Белґрад, 7 сiчня 2003 – Пана Милутiновича журналiсти називали ухмiхненим сфiнксом, а громадяни – лялькою. Вiн не часто звертався до громадськостi, не давав iнтерв’ю. Пiд час переговорiв про врегулювання косовської кризи у французькому замку Рамбує Милутiнович очолював державну делегацiю. Розвал переговорiв вiн прокоментував словами iталiйської канцони: “Ке сара, сара – Що буде, буде”. Вiдтодi замовк. Мовчав і пiсля перемоги демократичних сил у жовтнi 2000 року.
Перше iнтерв’ю державному телебаченню вiн дав уже як пенсiонер. Пан Милутiнович, якого Мiжнародний трибунал у Гаазi звинувачує у скоєннi воєнних злочинiв над етнiчними албанцями у Косовi, каже, що не почувається винним. Вiн пояснює: “Мiнiстерством внутрiшнiх справ керував Кабiнет мiнiстрiв, а Збройними силами – президент Югославiї”. Все ж Милутiнович додає, що йому не було приємно, коли він читав обвинувачувальний акт.
Колишнiй президент Сербiї зiзнався, що боїться видачi до Гааґи, й висловив сподiвання, що все завершиться без iнцидентiв. Із його слiв можна зрозумiти, що вiн перебуває пiд вартою, тобто під якимсь домашнім арештом. Милутiнович додав, що вiн хворiє на серце та що ув’язнення могло б мати фатальнi наслiдки щодо його здоров’я.
В iнтерв’ю, яке викликало велике зацiкавлення глядачiв, Милутiнович жодним словом не згадав Слободана Мiлошевича. Вiдповiдаючи на запитання, чи вiн буде свiдчити проти свого давнього друга, екс-президент висловив припущення, що вони не зустрiнуться в судовій залі. Милутiнович пояснив, що вiн зiбрав низку документiв для захисту перед судом, й додав, що йдеться лише про документи з президентського архiву.
Говорячи про свою полiтичну кар’єру, Милутiнович каже: “Залишається порожнеча через усе, що сталося. Могло бути й краще. Нiколи не збагну, чому я балотувався на пост президента”.
Громадяни Сербiї так i не дiзналися, що ховається за маскою й вiчною усмiшкою колишнього президента та чому на вигляд простодушний до наївностi Милутiнович упродовж рокiв був спiвробiтником похмурого цинiка й бездушного манiпулятора Мiлошевича.
Перше iнтерв’ю державному телебаченню вiн дав уже як пенсiонер. Пан Милутiнович, якого Мiжнародний трибунал у Гаазi звинувачує у скоєннi воєнних злочинiв над етнiчними албанцями у Косовi, каже, що не почувається винним. Вiн пояснює: “Мiнiстерством внутрiшнiх справ керував Кабiнет мiнiстрiв, а Збройними силами – президент Югославiї”. Все ж Милутiнович додає, що йому не було приємно, коли він читав обвинувачувальний акт.
Колишнiй президент Сербiї зiзнався, що боїться видачi до Гааґи, й висловив сподiвання, що все завершиться без iнцидентiв. Із його слiв можна зрозумiти, що вiн перебуває пiд вартою, тобто під якимсь домашнім арештом. Милутiнович додав, що вiн хворiє на серце та що ув’язнення могло б мати фатальнi наслiдки щодо його здоров’я.
В iнтерв’ю, яке викликало велике зацiкавлення глядачiв, Милутiнович жодним словом не згадав Слободана Мiлошевича. Вiдповiдаючи на запитання, чи вiн буде свiдчити проти свого давнього друга, екс-президент висловив припущення, що вони не зустрiнуться в судовій залі. Милутiнович пояснив, що вiн зiбрав низку документiв для захисту перед судом, й додав, що йдеться лише про документи з президентського архiву.
Говорячи про свою полiтичну кар’єру, Милутiнович каже: “Залишається порожнеча через усе, що сталося. Могло бути й краще. Нiколи не збагну, чому я балотувався на пост президента”.
Громадяни Сербiї так i не дiзналися, що ховається за маскою й вiчною усмiшкою колишнього президента та чому на вигляд простодушний до наївностi Милутiнович упродовж рокiв був спiвробiтником похмурого цинiка й бездушного манiпулятора Мiлошевича.
