Київ, 2 січня 2003 – 25 грудня Указом Президента України Леоніда Кучми в Україні утворена Державна комісія із регулювання ринків фінансових послуг. Головою новоствореної структури призначений відомий український економіст, у минулому народний депутат другого та третього скликань парламенту Віктор Суслов. У фінансових реаліях України така комісія створюється уперше, подібних прецедентів ще не було. Що ця організація являтиме собою, якими питаннями опікуватиметься, а також про те, якими є головні економічні підсумки минулого року, чи оптимістичним є прогнози економічної ситуації України – ось коло окреслених питань розмови нашої кореспондентки Майї Нагорняк із Головою Державної комісії ринків фінансових послуг Віктором Сусловим. Сьогодні – він гість Ранкової Свободи.
Майя Нагорняк: Доброго ранку, Вікторе Івановичу! Вас вітає Ранкова Свобода.
Віктор Суслов: Доброго ранку! Я дуже радий бути запрошений на Свободу. І хотів би побажати усім радіослухачам міцного здоров’я, побажати щастя, побажати успіхів і кращого життя у Новому році.
Майя Нагорняк: Дякую. Свобода так само Вас вітає і хотіла би Вас бачити частіше у цій студії. Отже, минув 2002 рік. Скажіть, що, на думку економіста, було найвагомішим здобутком в економіці держави за цей проміжок часу?
Віктор Суслов: Я вважаю, що у сфері економіки 2002 рік продемонстрував, що можливо зберегти стабільність в економіці навіть за умов політичних потрясінь. А цими потрясіннями були, безумовно, і вибори 2002 року, і виступи опозиції і деякі інші акції. Ми мали дефляцію, тобто деяке зниження цін, ми мали стабільний курс української гривні, ми мали продовження економічного зростання. До речі, економіка демонструвала зростання вкладів населення у банках . Також економіка демонструвала зростання середньої заробітної плати. Тому я вважаю, що у цілому 2002 рік був для України успішним.
Майя Нагорняк: Щороку українські урядовці (і Ви так само щойно) фіксують увагу на темпах економічного зростання. І завжди цікаво знати, чому це економічне зростання не призводить до поліпшення добробуту кожного пересічного українця?
Віктор Суслов: Добре знаючи статистику, я не абсолютизую показників темпів економічного зростання. Тому що, на жаль, високі темпи економічного зростання в Україні в абсолютних цифрах означають, що прирости економіки є малими. Наприклад, у Польщі валовий внутрішній продукт є у 5 разів більший, аніж в Україні. Тому щоб не відставати від Польщі, Україна повинна мати темпи економічного зростання у 5 разів більші, аніж у Польщі. Але цього не відбувається і таким чином, маючи високі темпи економічного зростання, Україна продовжує відставати від Польщі, Росії і навіть від Білорусі.
Майя Нагорняк: Як можна подолати таку тенденцію?
Віктор Суслов: Потрібно мати ще більш високі темпи зростання, але питання не у темпах. Україна повинна реально залучати іноземні інвестиції. Україна повинна активніше брати участь у міжнародних об’єднаннях, проектах. Україна повинна отримати також і кредити, і підтримку від Світового банку, міжнародного валютного фонду. І цього року головне, я вважаю, розв’язати проблему двосторонніх зв’язків зі сполученими Штатами Америки. І також вирішити питання, пов’язані із санкціями ФАТФ. Тому що у разі, якщо ці санкції запрацюють, то економічного зростання може уже не бути. Головний чинник, який впливатиме на економіку України цього року, це негативні прояви у міжнародних відносинах. Це санкції ФАТФ, це, можливо, санкції США. А внутрішні фактори є, на мою думку, позитивними.
Майя Нагорняк: Як вплинуть на економіку України такі факти, як близькість президентських виборів, ухвалення бюджету із дефіцитом, наявність нового Голови Нацбанку?
Віктор Суслов: Ухвалення бюджету із дефіцитом не є дуже добрим, але це була певна поступка уряду на користь певних народних депутатів, які хотіли мати додаткові видатки. Але потрібно врахувати той факт, що цього року Україна повинна сплатити понад 1 мільярд 600 мільйонів доларів зовнішніх боргів. Тому якщо не мати дефіциту, ми повинні були б скоротити соціальні видатки. Що стосується президентських виборів 2004 року. Дуже багато залежить зараз від поведінки опозиції та остаточного визначення позиції фракції “ Наша Україна”. Тому що нині Наша Україна у питаннях ухвалення бюджету діяла разом із більшістю. І деякі коментатори кажуть, що Віктор Ющенко у такий спосіб підтримав Януковича, голосує за державний бюджет на користь Януковича. Якщо така підтримка уряду з боку Нашої України триватиме і далі, то я схильний вважати, що ситуація в країні буде спокійною, економіка буде розвиватися. Якщо ж під впливом деяких екстремістських сил ця ключова фракція почне участь знову в якихось акціях, це може вплинути напередодні президентських виборів і на загальну ситуацію в економіці.
Майя Нагорняк: Яку роль покликана відіграти в економіці країни новоутворена комісія, яку Ви очолили?
Віктор Суслов: Це буде дуже важливий орган. Оскільки Державна комісія із регулювання ринків фінансових послуг є державним фінансовим регулятором. Органом, який буде здійснюватиме нагляд за діяльністю страхових компаній, кредитних спілок, лізингових компаній, інвестиційних фондів, недержавних пенсійних фондів, тобто всіх позабанківських фінансових установ. Як відомо, наше населення втратило дуже великі кошти у період так званих трастів, внаслідок діяльності деяких недержавних пенсійних фондів. Ось тому створення цього важливого та незалежного від уряду регулятора важливо насамперед для того, щоб захистити інтереси населення, клієнтів цих фінансових установ. Окрім цього, дуже актуальним завданням цієї комісії є стимулювання ринків фінансових послуг. Тобто населення повинно бути упевнене, що його гроші не будуть втрачені, що воно отримає ці послуги, що воно гарантовано зможе накопичувати кошти для додаткових пенсій. Створюється усе це уперше, практично на порожньому місці. Але я задоволений, тому що люблю починати усе з початку. І створювати систему, яка буде ефективною, незалежною і яка виконає завдання захисту інтересів населення.
Майя Нагорняк: На цьому ми закінчуємо розмову. Дякую Вам, Вікторе Івановичу, за інтерв’ю. І успіхів Вам у новій справі.
Майя Нагорняк: Доброго ранку, Вікторе Івановичу! Вас вітає Ранкова Свобода.
Віктор Суслов: Доброго ранку! Я дуже радий бути запрошений на Свободу. І хотів би побажати усім радіослухачам міцного здоров’я, побажати щастя, побажати успіхів і кращого життя у Новому році.
Майя Нагорняк: Дякую. Свобода так само Вас вітає і хотіла би Вас бачити частіше у цій студії. Отже, минув 2002 рік. Скажіть, що, на думку економіста, було найвагомішим здобутком в економіці держави за цей проміжок часу?
Віктор Суслов: Я вважаю, що у сфері економіки 2002 рік продемонстрував, що можливо зберегти стабільність в економіці навіть за умов політичних потрясінь. А цими потрясіннями були, безумовно, і вибори 2002 року, і виступи опозиції і деякі інші акції. Ми мали дефляцію, тобто деяке зниження цін, ми мали стабільний курс української гривні, ми мали продовження економічного зростання. До речі, економіка демонструвала зростання вкладів населення у банках . Також економіка демонструвала зростання середньої заробітної плати. Тому я вважаю, що у цілому 2002 рік був для України успішним.
Майя Нагорняк: Щороку українські урядовці (і Ви так само щойно) фіксують увагу на темпах економічного зростання. І завжди цікаво знати, чому це економічне зростання не призводить до поліпшення добробуту кожного пересічного українця?
Віктор Суслов: Добре знаючи статистику, я не абсолютизую показників темпів економічного зростання. Тому що, на жаль, високі темпи економічного зростання в Україні в абсолютних цифрах означають, що прирости економіки є малими. Наприклад, у Польщі валовий внутрішній продукт є у 5 разів більший, аніж в Україні. Тому щоб не відставати від Польщі, Україна повинна мати темпи економічного зростання у 5 разів більші, аніж у Польщі. Але цього не відбувається і таким чином, маючи високі темпи економічного зростання, Україна продовжує відставати від Польщі, Росії і навіть від Білорусі.
Майя Нагорняк: Як можна подолати таку тенденцію?
Віктор Суслов: Потрібно мати ще більш високі темпи зростання, але питання не у темпах. Україна повинна реально залучати іноземні інвестиції. Україна повинна активніше брати участь у міжнародних об’єднаннях, проектах. Україна повинна отримати також і кредити, і підтримку від Світового банку, міжнародного валютного фонду. І цього року головне, я вважаю, розв’язати проблему двосторонніх зв’язків зі сполученими Штатами Америки. І також вирішити питання, пов’язані із санкціями ФАТФ. Тому що у разі, якщо ці санкції запрацюють, то економічного зростання може уже не бути. Головний чинник, який впливатиме на економіку України цього року, це негативні прояви у міжнародних відносинах. Це санкції ФАТФ, це, можливо, санкції США. А внутрішні фактори є, на мою думку, позитивними.
Майя Нагорняк: Як вплинуть на економіку України такі факти, як близькість президентських виборів, ухвалення бюджету із дефіцитом, наявність нового Голови Нацбанку?
Віктор Суслов: Ухвалення бюджету із дефіцитом не є дуже добрим, але це була певна поступка уряду на користь певних народних депутатів, які хотіли мати додаткові видатки. Але потрібно врахувати той факт, що цього року Україна повинна сплатити понад 1 мільярд 600 мільйонів доларів зовнішніх боргів. Тому якщо не мати дефіциту, ми повинні були б скоротити соціальні видатки. Що стосується президентських виборів 2004 року. Дуже багато залежить зараз від поведінки опозиції та остаточного визначення позиції фракції “ Наша Україна”. Тому що нині Наша Україна у питаннях ухвалення бюджету діяла разом із більшістю. І деякі коментатори кажуть, що Віктор Ющенко у такий спосіб підтримав Януковича, голосує за державний бюджет на користь Януковича. Якщо така підтримка уряду з боку Нашої України триватиме і далі, то я схильний вважати, що ситуація в країні буде спокійною, економіка буде розвиватися. Якщо ж під впливом деяких екстремістських сил ця ключова фракція почне участь знову в якихось акціях, це може вплинути напередодні президентських виборів і на загальну ситуацію в економіці.
Майя Нагорняк: Яку роль покликана відіграти в економіці країни новоутворена комісія, яку Ви очолили?
Віктор Суслов: Це буде дуже важливий орган. Оскільки Державна комісія із регулювання ринків фінансових послуг є державним фінансовим регулятором. Органом, який буде здійснюватиме нагляд за діяльністю страхових компаній, кредитних спілок, лізингових компаній, інвестиційних фондів, недержавних пенсійних фондів, тобто всіх позабанківських фінансових установ. Як відомо, наше населення втратило дуже великі кошти у період так званих трастів, внаслідок діяльності деяких недержавних пенсійних фондів. Ось тому створення цього важливого та незалежного від уряду регулятора важливо насамперед для того, щоб захистити інтереси населення, клієнтів цих фінансових установ. Окрім цього, дуже актуальним завданням цієї комісії є стимулювання ринків фінансових послуг. Тобто населення повинно бути упевнене, що його гроші не будуть втрачені, що воно отримає ці послуги, що воно гарантовано зможе накопичувати кошти для додаткових пенсій. Створюється усе це уперше, практично на порожньому місці. Але я задоволений, тому що люблю починати усе з початку. І створювати систему, яка буде ефективною, незалежною і яка виконає завдання захисту інтересів населення.
Майя Нагорняк: На цьому ми закінчуємо розмову. Дякую Вам, Вікторе Івановичу, за інтерв’ю. І успіхів Вам у новій справі.
