Прага, 9 січня 2003 – У країнах Східної Європи частішають випадки, коли їхні громадяни через Європейський суд із прав людини у Страсбурзі відсуджують своє колишнє майно чи майно їхніх родичів, яке було конфісковане за часів комуністичної влади.
Ось і цими днями схвалено рішення на користь громадянина Румунії та громадянина Словаччини.
7 січня Європейський суд із прав людини схвалив рішення, яким зобов’язав уряд Румунії повернути громадянинові цієї країни 82-річному Калінові Мірче Попеску Насте будівлю у Бухаресті, що була конфіскована в його родичів за комуністичних часів, або виплатити йому грошову компенсацію у розмірі 900 тисяч євро.
Цей триповерховий будинок був націоналізований комуністичною владою у 1959 році, і в ньому згодом розмістили Національний музей мистецтва.
Ще у 1993 році румунські суди нижчих інстанцій задовольнили позов Попеску Насте у справі повернення йому права власності на будинок. Однак згодом Верховний суд Румунії скасував це рішення.
І ось тепер, у постанові Європейського суду з прав людини мовиться, що Верховний суд Румунії своїм рішенням порушив право позивача на справедливий суд і захист його майна. Влада Румунії повинна протягом трьох місяців повернути своєму громадянинові будинок або заплатити йому 900 тисяч євро. Суд також зобов’язав румунську владу заплатити позивачеві 1523 євро для покриття судових витрат.
Подібне рішення Європейський суд з прав людини схвалив стосовно громадянина Словаччини Юрая Копецького. У цьому випадку йдеться про конфісковану в 1950-х роках комуністичною владою тодішньої Чехословаччини колекцію золотих і срібних монет.
У 1959 році батька Юрая Копецького засудили на рік позбавлення волі за зберігання колекції, яка містила 131 золоту і понад 2 тисячі срібних монет. Колекцію конфіскували співробітники міністерства внутрішніх справ.
У 1992 році судовий вирок 1959 року було скасовано, і Копецький поставив вимогу повернути йому монети, відповідно до закону про реабілітацію. Районний суд зобов’язав Міністерство внутрішніх справ повернути Копецькому конфісковані монети, але у міністерстві заявили, що документи цієї справи не збереглися й тому позивач повинен сам з’ясувати, де перебуває колекція. А згодом Братиславський крайовий суд відхилив позов під приводом, що на момент набрання сили закону про реабілітацію потерпілий не зміг повідомити, де зберігаються монети.
Однак Європейський суд із прав людини у своєму рішенні від 7 січня зазначає, що позивач пред’явив список із детальним описом монет, а також документ, який підтверджує, що ці монети були конфісковані працівниками Міністерства внутрішніх справ колишньої Чехословаччини. За висновками Європейського суду, у цьому випадку саме влада порушила право громадянина на охорону його власності. І тепер уряд Словаччини повинен заплатити своєму громадянинові грошову компенсацію у розмірі майже 14 тисяч євро.
Ось і цими днями схвалено рішення на користь громадянина Румунії та громадянина Словаччини.
7 січня Європейський суд із прав людини схвалив рішення, яким зобов’язав уряд Румунії повернути громадянинові цієї країни 82-річному Калінові Мірче Попеску Насте будівлю у Бухаресті, що була конфіскована в його родичів за комуністичних часів, або виплатити йому грошову компенсацію у розмірі 900 тисяч євро.
Цей триповерховий будинок був націоналізований комуністичною владою у 1959 році, і в ньому згодом розмістили Національний музей мистецтва.
Ще у 1993 році румунські суди нижчих інстанцій задовольнили позов Попеску Насте у справі повернення йому права власності на будинок. Однак згодом Верховний суд Румунії скасував це рішення.
І ось тепер, у постанові Європейського суду з прав людини мовиться, що Верховний суд Румунії своїм рішенням порушив право позивача на справедливий суд і захист його майна. Влада Румунії повинна протягом трьох місяців повернути своєму громадянинові будинок або заплатити йому 900 тисяч євро. Суд також зобов’язав румунську владу заплатити позивачеві 1523 євро для покриття судових витрат.
Подібне рішення Європейський суд з прав людини схвалив стосовно громадянина Словаччини Юрая Копецького. У цьому випадку йдеться про конфісковану в 1950-х роках комуністичною владою тодішньої Чехословаччини колекцію золотих і срібних монет.
У 1959 році батька Юрая Копецького засудили на рік позбавлення волі за зберігання колекції, яка містила 131 золоту і понад 2 тисячі срібних монет. Колекцію конфіскували співробітники міністерства внутрішніх справ.
У 1992 році судовий вирок 1959 року було скасовано, і Копецький поставив вимогу повернути йому монети, відповідно до закону про реабілітацію. Районний суд зобов’язав Міністерство внутрішніх справ повернути Копецькому конфісковані монети, але у міністерстві заявили, що документи цієї справи не збереглися й тому позивач повинен сам з’ясувати, де перебуває колекція. А згодом Братиславський крайовий суд відхилив позов під приводом, що на момент набрання сили закону про реабілітацію потерпілий не зміг повідомити, де зберігаються монети.
Однак Європейський суд із прав людини у своєму рішенні від 7 січня зазначає, що позивач пред’явив список із детальним описом монет, а також документ, який підтверджує, що ці монети були конфісковані працівниками Міністерства внутрішніх справ колишньої Чехословаччини. За висновками Європейського суду, у цьому випадку саме влада порушила право громадянина на охорону його власності. І тепер уряд Словаччини повинен заплатити своєму громадянинові грошову компенсацію у розмірі майже 14 тисяч євро.
