Прага, 10 січня 2003 – У Македонії перепис населення відбувся в листопаді минулого року, і його результати має бути оприлюднено ближчим часом. На них із нетерпінням чекають головно не статистики – а різні етнічні групи країни, в першу чергу албанці. І хоча офіційних даних іще немає, їх уже занепокоїла одна нещодавня заява, що її можна витлумачити так: відсоток албанців у Македонії залишився приблизно на попередньому рівні – трохи більше від 20. Самі албанці-бо вважають, що їх у Македонії має бути набагато більше. І дехто вже готовий говорити про «маніпуляції» під час перепису.
Перші офіційні попередні результати минулорічного перепису в Македонії буде оголошено наступного тижня. Але вже цими днями керівник Державного статистичного управління Блаґіца Новковска вирішила вочевидь заспокоїти македонських албанців: їхня частка серед населення, сказала вона, буде «не менша» від 20 відсотків.
Але запевнення, що албанців таки виявиться в Македонії не менше від 20 відсотків, наводять на думку, що їх буде й не набагато більше. Власне, це певною мірою підтвердив і заступник Новковскої, сам албанець Мілаїм Адемі: «…За неофіційними, ще не підтвердженими, даними, остаточна кількість албанського населення буде не більша від 23 відсотків».
Остання офіційна цифра – якраз ті 23 відсотки – походить із перепису 1994 року. Албанці ж стверджують, що вона є результат маніпуляцій і що насправді їх набагато більше. Ну, а якщо тоді й не було більше, то вже напевне буде тепер: хоча б тому, що в албанських родинах традиційно більше дітей, ніж у власне македонських, тобто слов’янських, кажуть вони. Професор демографії й член державної комісії з перепису Аслан Сельмані, знову ж македонський албанець, пояснює: «Албанці не просто очікують, що їх буде більше від 20 відсотків – вони очікують на динамічне зростання порівняно з числами 1994 року…»
Дійсно, коефіцієнт приросту серед македонських албанців помітно вищий, ніж серед македонців-слов’ян чи інших етнічних груп Македонії – але попередні результати нинішнього перепису свідчать, що думка про дуже численні албанські родини вже застаріла років на двадцять. Дані про середню чисельність албанської родини в Македонії дають можливість простою арифметикою спрогнозувати їхній приріст від часу останнього перепису – що й дасть їхню численність у країні якраз у приблизно 23 відсотки.
Та за всіма цими підрахунками сторони вбачають політичне підґрунтя – тільки кожна з власного погляду. Ще один македонський албанець, заступник голови комісії з перепису Джемайль Сахіті переконаний: «Це все постійна політична гра, яку розігрують у Республіці Македонії засоби інформації, неурядові організації і – поза лаштунками – уряд країни. Так що становище може ще ускладнитися».
Керівник Македонського Гельсинського комітету Мир’яна Найчевска звертає відтак у цьому всьому увагу на інші маніпуляції: не з підміною чисел перепису, а з їхнім трактуванням, що може знову призвести до міжетнічного тертя: «Цим може скористатися чи одна, чи друга, чи третя сторона, щоби дестабілізувати країну – через те, що вони не задоволені результатом перепису. Невдоволені роми (цигани), вважаючи, що їх недолічили. Невдоволені турки з тієї самої причини. Так само й волохи, і албанці – і самі македонці. Всі вони постійно почуваються принижуваними кимсь від самого розпаду колишньої югославської федерації», – каже македонська правозахисниця.
Перші офіційні попередні результати минулорічного перепису в Македонії буде оголошено наступного тижня. Але вже цими днями керівник Державного статистичного управління Блаґіца Новковска вирішила вочевидь заспокоїти македонських албанців: їхня частка серед населення, сказала вона, буде «не менша» від 20 відсотків.
Але запевнення, що албанців таки виявиться в Македонії не менше від 20 відсотків, наводять на думку, що їх буде й не набагато більше. Власне, це певною мірою підтвердив і заступник Новковскої, сам албанець Мілаїм Адемі: «…За неофіційними, ще не підтвердженими, даними, остаточна кількість албанського населення буде не більша від 23 відсотків».
Остання офіційна цифра – якраз ті 23 відсотки – походить із перепису 1994 року. Албанці ж стверджують, що вона є результат маніпуляцій і що насправді їх набагато більше. Ну, а якщо тоді й не було більше, то вже напевне буде тепер: хоча б тому, що в албанських родинах традиційно більше дітей, ніж у власне македонських, тобто слов’янських, кажуть вони. Професор демографії й член державної комісії з перепису Аслан Сельмані, знову ж македонський албанець, пояснює: «Албанці не просто очікують, що їх буде більше від 20 відсотків – вони очікують на динамічне зростання порівняно з числами 1994 року…»
Дійсно, коефіцієнт приросту серед македонських албанців помітно вищий, ніж серед македонців-слов’ян чи інших етнічних груп Македонії – але попередні результати нинішнього перепису свідчать, що думка про дуже численні албанські родини вже застаріла років на двадцять. Дані про середню чисельність албанської родини в Македонії дають можливість простою арифметикою спрогнозувати їхній приріст від часу останнього перепису – що й дасть їхню численність у країні якраз у приблизно 23 відсотки.
Та за всіма цими підрахунками сторони вбачають політичне підґрунтя – тільки кожна з власного погляду. Ще один македонський албанець, заступник голови комісії з перепису Джемайль Сахіті переконаний: «Це все постійна політична гра, яку розігрують у Республіці Македонії засоби інформації, неурядові організації і – поза лаштунками – уряд країни. Так що становище може ще ускладнитися».
Керівник Македонського Гельсинського комітету Мир’яна Найчевска звертає відтак у цьому всьому увагу на інші маніпуляції: не з підміною чисел перепису, а з їхнім трактуванням, що може знову призвести до міжетнічного тертя: «Цим може скористатися чи одна, чи друга, чи третя сторона, щоби дестабілізувати країну – через те, що вони не задоволені результатом перепису. Невдоволені роми (цигани), вважаючи, що їх недолічили. Невдоволені турки з тієї самої причини. Так само й волохи, і албанці – і самі македонці. Всі вони постійно почуваються принижуваними кимсь від самого розпаду колишньої югославської федерації», – каже македонська правозахисниця.
