимошенко, адже вони підтримали саме його. І цікава виходить конфігурація – Азаров –Ющенко- Мороз - Тимошенко. Я це вітаю, адже ще раз хочу підкреслити, що до провладних сил приєдналися ще три фракції. Адже підтримавши сьогодні головний документ року - держбюджет – вони фактично консолідувалися з урядом. І це не можна не вітати.
Стосовно 185 гривень. Давайте говорити правду до кінця. Чому Ви не говорите, що прийняття рівня мінімальної зарплати - коли на 5 гривень підвищили рівень прожиткового мінімуму – це була пропозиція Ярослава Сухого, а це член фракції СДПУ(о)? І чому Ви не говорите про це, тільки тому, що це запропонували соціал-демократи об’єднані? А комуністи і соціалісти не голосували за це. Але коли вони зрозуміли, що це крок вперед, на вимогу депутата Зайця...
Валентина Семенюк
Це була пропозиція не Ярослава Сухого, а компромісна пропозиція Кабінету міністрів...
Василь Зілгалов
Пане Шуфрич, справа в тому, що Ваш колега Леонід Кравчук не зовсім погоджується з тими оцінками. Його записала Марина Пирожук.
Леонід Кравчук (запис)
Парламентська більшість не є реальною, не є дієвою і відповідальною. Це засвідчило голосування у вівторок. Більшість – це тоді, коли домовленості виконуються, коли цей механізм працює, як годинник.
Марина Пирожук
А що змусило більшість піти на такі поступки опозиції?
Леонід Кравчук
Це не поступки, а це є реальна зрада. Я не маю нічого проти, коли змінюється ситуація і потрібно приймати відповідні рішення. Але треба було сказати – ось ми, три фракції, які будемо голосувати за такі зміни - ми бачимо, що зайшли в глухий кут і ми хочемо вийти з цього кута таким чином.
І я, повірте, сприйняв би це як належне. Але коли це робиться за спиною, директиви з уряду, як же я можу ставитися до цієї більшості як до злагодженого організму? Тому я і кажу – її реально в такому статусі не існує.
Я не знаю, хто їх змусив – чи це сумління, чи це директива, чи це далекоглядна гра – я не знаю. Вважаю, в такому статусі більшість є ефемерною. Зараз робиться по ситуації, голова Верховної Ради вважає, що так – краще, і він ставить на голосування. Це що – загравання з опозицією? Загравання ніколи не дає користі. Опозиція поважає тих, хто стоїть на принципових позиціях. Опозиція сама ж не терпить зрадництва.
Василь Зілгалов
Так чи дійсно більшість розвалена, чи це якісь тактичні ходи з метою всіх заспокоїти? Пані Семенюк?
Валентина Семенюк
Я хочу сказати, це гуртування тверезо думаючих депутатів, які, в першу чергу, думають про виконання своїх програм. Пан Шуфрич тут говорив – не погодили дії керівники фракцій, і тому розвалилася більшість. У поганого командира не виконуються команди. Це говорить про те, що формування більшості було під команду, під певні дії, під кнур.
Тому коли більшість сьогодні, так би мовити, пішла на поступки опозиції – це говорить, що люди думають про ті реальні кроки, які треба робити, зберігаючи парламентаризм і підходи до роботи парламенту.
Те, про що говорилося: що стоїть питання на грані розпуску парламенту, про вибори на мажоритарній основі – це знову купування кланами відповідних округів. Це знову формування каст, кланів під гроші.
І ніхто не буде думати про людей.
Тобто я говорю – поганий командир і погані дії.
Василь Зілгалов
Дякую. Сьогодні створена комісія для внесення змін до Конституції. Які зміни будуть головними, і чи намагання надати особливий статус російській мові здійсниться? Які це може мати наслідки, адже і президент казав, що в мовному питанні треба дотримуватися чинної Конституції?
Степан Хмара
Я впевнений, що ніколи російська мова не може мати статусу другої державної мови. Це означало б анулювання суверенітету України. На сьогодні це нереально, і, очевидно, президент це відчуває. Хоча він як гарант Конституції, як той, хто формує кадровий корпус в Україні, міг би дуже багато зробити, щоб дійсно 10 стаття Конституції про державний статус української мови набувала реального змісту. На жаль, президент цього не робить.
Василь Зілгалов
Дякую. І які демократичні зміни треба внести до Конституції, якщо така комісія створена? Чи може Конституції взагалі не слід чіпати? Пане Шуфрич?
Нестор Шуфрич
По-перше, це програмне положення об’єднаних соціал-демократів - ми маємо перейти до парламентсько-президентської форми управління нашою державою. Ми будемо ці принципи відстоювати.
Але, шановні слухачі, хочу звернути вашу увагу: коли представник об’єднаних соціал-демократів розказує, як він реально “за вуха” примусив голосувати за підвищення мінімальної зарплати представників лівих партій – то зразу його зупиняють, не дають говорити...
Валентина Семенюк
Ніхто Вас не зупиняє.
Нестор Шуфрич
Але Ви знаєте, що поправка Сухого зареєстрована у Верховній Раді – раз. І друге – вимога Зайця, також члена СДПУ (о) голосувати ще раз за закон, за який проголосували 204 голосами.
І коли він запросив всіх голосувати за підняття мінімальної заробітної плати – ми за це проголосували.
Я вітаю події, які відбулися в парламенті. Ми зараз маємо єдину опозиційну партію – комуністичну. Але це теж буде певний стимул для дії інших фракцій, а нас зараз 12. Було 9 і приєдналися ще 3 фракції. І я переконаний, що ми спільними зусиллями в такій дискусії будемо тільки стимулювати роботу парламенту. Я вітаю своїх колег і сподіваюся, що наша плідна співпраця тільки почалася.
Василь Зілгалов
Дякую. Нагадую нашим слухачам, в ефірі “Вечірня Свобода”. Переходимо до другої теми – про рішення Голосіївського суду та резонанси з цього приводу.
Шановні гості, Ви знаєте, що 25 грудня Голосіївський суд Києва засудив до різних термінів ув’язнення велику групу молодих людей, учасників акцій протесту 9 березня 2001 року. Про реакції і ваших колег, і фахівців розповідає у невеличкому матеріалі мій колега Віктор Міняйло.
Віктор Міняйло
Оскільки засуджені збираються опротестувати вирок у Київському апеляційному суді та у Верховному суді України, то парламентарії ухвалили звернення до цих поважних інстанцій. У документі, зокрема, сказано, що перебіг судового засідання не залишає сумніву щодо замовного характеру цієї справи. Весь процес, як свідчать депутати-очевидці, проводився із суттєвими порушеннями процесуальних норм. Депутати Верховної Ради України пропонують верховному і апеляційному судам уважно розглянути цю справу, знайти юридично, морально і політично виправдане рішення. “Лише виправдальний вирок учасникам протестних акцій 9 березня свідчитиме про намагання судових органів України долучитися до кола демократичних судових систем світу”, - заявляють українські парламентарії.
Ситуацію коментує ректор харківської Академії внутрішніх справ, депутат із більшості Олександр Бандурка:«Я, як юрист, не брався би судити – правильно чи неправильно. Треба знати всі обставини справи. А, по-друге, суд керується доказами. Іде публічне змагання доказів, викладених слідством і доказів, які приводить захист обвинувачених. Як можна говорити – багато чи мало. Того, кого засудили, вважають, що багато. А тому, кому у свій час поламали ребра, хто був у лікарні, працівники міліції, які були ображені…»
Іншої думки адвокат засуджених, в минулому Генеральний прокурор України Віктор Шишкін:« Так, як передбачалося, що рішення в переважній більшості носило політичний характер. Це намагання залякати найбільш активну, протестну частину особливо молодих осіб, які сьогодні фактично ненавидять режим Кучми. Тобто покарання від 2 до 5 років за синці, подряпини, які були в потерпілих,думаю, це говорить саме за себе, що це було намагання розправитися».
Василь Зілгалов
Пані Семенюк, я знаю, що Ви були в гущі тих подій і, навіть, постраждали. Чи покарали тих людей, які Вам також завдали тілесних ушкоджень, якщо я не помиляюся? І як Ви ставитеся до рішення цього суду?
Валентина Семенюк
До цього часу йде розслідування, так їх і не можуть знайти, не дивлячись на те, що були подані і плівки й фотографії тих представників органів внутрішніх справ. Мені дають пояснення, що їх уже немає в органах. Те побиття не розкрите і до цього часу. Мені це дуже прикро. І суд є доказом того, що розправа буде чинитися над інакомислячими. Друге, це тримати в покорі тих, хто хоче сьогодні підняти голос проти злочинної влади. Це спосіб терору, залякування людей, спосіб тримати всіх у покорі. І саме таким є сьогодні суд, який був, і саме таким представляли його у ЗМІ, щоб усі люди бачили – будете підніматися, це буде відповідно і з вами. Сьогодні - це та реальність.
Василь Зілгалов
Це дивно, бо я пам’ятаю ви тоді йшли з дуже мирними намірами і постраждали. І ніхто не покараний. А цих людей покарали за старим кримінальним кодексом, так би мовити, за організацію масових безпорядків, що викликає здивування у багатьох західних спостерігачів. Пане Хмара, як Ви оцінюєте цю ситуацію?
Степан Хмара
Я дуже добре знайомий з цією ситуацією, я був учасником мирних демонстрацій 9 березня і хотів би сказати, що влада брутально, принижуючи гідність українців, заборонила 9 березня, виставивши тисячі міліціонерів, оточивши цілі квартали в Києві, доступ до пам’ятника Шевченка, щоби покласти квіти. І потім провокувала різні інсинуації. Та стаття, яка інкримінується, - не було ніякого руйнування майна, не було доказів. Я чув інтерв’ю пана Бандурки, який говорить про зламані ребра. Так зламані ребра і струси мозку були саме в молодих людей. А в жодного міліціонера не було зламано навіть пальця. Це, навіть, в суді було зафіксовано. Але суд повністю продублював обвинувальний висновок, який фабрикувала СБУ, що нічим не відрізняється від КДБ. Я хотів би нагадати, що пан Пристайко, який очолює слідче управління СБУ України у свій час очолював слідче управління КДБ СРСР. Тільки тоді він був у чині полковника, а в незалежній Україні цей українофоб нині в чині генерал-лейтенанта. Ці люди не змінилися, вони працюють проти України і вони виконали політичне замовлення президента. Ця розправа над молодими людьми – це спроба залякати наше суспільство, потоптати конституційні права. Бо СБУ доказала, що вона може з білого робити чорне.
Але хочу зупинитися на позитивному моменті, який відбувся сьогодні у Верховній Раді. Адже, 271 народний депутат проголосував за звернення до Верховного суду України і до Київського апеляційного суду розглянути це питання об’єктивно, згідно закону й ухвалити справедливе рішення, яке може бути тільки одне – виправдання цих молодих українських патріотів-ідеалістів.
Василь Зілгалов
Пане Шуфрич, якщо не секрет, як Ви голосували по цьому питанню?
Нестор Шуфрич
Я підтримав сьогоднішнє звернення Верховної Ради. Не тільки я, а й інші мої колеги, члени фракції об’єднаних соціал-демократів. Я говорю за себе особисто. Я це зробив із своїх власних людських почуттів, адже фактично під загрозою доля молодих хлопців, яким винесено суровий вирок. І я підтримав звернення щодо перегляду й пом’якшення. Але треба не забувати, що якщо в Празі або у Вашингтоні хтось спробував би взяти приступом будь-яку державну установу,поліція б це захищала, і був би напад на поліцейських, то реакція теж була б відповідною.
Якщо виборці вважають дії політиків неправильними і не можуть виразити свої емоції інакше, то вони, як кажуть, помідор чи ще щось направляли в бік політиків. Але треба поважати тих молодих представників правоохоронних органів, які ті ж самі хлопці, в них теж є матері, і не треба над ними знущатися. Я за те, щоби в цьому випадку господарював закон, і щоби були застосовані якомога м’якші види покарання, а ті, хто невинні були б виправдані.
Василь Зілгалов
В нас є слухачка, яка вже дуже довго чекає.
Слухачка:
В мене перше питання до ведучого. Ви не часто так запрошуйте депутата Шуфрича, який нам «вішає лапшу на вуха», а запрошуйте більш досвідчених депутатів. Це таке побажання. В мене питання до шановних депутатів Хмари і Семенюк. Як ви дивитеся на те, щоб у парламенті внести такий закон, щоби голосування відбувалося таємно?
Валентина Семенюк
Розблокування парламенту відбулося в результаті того, що була змінена система голосування, щоб голосувати таємно, без права зазначення, навіть, на табло. Тому що, як формувалася більшість – під залякування і під репресії, і вони бояться сьогодні і за членів своїх сімей і за свої підприємства. Ми вважаємо, що таку норму потрібно мати, особливо, що стосується персональних питань, тобто повернутися до того досвіду парламенту, який був започаткований у 94-му році: коли йшло голосування в сесійному залі і стосувалося персоналій, то воно обов’язково йшло таємно. Ми будемо йти до того, щоби міняти відповідну норму в регламенті Верховної Ради.
Степан Хмара
Для мене це не має суттєвого значення. Моя позиція завжди була відкритою. Не головне тут – таємне чи не таємне голосування. Депутат повинен пам’ятати, що він має відстоювати інтереси громадян, виборців, національні інтереси України. Він повинен дотримуватися певних морально-етичних норм, діяти чесно, відкрито й прозоро. Тоді і виборці до нього будуть із повагою відноситися і цей депутат буде мати позитивний політичний шанс на майбутнє.
Василь Зілгалов
Дякую усім гостям і слухачам.
Ведучий: Василь Зілгалов
Гості: народні депутати Валентина Семенюк / Соціалістична Партія України/, Степан Хмара / Блок Юлії Тимошенко/ і представник СДПУ /О/ - Нестор Шуфрич
Василь Зілгалов
Добрий Вечір, шановні слухачі!
У прямому ефірі один з останній у цьому році випусків Вечірньої Свободи.
Сьогодні, 177 років тому, повстали проти імператорської влади в Росії представники її верхів, аристократи, котрих історія назвала декабристами. А паралельно з Південним товариством декабристів, глава якого Павло Пестель був прихильником поголовної русифікації всіх народів тодішньої Росії, за винятком поляків, існувало таємне товариство на чолі з українським дворянином, родичем Миколи Гоголя, Василем Лукашевичем, яке ставило собі за мету відновлення незалежності України. Але царизм взяв реванш за свою слабкість на Сенатській площі Петербурга у грудні 1825 року, п’ятьох керівників повстання було страчено, тисячі загнані на Сибірську каторгу, а згаданий українець Василь Лукашевич потрапив до казематів Петропавловської фортеці.
Але сьогодні ми дискутуватимемо про інший реванш і про інші, так би мовити, каземати. Теми наші сьогодні – це, як дехто каже, «Політичний реванш, чи політична стабілізація в Україні, чи надовго?», де ми зачепимо узагальнюючі аспекти ситуації у Верховній Раді України та події довкола парламенту, зокрема, рішення Голосіївського суду міста Києва.
Але, насамперед, я прошу Вас на хвильку замовкнемо вшановуючи пам’ять 45 загиблих українських і російських громадян внаслідок катастрофи літака в Ірані, серед них загинула і семирічна дівчинка.
Нагадую слухачам телефон Київської студії 490 29 05, код Києва - 044.
І вітаю шановних гостей сьогоднішньої Вечірньої Свободи - народних депутатів Валентину Семенюк / Соціалістична Партія України/, Степана Хмару / Блок Юлії Тимошенко/ і представника СДПУ /О/ - Нестора Шуфрича. Дякую Вам, за те, що прийшли на нашу передачу.
Насамперед, прошу Вас, шановні гості, бути в дискусіях дуже короткими, лаконічними, бо часу обмаль, а тем і питань багато. Шануйте себе і один одного, щоб я Вас часто не переривав, тим більше, що у нас є ще слухачі.
Так от, останнім політичним подіям в Україні дано вже чимало оцінок, як київськими так і міжнародними спостерігачам. Виділяю з них головні: чимало російських експерти називають те, що відбулося у Києві –тобто, створення уряду, більшості у парламенті, переворотом або революцією.
Чимало київських спостерігачів характеризують це, як стабілізацію і прояв справжнього обличчя влади. Де - хто вважає це своєрідним внутрішньо - політичним реваншем президента і його оточення за минулі відступи і поразки. Як би кожен з Вас коротко охарактеризував, те що сталося у останні тижні на ваших очах у Києві? Почнемо з пані Семенюк
Валентина Семенюк
Перш за все, хочу сказати, що все, що відбулося в парламенті - це говорить про те, що управління Адміністрацією Президента депутатами Верховної Ради не відбудеться ні за яких погроз. Те, що відбувалося до цього три тижні, це було формування більшості під диктовку, під залякування за допомогою міліції, Податкової Адміністрації, за допомоги Генеральної прокуратури, лише з однією метою - поставити депутатів на коліна, виконувати ті накази, які вигідні сьогодні злочинній владі.
Друге, те що депутати об’єдналися навколо того, щоб зберегти парламентаризм, принципи демократії через ухвалення консолідованих рішень, які могли б бути закладені у законах і, саме головне, зберегти контроль за виконанням законів. Мається на увазі те, що парламент цю функцію закладає у відповідних законодавчих актах.
Третє, це те, що, зберігаючи своє обличчя, депутати сказали, що не можна далі жити
під диктат і вони будуть захищати інтереси людей, тих, кого вони представляють, своїх виборців. Тому що нав’язування бюджету в угоду Адміністрації Президента, нав’язування відповідних змін голів комітетів, відповідно, голосування бюлетенями - це було зроблено лише на одній Банковій з однією метою: поставити депутатів на коліна.
Депутати зберегли сьогодні у першу чергу парламентаризм, а значить і демократію.
Василь Зілгалов
Пані Семенюк, так Ви вважаєте, що це була спроба своєрідного внутрішньополітичного реваншу президента?
Валентина Семенюк
Так, під керівництвом Адміністрації Президента і Віктора Медведчука, зокрема. Пане Шуфрич, як Ви вважаєте?
Нестор Шуфрич
Сьогодні ми були свідками того, що, по-перше, в парламенті відбулася реальна більшість, яка проголосувала за призначення кандидатури Януковича прем’єр-міністром України. Це ми говоримо про події останнього тижня. Потім ця більшість взяла на себе відповідальність і замінила згідно з поданням президента України керівництво Національного банку України. Це вже відбулося, це вже є факт і провела перерозподіл комітетів Верховної Ради
Причини, які до цього спонукали, про це ми вже говорили минулого тижня, те, що меншість блокувала роботу Верховної Ради, до якої я відношу представників «Нашої України», так і опозиція, до вчорашнього дня до якої я відносив представників Соціалістичної партії та блоку Юлії Тимошенко.
Потім треба було вирішити дилему: або іти на подальше голосування бюлетенями, враховуючи, що реальна робота Верховної Ради була фізично заблокована, або потрібно було ухвалити якесь інше рішення. Більшість радилася між собою і дала можливість проголосувати постанову про відкликання перерозподілу комітетів. Три рази ця пропозиція не пройшла. Відбулася дуже цікава річ, як кажуть в українському партизанському загоні... Ви знаєте, що український партизанський загін складається із командира, партизан та зрадника. Треба визнати і це нам прикро, що серед більшості знайшлися зрадники, які не узгодивши свої дії, фактично, проголосували в таємному режимі за повернення комітетів.
Я хочу зазначити, ми, об’єднані соціал демократи, наполягали на тому, що перерозподіл комітетів має бути відмінено і зроблено новий розподіл. Ми на цьому наполягали, але ми наполягали і на тому, що нам потрібно це рішення ухвалити відкрито і не ховаючись за таємним голосуванням.
Але сталося те, що сталося. Вчора і сьогодні представники «Нашої України», блоку Юлії Тимошенко та Соціалістичної Партії України проголосували за бюджет, який був поданий урядом Януковича, а, фактично, Азаровим - міністром фінансів та першим віце прем’єр-міністром. Хочу наголосити, що вони, зокрема, Янукович, були висунені на посади Леонідом Кучмою, а міністр фінансів був напряму призначений Указом президента.
Сьогодні я можу констатувати, що підтримавши програму уряду, яка була оголошена у бюджеті на 2003 рік, ми створили в парламенті зовсім нову конфігурацію. До партій і фракцій, які підтримують дії уряду, а значить і президента України, приєднався блок «Наша Україна», СПУ та БЮТ. На сьогоднішній день ми маємо одну, на мій погляд опозиційну партію - це Комуністична партія України .
Об’єднані соціал -демократи сьогодні, до речі, не голосували за проект бюджету. Проголосували близько половини, а то і менше представників СДПУ(О), адже ми зробили зауваження, що у наступному році не буде виконана головна умова бюджету - підняття зарплатні. Треба визнати, що зарплати піднімуться лише до рівня інфляції, а ми вимагали подвійного підняття зарплати у наступному році. Для цього потрібно було не дуже багато коштів - близько 3-4 мільярдів гривень.
Валентина Семенюк
Але не треба обманювати людей, Ви говорите неправду.
Василь Зілгалов
Пане Несторе, так що Ви вважаєте, що з цією більшістю відбулася, так би мовити стабілізація прагматичної влади?
Нестор Шуфрич
Фактично так, враховуючи на сьогоднішній день позицію «Нашої України», СПУ та блоку Юлії Тимошенко. Опозиція ніколи не може собі дозволити голосувати за урядовий бюджет. Сьогодні в опозиції лише комуністи.
Валентина Семенюк
Опозиція проголосувала за бюджет такий, який є, бо якщо не буде зовсім ніякого бюджету, це означатиме, що гроші будуть йти не на соціальні виплати. Тому ми сьогодні голосували, виходячи із політичної реальності: краще хай буде сьогодні мінімальна зарплата 185 гривень до першого липня, а з 1 липня 237, але це більше, ніж сьогодні ми маємо.
Степан Хмара
Я перепрошую, пане Несторе. Ви зараз у студії поводитеся так, як Ваша фракція у Верховній Раді.
Я хотів би внести певні корективи. Я хочу сказати, що Верховна Рада взяла реванш і, так звана, більшість зробила перший крок для того, щоб визволитися з-під ярма диктату президента і глави адміністрації пана Медведчука, лідера Соціал демократів. До речі, як не намагалася зашкодити цьому фракція соціал-демократів, їм це не вдалося. Здоровий глузд все таки взяв верх і я вважаю, що це серйозне досягнення.
Друге, ми не дали можливість, а були певні сигнали з адміністрації, провалити за всяку ціну бюджет. Ми не дали можливості їм керувати бюджетом в ручному управлінні. В даному випадку все таки буде якийсь контроль. Звичайно, бюджет далеко не досконалий, далеко не такий, який би нам хотілося, але тут ми виходили з практичної сторони, з того що можливо.
В даному випадку, ми довели, що якщо враховуються інтереси опозиції… Я б тут хотів сказати не меншості, пане Нестор, тому що в меншості то Ви, то, так звана, штучна більшість була, бо якщо брати результати виборів, то безперечно, що опозиція мала б бути більшістю.
Я думаю, що якщо піде нормальний процес, то саме з представників опозиції і частини тих, хто є сьогодні в, так званій, більшості буде створюватися реальна дієва тверезо мисляча ситуативна більшість, яка буде діяти не за вказівками, не за диктатом, а виходячи з першочергових потреб України, маючи на увазі ухвалення найбільш необхідних законопроектів, а також здійснення контрольних функцій Верховної Ради.
Василь Зілгалов
Дякую, пане Хмара
Леонід Кучма не вірить у стійкість парламентської більшості, навіть після, того як робота парламенту була розблокована. Президент України різко відкидає припущення, що фракція Соціал-Декомратів (об’єднаних) заважає створенню у парламенті "здорової", справжньої, за словами Ющенка, більшості.
Леонід Кучма
Напередодні Нового року все таки вдалося розблокувати роботу парламенту, ухвалено декілька законодавчих акцій, які велику вагу мають для України. Ви добре знаєте, мається на увазі, ухвалені поправки до закону про відмивання «брудних» грошей, поправки, що мають вплив на надходження до бюджету. Якщо б я бачив оцю ситуацію, коли як кажуть нема сенсу, то рішення – такий парламент не потрібен. Чого багато хоче туди йти? Бо відповідальності ж немає ніякої.
Більшість і уряд - єдина система нормальної роботи парламенту. Якщо цього не буде, то нічого не буде. Хтось у цій залі думає, що буде підписана якась політична угода? Хто вірить, підніміть, будь ласка руку?
Якщо вже 8 місяців пройшло з початку роботи парламенту. Не змогли домовитися. Я ж казав, що десяток разів зустрічався з Віктором Андрійовичем і пропонував. Але, коли мова йде мовою ультиматумів, то - «на війні як на війні». Це ж розмови абсолютні, тих, які хочуть, щоб парламент був таким, яким він сьогодні є. Чи хто слабкий там, своєї думки немає, а робить спробу на когось спихнути. Це ж добре утворити ворога якогось одного, як це робиться зараз у парламенті за рахунок, насамперед, опонентів СДПУ(О).
Василь Зілгалов
Так що, на війні як на війні, як Ви це розумієте, пане Хмара?
Степан Хмара
Президент сам собі протирічить, каже “на війні як на війні”, і тут же каже, що нарешті з’явилася стабілізація у Верховній Раді. Але він так мусить говорити, бо йому нічого не залишається, як казати – нарешті депутати порозумілися і намагаються результативно приймати рішення. Дай Боже, щоб цей процес розвивався. Президент повинен зрозуміти, що нарешті для інтересів України потрібен здоровий дієвий парламент, потрібна незалежна судова влада. І президент має дійсно виконувати свої функції гаранта Конституції, що він до сьогодні не робив.
Василь Зілгалов
І у нас є запитання слухача.
Слухач
Як можна зв’язатися з Нестором Шуфричем, як можна передати його колезі Суркісу ботінки, щоб він тільки не судився з Юлією?...
Василь Зілгалов
Оце все у Вас?
Слухач
Так.
Василь Зілгалов
Пане Шуфрич, я не знаю, чи це жарт...
Нестор Шуфрич
Я це сприймаю як новорічний жарт. Але з Вашого дозволу, зроблю такий новорічний подарунок своєму колезі. А зараз хочу порушити питання, яке обговорювалося перед цим.
Як було сказано паном Хмарою, Медведчук не зміг чимось управляти. Мабуть Азаров таки знайшов шлях до сердець представників “Нашої України”, соціалістичної партії та представників блоку Юлії Тимошенко, адже вони підтримали саме його. І цікава виходить конфігурація – Азаров –Ющенко- Мороз - Тимошенко. Я це вітаю, адже ще раз хочу підкреслити, що до провладних сил приєдналися ще три фракції. Адже підтримавши сьогодні головний документ року - держбюджет – вони фактично консолідувалися з урядом. І це не можна не вітати.
Стосовно 185 гривень. Давайте говорити правду до кінця. Чому Ви не говорите, що прийняття рівня мінімальної зарплати - коли на 5 гривень підвищили рівень прожиткового мінімуму – це була пропозиція Ярослава Сухого, а це член фракції СДПУ(о)? І чому Ви не говорите про це, тільки тому, що це запропонували соціал-демократи об’єднані? А комуністи і соціалісти не голосували за це. Але коли вони зрозуміли, що це крок вперед, на вимогу депутата Зайця...
Валентина Семенюк
Це була пропозиція не Ярослава Сухого, а компромісна пропозиція Кабінету міністрів...
Василь Зілгалов
Пане Шуфрич, справа в тому, що Ваш колега Леонід Кравчук не зовсім погоджується з тими оцінками. Його записала Марина Пирожук.
Леонід Кравчук (запис)
Парламентська більшість не є реальною, не є дієвою і відповідальною. Це засвідчило голосування у вівторок. Більшість – це тоді, коли домовленості виконуються, коли цей механізм працює, як годинник.
Марина Пирожук
А що змусило більшість піти на такі поступки опозиції?
Леонід Кравчук
Це не поступки, а це є реальна зрада. Я не маю нічого проти, коли змінюється ситуація і потрібно приймати відповідні рішення. Але треба було сказати – ось ми, три фракції, які будемо голосувати за такі зміни - ми бачимо, що зайшли в глухий кут і ми хочемо вийти з цього кута таким чином.
І я, повірте, сприйняв би це як належне. Але коли це робиться за спиною, директиви з уряду, як же я можу ставитися до цієї більшості як до злагодженого організму? Тому я і кажу – її реально в такому статусі не існує.
Я не знаю, хто їх змусив – чи це сумління, чи це директива, чи це далекоглядна гра – я не знаю. Вважаю, в такому статусі більшість є ефемерною. Зараз робиться по ситуації, голова Верховної Ради вважає, що так – краще, і він ставить на голосування. Це що – загравання з опозицією? Загравання ніколи не дає користі. Опозиція поважає тих, хто стоїть на принципових позиціях. Опозиція сама ж не терпить зрадництва.
Василь Зілгалов
Так чи дійсно більшість розвалена, чи це якісь тактичні ходи з метою всіх заспокоїти? Пані Семенюк?
Валентина Семенюк
Я хочу сказати, це гуртування тверезо думаючих депутатів, які, в першу чергу, думають про виконання своїх програм. Пан Шуфрич тут говорив – не погодили дії керівники фракцій, і тому розвалилася більшість. У поганого командира не виконуються команди. Це говорить про те, що формування більшості було під команду, під певні дії, під кнур.
Тому коли більшість сьогодні, так би мовити, пішла на поступки опозиції – це говорить, що люди думають про ті реальні кроки, які треба робити, зберігаючи парламентаризм і підходи до роботи парламенту.
Те, про що говорилося: що стоїть питання на грані розпуску парламенту, про вибори на мажоритарній основі – це знову купування кланами відповідних округів. Це знову формування каст, кланів під гроші.
І ніхто не буде думати про людей.
Тобто я говорю – поганий командир і погані дії.
Василь Зілгалов
Дякую. Сьогодні створена комісія для внесення змін до Конституції. Які зміни будуть головними, і чи намагання надати особливий статус російській мові здійсниться? Які це може мати наслідки, адже і президент казав, що в мовному питанні треба дотримуватися чинної Конституції?
Степан Хмара
Я впевнений, що ніколи російська мова не може мати статусу другої державної мови. Це означало б анулювання суверенітету України. На сьогодні це нереально, і, очевидно, президент це відчуває. Хоча він як гарант Конституції, як той, хто формує кадровий корпус в Україні, міг би дуже багато зробити, щоб дійсно 10 стаття Конституції про державний статус української мови набувала реального змісту. На жаль, президент цього не робить.
Василь Зілгалов
Дякую. І які демократичні зміни треба внести до Конституції, якщо така комісія створена? Чи може Конституції взагалі не слід чіпати? Пане Шуфрич?
Нестор Шуфрич
По-перше, це програмне положення об’єднаних соціал-демократів - ми маємо перейти до парламентсько-президентської форми управління нашою державою. Ми будемо ці принципи відстоювати.
Але, шановні слухачі, хочу звернути вашу увагу: коли представник об’єднаних соціал-демократів розказує, як він реально “за вуха” примусив голосувати за підвищення мінімальної зарплати представників лівих партій – то зразу його зупиняють, не дають говорити...
Валентина Семенюк
Ніхто Вас не зупиняє.
Нестор Шуфрич
Але Ви знаєте, що поправка Сухого зареєстрована у Верховній Раді – раз. І друге – вимога Зайця, також члена СДПУ (о) голосувати ще раз за закон, за який проголосували 204 голосами.
І коли він запросив всіх голосувати за підняття мінімальної заробітної плати – ми за це проголосували.
Я вітаю події, які відбулися в парламенті. Ми зараз маємо єдину опозиційну партію – комуністичну. Але це теж буде певний стимул для дії інших фракцій, а нас зараз 12. Було 9 і приєдналися ще 3 фракції. І я переконаний, що ми спільними зусиллями в такій дискусії будемо тільки стимулювати роботу парламенту. Я вітаю своїх колег і сподіваюся, що наша плідна співпраця тільки почалася.
Василь Зілгалов
Дякую. Нагадую нашим слухачам, в ефірі “Вечірня Свобода”. Переходимо до другої теми – про рішення Голосіївського суду та резонанси з цього приводу.
Шановні гості, Ви знаєте, що 25 грудня Голосіївський суд Києва засудив до різних термінів ув’язнення велику групу молодих людей, учасників акцій протесту 9 березня 2001 року. Про реакції і ваших колег, і фахівців розповідає у невеличкому матеріалі мій колега Віктор Міняйло.
Віктор Міняйло
Оскільки засуджені збираються опротестувати вирок у Київському апеляційному суді та у Верховному суді України, то парламентарії ухвалили звернення до цих поважних інстанцій. У документі, зокрема, сказано, що перебіг судового засідання не залишає сумніву щодо замовного характеру цієї справи. Весь процес, як свідчать депутати-очевидці, проводився із суттєвими порушеннями процесуальних норм. Депутати Верховної Ради України пропонують верховному і апеляційному судам уважно розглянути цю справу, знайти юридично, морально і політично виправдане рішення. “Лише виправдальний вирок учасникам протестних акцій 9 березня свідчитиме про намагання судових органів України долучитися до кола демократичних судових систем світу”, - заявляють українські парламентарії.
Ситуацію коментує ректор харківської Академії внутрішніх справ, депутат із більшості Олександр Бандурка:«Я, як юрист, не брався би судити – правильно чи неправильно. Треба знати всі обставини справи. А, по-друге, суд керується доказами. Іде публічне змагання доказів, викладених слідством і доказів, які приводить захист обвинувачених. Як можна говорити – багато чи мало. Того, кого засудили, вважають, що багато. А тому, кому у свій час поламали ребра, хто був у лікарні, працівники міліції, які були ображені…»
Іншої думки адвокат засуджених, в минулому Генеральний прокурор України Віктор Шишкін:« Так, як передбачалося, що рішення в переважній більшості носило політичний характер. Це намагання залякати найбільш активну, протестну частину особливо молодих осіб, які сьогодні фактично ненавидять режим Кучми. Тобто покарання від 2 до 5 років за синці, подряпини, які були в потерпілих,думаю, це говорить саме за себе, що це було намагання розправитися».
Василь Зілгалов
Пані Семенюк, я знаю, що Ви були в гущі тих подій і, навіть, постраждали. Чи покарали тих людей, які Вам також завдали тілесних ушкоджень, якщо я не помиляюся? І як Ви ставитеся до рішення цього суду?
Валентина Семенюк
До цього часу йде розслідування, так їх і не можуть знайти, не дивлячись на те, що були подані і плівки й фотографії тих представників органів внутрішніх справ. Мені дають пояснення, що їх уже немає в органах. Те побиття не розкрите і до цього часу. Мені це дуже прикро. І суд є доказом того, що розправа буде чинитися над інакомислячими. Друге, це тримати в покорі тих, хто хоче сьогодні підняти голос проти злочинної влади. Це спосіб терору, залякування людей, спосіб тримати всіх у покорі. І саме таким є сьогодні суд, який був, і саме таким представляли його у ЗМІ, щоб усі люди бачили – будете підніматися, це буде відповідно і з вами. Сьогодні - це та реальність.
Василь Зілгалов
Це дивно, бо я пам’ятаю ви тоді йшли з дуже мирними намірами і постраждали. І ніхто не покараний. А цих людей покарали за старим кримінальним кодексом, так би мовити, за організацію масових безпорядків, що викликає здивування у багатьох західних спостерігачів. Пане Хмара, як Ви оцінюєте цю ситуацію?
Степан Хмара
Я дуже добре знайомий з цією ситуацією, я був учасником мирних демонстрацій 9 березня і хотів би сказати, що влада брутально, принижуючи гідність українців, заборонила 9 березня, виставивши тисячі міліціонерів, оточивши цілі квартали в Києві, доступ до пам’ятника Шевченка, щоби покласти квіти. І потім провокувала різні інсинуації. Та стаття, яка інкримінується, - не було ніякого руйнування майна, не було доказів. Я чув інтерв’ю пана Бандурки, який говорить про зламані ребра. Так зламані ребра і струси мозку були саме в молодих людей. А в жодного міліціонера не було зламано навіть пальця. Це, навіть, в суді було зафіксовано. Але суд повністю продублював обвинувальний висновок, який фабрикувала СБУ, що нічим не відрізняється від КДБ. Я хотів би нагадати, що пан Пристайко, який очолює слідче управління СБУ України у свій час очолював слідче управління КДБ СРСР. Тільки тоді він був у чині полковника, а в незалежній Україні цей українофоб нині в чині генерал-лейтенанта. Ці люди не змінилися, вони працюють проти України і вони виконали політичне замовлення президента. Ця розправа над молодими людьми – це спроба залякати наше суспільство, потоптати конституційні права. Бо СБУ доказала, що вона може з білого робити чорне.
Але хочу зупинитися на позитивному моменті, який відбувся сьогодні у Верховній Раді. Адже, 271 народний депутат проголосував за звернення до Верховного суду України і до Київського апеляційного суду розглянути це питання об’єктивно, згідно закону й ухвалити справедливе рішення, яке може бути тільки одне – виправдання цих молодих українських патріотів-ідеалістів.
Василь Зілгалов
Пане Шуфрич, якщо не секрет, як Ви голосували по цьому питанню?
Нестор Шуфрич
Я підтримав сьогоднішнє звернення Верховної Ради. Не тільки я, а й інші мої колеги, члени фракції об’єднаних соціал-демократів. Я говорю за себе особисто. Я це зробив із своїх власних людських почуттів, адже фактично під загрозою доля молодих хлопців, яким винесено суровий вирок. І я підтримав звернення щодо перегляду й пом’якшення. Але треба не забувати, що якщо в Празі або у Вашингтоні хтось спробував би взяти приступом будь-яку державну установу,поліція б це захищала, і був би напад на поліцейських, то реакція теж була б відповідною.
Якщо виборці вважають дії політиків неправильними і не можуть виразити свої емоції інакше, то вони, як кажуть, помідор чи ще щось направляли в бік політиків. Але треба поважати тих молодих представників правоохоронних органів, які ті ж самі хлопці, в них теж є матері, і не треба над ними знущатися. Я за те, щоби в цьому випадку господарював закон, і щоби були застосовані якомога м’якші види покарання, а ті, хто невинні були б виправдані.
Василь Зілгалов
В нас є слухачка, яка вже дуже довго чекає.
Слухачка:
В мене перше питання до ведучого. Ви не часто так запрошуйте депутата Шуфрича, який нам «вішає лапшу на вуха», а запрошуйте більш досвідчених депутатів. Це таке побажання. В мене питання до шановних депутатів Хмари і Семенюк. Як ви дивитеся на те, щоб у парламенті внести такий закон, щоби голосування відбувалося таємно?
Валентина Семенюк
Розблокування парламенту відбулося в результаті того, що була змінена система голосування, щоб голосувати таємно, без права зазначення, навіть, на табло. Тому що, як формувалася більшість – під залякування і під репресії, і вони бояться сьогодні і за членів своїх сімей і за свої підприємства. Ми вважаємо, що таку норму потрібно мати, особливо, що стосується персональних питань, тобто повернутися до того досвіду парламенту, який був започаткований у 94-му році: коли йшло голосування в сесійному залі і стосувалося персоналій, то воно обов’язково йшло таємно. Ми будемо йти до того, щоби міняти відповідну норму в регламенті Верховної Ради.
Степан Хмара
Для мене це не має суттєвого значення. Моя позиція завжди була відкритою. Не головне тут – таємне чи не таємне голосування. Депутат повинен пам’ятати, що він має відстоювати інтереси громадян, виборців, національні інтереси України. Він повинен дотримуватися певних морально-етичних норм, діяти чесно, відкрито й прозоро. Тоді і виборці до нього будуть із повагою відноситися і цей депутат буде мати позитивний політичний шанс на майбутнє.
Василь Зілгалов
Дякую усім гостям і слухачам.
