Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 18:59

У столиці України відбулися презентації першого видання французькою мовою про українські Карпати


У столиці України відбулися презентації першого видання французькою мовою про українські Карпати

Київ, 10 січня 2003 – У середу і четвер у столиці України відбулися презентації першого видання французькою мовою про українські Карпати. Його назва – “Забуті Карпати. Три пори року в краї Чорної Тиси”. Ця книжка – це поєднання подорожніх нотаток, цікавих фотографій, розповідей про щоденне життя мешканців краю.

Презентував видання в Києві один із авторів, бельгійський дослідник-соціолог Бернар де Бакер. Наш кореспондент запросив його у київську студію Радіо Свобода.

Крім Бернара де Бакера, до цієї книжки причетний фотограф Ніколя Спрінґель, фотороботами якого щедро проілюстровані її сторінки. Назва книжки перегукується з повістю Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”. На моє запитання, чи випадковим є подібний збіг, Бернар де Бакер відповів заперечно. Він навіть показав мені проспект цього видання, який відкривається епіграфом зі згаданого твору. Цікаво, що в той час, коли бельгієць закінчував писати свою розповідь про українські Карпати, в Парижі презентували переклад “Тіней забутих предків”.

На початку нашої розмови я запитав Бернара де Бакера, що його спонукало до відвідин гірського краю на стикові Закарпатської, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Бернар де Бакер: “Передовсім тому, що українські Карпати існують. Крім того, оскільки мало людей розповідають про них, мені було цікаво туди поїхати, тим більше, що Закарпаття, колишня Рутенія – особливий район, найзахідніша частина колишнього СРСР з 1945 року, а, отже, найближча до моєї країни”.

Бернар де Бакер побував чотири рази у долині Чорної Тиси, біля підніжжя найвищих вершин українських Карпат Говерли і Петроса.

Я запитав бельгійського дослідника-соціолога і мандрівника, чому у під назві книжки йдеться про три пори року. Говорить Бернар де Бакер: “Три пори року – це, по суті, три миті року. Перша мить – це те, що ви називаєте по-українськи “бабине літо”. Друга – Великдень, і третя – другий день Різдва, коли ходять ряджені або, як кажуть тут, машкара”.

Для Бернара де Бакера українські Карпати не є першими в його численних подорожах. Я попросив його порівняти їх із іншими горами. Ось що він сказав: “Я краще порівнятиму з іншими подібними горами, наприклад, із румунськими Карпатами. Географічна зона Карпат величезна. У французькій мові є навіть спеціальний термін “Карпатська дуга”. Українські Карпати – частина цієї дуги. Мені здається, вони досить-таки відрізняється від румунських Карпат. В Румунії всередині великого півкола гір міститься Трансільванія. А гірський масив Фаґараш вищий за Чорногору.

Особливістю українських Карпат в тому, що вони надзвичайно зелені. Тут багато лісів, високогірних пасовиськ. Це вельми зелений простір. Я тут дозволю собі висловити побажання і надію, що збезлісення багатьох районів Карпат, яке відбувається тепер, що вирубування лісів припиниться або, принаймні, зменшиться”.

“Велика принада українських Карпат у тому, що відбивається у німецькій назві “Вальдкарпатен”, лісові Карпати. В Румунії гори більше освоєні і є відмінності на рівні природніх пейзажів”.

“Якщо ж порівнювати Карпати з Альпами чи Піренеями, то розумієш, що це – абсолютно інший всесвіт”.

“Для нас, західних європейців, Карпати є свого роду сховищем, “музеєм” в лапках традиційного сільського життя. Саме це може привернути мандрівників із західної Європи, які хотіли б побачити стару Європу у самому центрі Європи”.

Фотографії надзвичайно вдалі, дібрані зі смаком і під несподіваними ракурсами.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG