Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 14:39

Тигель народів: погляд на причини та наслідки українсько-польського збройного протистояння в часах другої світової війни


Тигель народів: погляд на причини та наслідки українсько-польського збройного протистояння в часах другої світової війни

Варшава, 10 січня 2003 – Рік, що настав, буде для поляків, зокрема, роком відзначення 60-ї річниці так званої “волинської різні”, у якій у воєнні роки загинуло, за приблизними підрахунками істориків, близько ста тисяч польських громадян, переважно цивільних осіб, що мешкали на Волині. У польській громадській думці єдиним і основним винуватцем тієї трагедії є Українська Повстанська Армія, волинські підрозділи якої проводили горезвісну антипольську акцію.

Із нагоди річниці у різних містах Польщі протягом року проходитиме ціла низка заходів на вшанування жертв “волинської різні”. Особливо багато з’явиться, та й вже з’являється, друкованої продукції – історичних розвідок, спогадів, есеїв, публіцистичних статей тощо. Однією з найновіших публікацій, присвячених зокрема і цій тематиці, є книжка групи польських істориків “Тигель народів. Суспільні та етнічні стосунки на колишніх східних землях Речіпосполитої 1939-1953”.

Ця книжка складається з текстів восьми авторів, добре знаних польському читачеві фахівців у різних аспектах історії так званих “кресів”, тобто колишніх східних польських територій, котрі після другої світової війни відійшли до сучасних України, Білорусі та Литви. Кожен із авторів описує взаємостосунки поляків із різними народами, які тут мешкали, в період 1939-53 років: поляки і білоруси, поляки і литовці, поляки і євреї тощо.

Про польсько-українські стосунки того періоду у книжці писав молодий історик Ґжеґож Мотика, котрий став відомим як об’єктивний дослідник нашого спільного минулого після виходу в світ його книжки ”Так було в Бещадах” про боротьбу УПА на східних територіях післявоєнної Польщі.

У книжці “Тигель народів” Ґжеґож Мотика пропонує свій погляд на причини та наслідки українсько-польського збройного протистояння в часах другої світової війни, а зокрема так званої “волинської різні”. Польський історик пропонує версію, що керівництво ОУН-УПА готувалося до повторення польсько-українського конфлікту на зразок війни 1918 року. В результаті цієї підготовки, на думку пана Мотики, і виникло рішення очистити територію можливого майбутнього конфлікту від перспективно ворожого елементу. Разом із цим Ґжеґож Мотика зауважує, що найімовірніше провести антипольську акцію вирішив самовільно провідник УПА на Волині – Клим Савур, без консультацій із Центральним Проводом та всупереч рішенням ІІІ-ї конференції ОУН.

Однак між польськими істориками досі немає згоди в питанні, чи УПА хотіла вигнати, чи винищити поляків на Волині. Прихильники тієї другої версії охоче послуговуються такими аргументами, про які на сторінках газети “Жечпосполіта” нещодавно згадував один із авторів, цитую: “в шеренгах бандерівської УПА було чимало поліцаїв, котрі брали участь у ліквідації євреїв, а отже мали досвід у проведенні етнічних чисток”.

Багато хто у Польщі сподівається від України вибачення на державному рівні за той кривавий інцидент нашої спільної історії. У зв’язку з річницею ці сподівання наростають. І від поведінки як офіційного Києва, так і різних середовищ в Україні значною мірою залежатиме, до версії котрих польських істориків охочіше прислухатиметься громадська думка.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG