Доступність посилання

ТОП новини

Прямий ефір. Чи стане наступна, ІІІ-я сесія Верховної Ради, що розпочнеться 4 лютого, історичною? Чи дочекаються ув’язнені члени УНА-УНСО амністії?


Прямий ефір. Чи стане наступна, ІІІ-я сесія Верховної Ради, що розпочнеться 4 лютого, історичною? Чи дочекаються ув’язнені члени УНА-УНСО амністії?

Київ – Прага, 13 січня 2003 – Ведучий – Зиновій Фрис. Гості: депутат Верховної Ради, лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко, вона ж лідер однойменного блоку в українському парламенті, і народний депутат Степан Гавриш - уповноважений представник депутатської групи "Демократичні ініціативи", доктор юридичних наук

Зиновій Фрис

Завтра відновить, а за тиждень закінчить свою роботу ІІ-а сесія Верховної Ради України. Тим часом політики (і не лише вони) пробують спрогнозувати, чи стане наступна, ІІІ-я сесія Верховної Ради, що розпочнеться 4 лютого, історичною? Така перша тема, яку ми обговоримо з нашими гостями.

І друга тема: Чи дочекаються ув’язнені члени УНА-УНСО амністії? Яка доля проекту закону України "Про амністію", внесеного народним депутатом України Андрієм Шкілем?

Ось такі дві основні теми. Я сподіваюся, що будуть і підтеми, все залежатиме від того, як поведуть розмову наші експерти в київській студії, яким аспектам вони віддадуть перевагу.

Гості Вечірньої Свободи сьогодні - депутат Верховної Ради, лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко, вона ж лідер однойменного блоку в українському парламенті, і ще один народний депутат Степан Гавриш, уповноважений представник депутатської групи "Демократичні ініціативи", доктор юридичних наук і, як сказали мені, пане Гавриш, Ви, ще з 1998-го року є президентом Асоціації платників податків. Це так, пане Гавриш?

Степан Гавриш

То є чиста правда і дуже приємна для мене.

Зиновій Фрис

Скажіть, будь ласка, як Ви терпите так довго, з 98-го року, такі величезні податки, які існують в Україні? Я знаю, що мої колеги в київському бюро радіо Свобода платять 40% податків з їхньої взагалі то не дуже й високої зарплатні. Чому такі високі податки?

Степан Гавриш

Проблема не в високих податках, а в тому безпрецедентному фіскально-мілітаризованому тиску, який чиниться на будь-якого платника податків. І проблема в несправедливості, нечіткості, тіньовитості самої системи українських податків, яких дуже багато, і за допомогою яких можна розправитися з будь-яким платником податків. Не випадково українці найменше інвестують у власну економіку.

Зиновій Фрис

Ви, як президент Асоціації платників податків, щось робите для того, аби змінити ситуацію?

Степан Гавриш

Так, я виглядаю великим «вітряком», який «крутить повітря» і намагається привернути до себе увагу, сподіваючись, що, може, з’являться і якісь дон кіхоти і за допомогою дерев’яного щита і списа допоможуть зрозуміти, що податки в державі – один із найбільш потужних і ефективних інструментів прогресу.

Зиновій Фрис

Думаю, це окрема тема окремої розмови. Справа в тім, що я тільки сьогодні дізнався про те, що Ви президент цієї Асоціації. Думаю, ми Вас, пане Гавриш, неодмінно запросимо на спеціальну передачу саме на тему податків.

Дякую гостям за участь у передачі. Вітаю наших слухачів і гостей зі Старим Новим Роком, який наступить буквально за 4 години, бажаю всім вам усього най, най, найліпшого в цьому році!

Мені видається, пані Тимошенко й пане Гавриш, що ваша участь сьогодні є невипадковою. З вашими іменами пов'язані деякі серйозні питання, що вже завтра, можливо, будуть обговорюватися в стінах парламенту. Я думаю, що ми в нашій сьогоднішній передачі дійдемо і до цих тем. А спершу ось, про що.

Завтра розпочнеться останній відрізок у роботі ІІ-ї сесії Верховної Ради. Після парламентських канікул, 4 лютого, стартуватиме ІІІ-я сесія. Деякі політики, зокрема, лідер республіканської партії "Собор" Анатолій Матвієнко, заздалегідь висловили сподівання на те, що ІІІ-я сесія матиме для України історичне значення.

Скептики (а їх немало!) кажуть: сесії цього скликання Верховної Ради не мають шансу стати історичними.

Пані Тимошенко, то з чим парламент підходить до чергової сесії? Чи може вона стати історичною в той час, коли так багато проблем невирішених? Було так багато сесій, так багато скликань, але ці питання, на які сподівається український народ, й досі не вирішені.

Юлія Тимошенко

Я також приєднуюсь до Вашого вітання зі Старим Новим Роком. Мені приємно сказати, що ми хотіли б бачити новий рік більш теплим для людей, справедливим і по-людськи нормальним. І працюємо для цього в силу своїх можливостей.

Наступна сесія може залишитися абсолютно пересічною, а може бути дійсно історичною залежно від того, хто і який зміст у це вкладає. Для мене, наприклад, наступна сесія стала б історичною, якщо б ми змогли створити в парламенті дієздатну, зовсім іншу команду депутатів, не ту більшість, яка є сьогодні, а саме ми закінчуємо цю сесію розколом і руйнацією старої більшості. І є сподівання на те, що в новому парламенті з’явиться більшість по-справжньому демократична, налаштована на відродження нашої України, і тоді ця сесія буде історичною. І Віктор Андрійович, і ми ведемо переговори для того, щоб зібрати ту команду людей, яка вже здатна, нарешті, працювати на Україну. Дехто вважає, що наступна сесія може стати історичною тому, що планують розпочати зміну форми правління в Україні, тобто перехід до практично парламентської республіки, як її іноді називають, парламентсько-президентської. Це буде теж знакова подія, якщо розпочнеться цей процес. І є сподівання на те, що внесені зміни та доповнення до бюджету підвищують заробітну плату вчителям, лікарям, працівникам культури. Для багатьох людей це теж буде знакова подія, що, нарешті, держава може повернутися обличчям до тих сфер, де здійснюються найважливіші функції суспільства.

Зиновій Фрис

Ви згадали про парламентську більшість, пані Тимошенко. Поруч із вам в студії пан Гавриш – представник парламентської більшості. І сьогодні точилося багато розмов у кулуарах парламенту про парламентську більшість і про те, хто її може очолити, оскільки вже приблизно місяць немає координатора парламентської більшості. Наш колега Віктор Міняйло якраз у кулуарах парламенту сьогодні пробував з’ясувати, то хто має шанс стати координатором парламентської більшості.

Віктор Міняйло

А в кулуарах Верховної Ради обговорюються дві кандидатури, які можуть претендувати на посаду координатора парламентської більшості. Це активіст фракції Партії промисловців і підприємців та Трудової України Ігор Шаров та керівник депутатської групи “Демократичні ініціативи” Степан Гавриш. Конкретизувати особу потенційного лідера більшовиків я спробував у голови Верховної Ради Володимира Литвина:

«Це керівники фракцій більшості будуть визначатися. Поки що це питання, наскільки я знаю, не обговорювалося. Мою позицію з цього приводу ви знаєте».

А позиція Володимира Литвина, за словами його прес-секретаря, полягає в тому, що він є головою усієї Верховної Ради, а не маленької парламентської більшості.

А ось що думає про майбутнього координатора член фракції “Регіони України” Валерій Коновалюк:

«Я вважаю, що потрібно мати не керівника більшості, а людину, яка могла б поєднати виконання організаційних умов, тому що це справа, яка потребує і підготовки матеріалів, і інших заходів, пов’язаних із діяльністю фракцій парламентської більшості взагалі. Тому є достатньо кваліфіковані депутати, які працювали в минулому скликанні президії Верховної Ради. То я вважаю, що керівники фракцій з’ясують це питання в найближчий час».

Конкретного прізвища Валерій Коновалюк не назвав. Але керівник його фракції “Регіони України” Раїса Богатирьова не проти бачити координатором Степана Гавриша. Аграрники України також не визначилися з лідером більшості. Говорить член фракції Михайло Гладій:

«Це питання вивчається зараз. У принципі координація між фракціями повинна бути. Наприклад, якщо є опозиція, між ними координація є. Є 4 лідери, і вони беруть на себе відповідальність за ті чи інші дії. І у 9 фракцій, які представляють більшість, також повинна бути координація. Необов’язково, щоби був лідер. Може бути рада лідерів фракцій, ця дев’ятка може вирішувати спільні питання, які потрібно вирішувати як більшості. Тому може бути лідер, а може бути і Рада дев’яти».

А може бути, що у Верховній Раді сформується нова більшість із “Нашою Україною” і без СДПУ(О), і на парламентську арену вийдуть нові гравці. Адже, під час розблокування роботи парламенту у грудні минулого року голоси об‘єднаних соціал-демократів були замінені голосами меншості. Таким чином опозиція повернулася на політичне поле, а СДПУ(О) опинилася в опозиції до більшості.

Зиновій Фрис

Отже, пане Гавриш, Ви в числі тих, хто може стати координатором парламентської більшості. Сьогодні, готуючись до передачі, пане Гавриш, я почув таку фразу від одного вашого доброзичливця – справді, доброзичливця: якщо Гавриш координуватиме більшість, то Литвин може стати безробітним. Я розумію, що Ви в жодному разі не бажаєте залишити Литвина безробітним, але такі розмови ведуться, і що Ви на ці розмови?..

Степан Гавриш

Хочу подякувати як і завжди Радіо Свобода, звідки я дізнаюся про останні новини, в тому числі і що стосується мене. Я живу з відчуттям позиції Юлії Володимирівни відносно українського парламенту, бо саме в ньому бачу сьогодні центр політичного життя української держави і переконаний, що кожна сесія в парламенті буде визначальною. Ми не можемо точно спланувати розвиток і перебіг політичних подій, але те, що кожна сесія буде висувати все нові й нові найгостріші політичні проблеми, політична функція парламенту буде займати домінуюче місце, не викликає жодного сумніву.

Що стосується парламентської більшості, то ця тема є, мабуть, найскладнішою у цій розмові. Ні опозиція, ні сама більшість не відкидає те, що більшість має існувати, оскільки погодження політичних позицій означає погодження стратегії й тактики української держави, бо центр розвитку переходить поступово до парламенту. Від цього на цей час буде залежати ситуація навколо уряду, а завтра і позиція виконавчої влади в цілому.

Відносно лідерства чи координаційної діяльності будь-кого в парламентській більшості, то ця тема також не є новою. З моєї точки зору, у більшості має бути ідеологія, платформа, певні принципи, формули, які дають можливості більшості не просто проводити відповідну тактичну роботу в парламенті, але і відпрацьовувати певний політичний продукт. У випадку, коли буде мати місце координатор, це неможливо, і це означає, що внутрішній конфлікт у більшості буде залишатися.

Зиновій Фрис

Пане Гавриш, Ви свідомо цього уникаєте, чи Ви ще до цього не дійшли, відносно тези, що Литвин може залишитися безробітним, якщо Ви станете координувати більшість? Як Ви цю тезу розумієте?

Степан Гавриш

Думаю, що в силу особистої моралі це неможливо. При будь-яких обставинах я не створюю загрози для конкуренції, для голови Верховної Ради. Але я прагматик і відчуваю, що дві сторони в сесійній залі, а, можливо, й більше сторін будуть глибоко незацікавлені в тому, щоби що-небудь змінити в сучасній президії, яка достатньо ефективно працює і на опозицію, і на парламентську більшість.

Зиновій Фрис

Пані Тимошенко, чи, справді, координатор парламентської більшості так багато вирішує в парламенті? Чи все ж вирішує, але залежить від того, хто координує?

Юлія Тимошенко

Я з великою повагою ставлюся до пана Гавриша і хочу йому побажати, щоб не сталося таке, що його призначать координатором більшості. Бо завжди координатор більшості особливо з тим розколом, який уже в більшості намітився, це буде людина – заручник глибоких політичних інтриг, взаємного протистояння. А мені пан Гавриш симпатичний, мені хочеться, щоб він залишався політиком достойним, і всі ці інтриги його не стосувалися.

А стосовно того, що Литвин стане безробітним, то хочу сказати, що для спікера Верховної Ради робота в опозиції завжди знайдеться.

Зиновій Фрис

Ви його вже запрошуєте...

Юлія Тимошенко

Я просто відчуваю, що так складається ситуація. І взагалі, хотіла повідомити нашим слухачам із великим задоволенням, що сьогодні владний сектор, нарешті, розділився. Це гарна новина тому, що у нас є більше надії перемагати здоровим глуздом у парламенті. Розділився таким чином, що, з одного боку, залишився Кучма і Медведчук, як на такому острові агресії і нерозуміння, а, з другого боку, вже є і прем’єр-міністр, і Азаров, і Піскун, і Литвин, до речі. Вони не в опозиції, але ж вони вже окремо. Це вже є можливість вести переговори і створювати дійсно нову конфігурацію Верховної Ради.

Наприкінці минулого року, я казала про те, що Верховна Рада і народні депутати просто не усвідомлюють, що з певною консолідацією патріотичних сил у парламенті, парламент стає дійсно вищим органом влади в Україні. Тому що ні президент, ні силові структури, ніякі інші люди, якщо рахувати Кабмін, не зможуть протистояти згуртованій, патріотичній парламентській більшості. Боятися тут не потрібно. Тільки один крок зробити до честі, справедливості й совісті, і з’являється більшість, яка дасть Україні те, що вже давно очікують люди. В більшості багато порядних людей, нам просто потрібно їх зараз переконати в тому, що це не зовсім страшно, а, навіть, приємно бути справжнім патріотом і українцем.

Зиновій Фрис

Пані Тимошенко, власне, якраз і точаться розмови навколо того, що можливе створення нової більшості на чолі з «Нашою Україною» чи з Вашим блоком, я не знаю з ким, але кажуть, що може. Чи реально це? Ви кажете про патріотичну парламентську більшість. За якої умови можливе її створення?

Юлія Тимошенко

Думаю, за умови відчуття гідності народного депутата. Коли він зрозуміє, що який, перепрошую, Медведчук, чи який Кучма депутату може стукати кулаком по столу і давати накази? Тільки в тому випадку, якщо депутати розрізнені. Якщо всі депутати хочуть займати позицію разом, то які там кулачки і по яким столам можуть стукати?

Хочу сказати, що буквально два дні тому я оприлюднила указ не для друку - указ президента України. Знову почали народжуватися укази не для друку про матеріально-технічне й соціально-побутове забезпечення вищого керівництва держави. І тут цікаві речі, що під Медведчука, під його візу зібрали матеріально-технічне і соціально-побутове забезпечення президента України, Верховної Ради, Кабінету міністрів, Ради національною безпеки й оборони України і всіх інших державних органів. Шановні друзі, ми маємо зрозуміти, що зараз у маленькі ручки цієї людини – Медведчука – віддається практично вся держава, а депутати просто спостерігають за цим процесом. Коли доручається зараз цьому державному управлінню справами витрачати державні кошти на якісне лікування за кордоном вищих посадових осіб, відпочивати за кордоном на найкращих курортах за державний бюджет, формувати побутові умови такого рівня, що, навіть, за радянських часів не було. Усе це важіль впливу на посадовців. Тобто коли Медведчук буде давати або не давати... І все це ми ковтаємо, в тому числі і народні депутати більшості. Я не хочу, щоб так маніпулювали дорослими, інтелектуально нормальними людьми в парламенті.

Зиновій Фрис

Пане Гавриш, із вуст пані Тимошенко прозвучало, що потрібна патріотична більшість. Ви вважаєте більшість, яка існує сьогодні і в якій, можливо, Вам доведеться бути координатором, непатріотичною?

Степан Гавриш

Без сумніву, ні. Я переконаний, що більша частина моїх колег у парламентській більшості, яка на цей час існує невідомо, навіть, на якому рівні, це, скоріше, деякий юридично-політичний ніж фактичний рівень, є патріотами України. Просто усвідомлення патріотизму у кожного різне, і ми дуже складно йдемо саме до цього визначального поняття патріотизм. Що стосується можливості створення іншої, сподіваюся демократичної більшості, то це, скоріше, бажання, ніж реальність. Це означає, що більш як 226 народних депутатів, і про це сказала Юлія Володимирівна, мають перейти в опозицію до президента. Думаю, що в сучасних реаліях це неможливо.. Потрібні компроміси і їх треба шукати як із боку опозиції, так і з боку парламентської більшості для того, щоб залишити ефективні позиції парламенту, і, з другого боку, працювати на розбудову української держави, тобто бути патріотами. Я би не ділив парламент на патріотичних і непатріотичних політиків. Ми всі маємо бути патріотичними, і наше завдання, в тому числі і разом із моєю колегою, боротися за кожного майбутнього патріота України.

Зиновій Фрис

То давайте підсумуємо, шановні гості, першу тему. Отже, чи є шанси стати наступній третій сесії історичною, чи будуть ухвалені якісь рішення, після яких справді можна буде сказати – так, це була історична сесія? Пані Тимошенко...

Юлія Тимошенко

Шанс завжди є. Це перше й головне. Тобто не може бути ситуації без шансів.

Зиновій Фрис

Який той шанс, я запитую.

Юлія Тимошенко

Я вважаю, що шанс є в тому, що в парламенті буде створена група людей, яка може на парламентському рівні впливати і на зміну керівництва, і на зміну стратегії розвитку політичних і економічних подій, і безумовно ми будемо боротися за це. І хочу сказати, що я ніколи не зможу бути компромісною щодо таких указів, як я зачитала. А він народився наприкінці минулого року. Я ніколи не буду компромісною до тієї більшості, яка ратифіковуватиме здачу українських газотранспортних мереж і багато інших питань. Ви розумієте, в деталях головне, і саме по деталях, по таких голосуваннях і визначається стан народного депутата, стан його душі і його ставлення до своєї землі.

Зиновій Фрис

Пане Гавриш, і у Вас одна хвилина, щоб відповісти на запитання – то який той шанс і що би мало статися, щоби наступна сесія була справді, як цього хоче Анатолій Матвієнко, історичною? І не тільки Матвієнко.

Степан Гавриш

Я думаю, що випробуванням буде прийняття програми уряду, і це може бути серйозним політичним переломом у перспективах розвитку парламенту і взагалі розвитку політикуму в Україні. Саме тоді ми зрозуміємо чітку розстановку політичних сил, і я ні в якому разі не хотів би скидати з цієї площини українського президента, який достатньо ефективно впливає на розвиток і парламенту, і політикуму в цілому. Компроміс я бачу не в окремих деталях, а загалом у позиції, яку ми маємо відпрацьовувати спільно. Ми зрозуміли, що лише консолідовані зусилля можуть дати нам серйозний ефект для того, щоби будувати і готувати націю перед президентськими виборами.

Зиновій Фрис

Дякую, нагадаю, що це була перша тема вечірньої Свободи в прямому ефірі. Друга тема – тема не нова, але й надалі вона ятрить українське суспільство. Доля в’язнів з числа членів УНА-УНСО. Суд визнав їх винними і позбавив хлопців (а їх біля десяти) волі від двох до п’яти років. 12 січня в День політв’язнів у кількох містах України відбулися акції на захист засуджених членів УНА-УНСО. Наша колега Надія Шерстюк записала розмову з народним депутатом Україна лідером УНА-УНСО Андрієм Шкілем. Він говорить про два аспекти власне – про хлопців, про ту акцію, що відбулася днями, і про те, чи має він намір складати з себе повноваження народного депутата.

Андрій Шкіль

Цього року – 2003 – Україна могла повноправно святкувати міжнародний День політв’язня, тому що в Україні політв’язні вже є. Їхнє перебування за ґратами зараз підтверджує рішення Голосіївського суду, що власне вони є політв’язнями в тому аспекті, що було чітко проголошено і продекларовано, що стаття, по котрій вони будуть і далі, і є статтею за політичну діяльність, тобто люди, які виступили проти нинішнього режиму, від цього режиму дістали від двох до п’яти років. І це було підтверджено вироком, який буде ще звичайно оскаржуватися апеляційним судом, але тим не менш – День політв’язня був. Я можу скласти повноваження, але все буде залежати від моїх виборців. Я йшов на ці вибори як лідер хлопців, які залишилися, якщо мої дії справді будуть підтримані виборцями і вони вимагатимуть чи виступлять за те, щоб я лишився у Верховній Раді – я залишаюся. Якщо вони вважатимуть, що мої дії були не такими, як вони від мене очікували, ну то звичайно я готовий скласти ці повноваження.

Зиновій Фрис

Переді мною лист, пані Тимошенко, Ваш лист, адресований голові Верховної Ради України Литвину. В ньому, зокрема, мовиться: «Депутатська фракція блоку Юлії Тимошенко просить Вашого доручення включити до розкладу засідань Верховної Ради України на 14-15 січня 2003 розгляд у першому читанні проекту Закону України про амністію, внесеного народним депутатом України Шкілем, - як прояв гуманності з боку Верховної Ради України щодо ув’язнених, які вже більше півтора року чекають на позитивні зміни у цьому питанні. Пані Тимошенко, про які конкретно зміни, про що йдеться конкретно? Яким Ви собі уявляєте отой Закон про амністію і дещо детальніше, будь ласка, крім того, що я зацитував з листа.

Юлія Тимошенко

По-перше, ми маємо усвідомити, що вже майже два роки у в’язниці перебувають вісімнадцять людей, це вісімнадцять хлопців – найкращих громадян України, тому що вони закрили практично собою цей пролом. Вони встали в минулі акції, коли були оголошені записи президента, стали просто на демонстраціях, вони були активними, і їх, коли хапали людей, то завжди міліціонери вихоплюють молодих людей, саме молодь для того, щоб всім іншим далі було не повадно бути громадянами України. Розумієте, в чому зміст? І ці хлопці, вони всі дуже молодого віку. Вони всі вчаться в вищих учбових закладах, академіях України, і вчаться досить гарно. Ці люди позбавлені вільного життя за те, що вони сказали те, що мав сказати кожний в Україні. «Ні цьому режиму». І уявіть собі, коли ці діти, практично діти, тому що вони є ровесники і моєї доньки, вони мають батьків, вони мають гарні родини, які виховали громадян, вони тепер спостерігають, що за те, що вийшли на площу, вони мають майже всі піти до чотирьох років ув’язнення. І байдужість, з якою депутати навіть більшості спостерігають, коли я з трибуни у Верховній Раді просила депутатів звернути на це увагу, то половина просто по мобільних телефонах в той час розмовляли. Така нелюдяність, така байдужість сьогодні. Безумовно Кучма і Медведчук хочуть просто показати приклад всім іншим, як непотрібно ходити на площі і захищати свої права, якщо інших засобів не залишається. Але ж ми боротися за цих хлопців будемо. Без сумнівів. І боремося за них постійно. І хочу звернутися до суддів, які судилище влаштували – коли давали хлопцям по чотири-п’ять років, мало того, що суд взагалі не прийняв до уваги ніяких обставин, користувався фальсифікованими доказами і фальшивими свідками, а крім того ще відбулося і побиття народних депутатів, які захищали цих хлопців. Тобто один з них хотів просто спалити себе (це безпрецедентний випадок), тому що не погоджувався з вироком, і Волинець – це народний депутат нашої фракції – заступився, він був жорстоко побитий, він наступного дня потрапив до лікарні, і знову ні генеральний прокурор, ні міністр внутрішніх справ навіть не з’явилися до Верховної Ради зі звітом.

Зиновій Фрис

Пані Тимошенко, про долю Волинця ми трішечки пізніше. А в мене запитання до пана Гавриша. Ви брали участь у передачі, яку я вів, це було 17 червня минулого року, якраз ми тоді обговорювали питання УНА-УНСО, і Ви сказали (це було ще до суду), що потрібен суд, який встановить істину, і Україні належить діяти за європейськими принципами, за європейськими стандартами. Скажіть, будь ласка, той суд, що відбувся над членами УНА-УНСО, Ви як доктор юридичних наук, як народний депутат розцінюєте, що це був справедливий суд і що хлопці справедливо відбувають своє покарання?

Степан Гавриш

Я би не хотів підривати довіру до третьої гілки влади – судової – своїми коментарями, оскільки я справді фаховий юрист і для мене неможливо давати суб’єктивні коментарі, тим більше що я не вивчав цієї справи. Але хочу вам сказати інше, знову ж таки, як юрист. Нам вкрай необхідний суд присяжних засідателів, які би мали можливість мати позицію вулиці і винести це рішення, виходячи із справедливості, не тільки оцінки фактів вини, але і власних почуттів у ставленні до того юридичного факту, і напевно в цьому випадку з моєї точки зору у присяжних були би всі підстави виправдати цих молодих людей. З іншого боку, кожний правитель, кожний вищий державний діяч має нести в собі логіку гуманізму, виконуючи свою функцію, і зважаючи на те, що ці люди вже потерпіли два роки фактично у в’язниці, оскільки там, де вони знаходилися, умови досить жорсткі для перебування, це ізоляція не тільки від суспільства, це особисто внутрішня трагедія, вони понесли достатньо складне покарання. І з моєї точки зору, суд міг би постановити певний вирок, але випустити їх з-під варти і звільнити від покарання, призначивши його умовно. І це була би справедлива функція суду. Тому я якраз хочу сказати, що я вирок цей оцінюю як несправедливий, як такий який не відповідає нашій суспільній і вже новій європейській моралі відносно того, що сталося і як ми взагалі бачимо цих людей в цей час перед нами. Тому цілком підтримую позицію моєї колеги в тому, щоби ми звернулися до цього питання як законодавці і ухвалили рішення про амністію цих людей.

Зиновій Фрис

Дякую. I у цьому ж зв’язку, коли ми розглядаємо справу УНА-УНСО, справедливо це було чи не справедливо, знову постало питання щодо Юлії Тимошенко. Схоже на те, що Генеральна прокуратура має намір надіслати нове подання про позбавлення Тимошенко імунітету. Скажіть будь ласка, чи станеться це, пане Гавриш, чи маєте ви вже таке подання чи існує воно – вже чергове подання?

Степан Гавриш

Мені нічого не відомо про подання чи навіть реальні наміри Генеральної прокуратури подати це подання до Верховної Ради. Ми вже один раз мали його, думаю, що і в цей складний політичний час подібне подання, зважаючи на ситуацію, яка є у Верховній Раді, немає ніяких шансів бути проголосованим. Тим більше що існуюча більшість втратила формальну систему стосунків внутрішню, і розраховувати на те, що це подання може бути проголосованим, я би не взявся.

Зиновій Фрис

Пані Тимошенко, Ви сказали, що Вас залякують, Вас пробують вкотре залякати, коли кажуть про те подання про позбавлення Вас імунітету недоторканності. Чи це тільки залякування чи щось більше?

Юлія Тимошенко

Я думаю, що лякати вони вже втомилися. Тому що якщо вже стільки разів не лякається людина, мені здається, зайвий раз це робити просто не потрібно. Я думаю, що працюють на знищення. Але ж хочу сказати, що якщо таке подання буде, як і минулого разу, я буду наполягати, щоб воно було винесено в зал, щоб воно було публічно – з ввімкнутим радіо, щоб люди слухали – обговорено, і щоб парламент проголосував. Я знаю, що голосування може бути різним. Але ж я хочу дивитися в очі депутатам, знати, що вони розуміють, що це за подання і хочу подивитися, як воно буде голосуватися. Можу вам ґарантувати, що ніяких відлучень моїх з території України не буде, і в залі я буду присутня і наполягати на розгляді буду. Але з другого боку, я хочу звернутися до всіх, хто розуміє політичну ситуацію. Сприймайте ці постійні, імпульсивні сигнали Генеральної прокуратури про якісь подання, по-перше, як доручення Кучми й Медведчука, а по-друге, як відзнаку того, що я продовжую працювати і працювати послідовно, не руйнуючи своєї стратегії. І поки ви будете відчувати, що існують подання, арешти, вважайте, що я зі своєю роботою поки що справляюся, як тільки це припиниться, можете забути про моє існування.

Степан Гавриш

Я думаю, що в українського парламенту не підніметься рука в будь-якому випадку проголосувати за таку чудову жінку.

Юлія Тимошенко

Я думала, Ви скажете за політика. Ну за «жінку» теж дякую.

Зиновій Фрис

І ще одна справа, пані Тимошенко і пане Гавриш, про яку мовиться і про яку Ви згадували, пані Тимошенко, це справа Волинця. Чим закінчилося розслідування справи, пов’язаної з побиттям депутата Волинця? Ви щось знаєте про це? Хто може відповісти на питання, прошу.

Юлія Тимошенко

Я можу коротко сказати, що Волинця справді сильно побили, коли він захищав цю людину, яка займалася там самоспаленням. І побили його так, що він зняв побої, і ці побої сьогодні оформлені як довідка судово-медичної експертизи, і там достатньо серйозні побої. Про що, наприклад, представник міністерства внутрішніх справ з трибуни Верховної Ради заявив, що є двадцять свідків – міліціонерів, що Волинець просто впав з стільця, і тому такі наслідки шалені вийшли. Тобто двадцять фальшивих свідків дали покази, що Волинець публічно впав з стільця. Ну, він нормальна, твереза людина, повністю при пам’яті, і зі стільців падати – поки що не було таких випадків. На завтра ми запрошуємо знову генерального прокурора, міністра внутрішніх справ для того, щоб вони звітували про порушення кримінальної справи щодо людей (міліціонерів), які прилюдно били народного депутата за те, що він захищав ув’язнених.

Степан Гавриш

Я думаю, що нам треба заслухати і регламентний комітет Верховної Ради, який несе відповідальність саме за оцінку таких ситуацій і який має найвищу довіру у депутатського корпусу, і тому саме він мав би дати нам сьогодні будь-яку – точну – інформацію на цей час. На превеликий жаль, ми не маємо такої інформації від цього комітету, і мені наприклад важко прокоментувати, але сам по собі факт, який стався в публічному місці, викликає глибоке занепокоєння в кожного з нас, бо ми також маємо певну політичну опозицію, і не хочемо, щоб вона була такою глибоко ризикованою і критичною, як це сталося у випадку депутата Волинця.

Зиновій Фрис

А повертаючись до справи УНА-УНСО, отже, пані Тимошенко, Ви сподіваєтеся, що це питання, про яке ви пишете Литвину, справді буде включене до розкладу засідань Верховної Ради?

Юлія Тимошенко

Завтра буде це голосування, я сподіваюся, що буде включено, але уявіть собі, що таке амністія. Амністія – це визнання людиною своєї провини. Тобто він визнає, а потім амністується, на що ми, власне кажучи, зараз вимушені штовхати цих людей. Ми вимушені штовхати їх на те, щоб вони визнали свою провину, якої не було. І потім їх з такої щедрої руки амністують. Ми практично руйнуємо їх стержень, руйнуємо їх характери. Я думаю, що до цього має не дійти. Я буду звертатися і до керівників фракцій більшості, і до керівників фракцій опозиції, щоб ми спільно зустрілися, наприклад, з головою Верховного суду, спільно зустрілися з Генеральним прокурором і керівником служби безпеки України, і переконали, що такі репресії в цивілізованій демократичній країні просто вже не можливі. Коли ми святкуємо сьогодні 65-річчя знищеного Василя Стуса, і на тлі цього святкування ми сьогодні практично нищимо 18 молодих, а може і не менш талановитих людей, то де ж здоровий глузд у нас і де ж справедливість і відданість справі відбудови України?

Степан Гавриш

Сумні роковини – 65 років з Дня народження Василя Стуса, це не може нас не хвилювати, бо це частина тої харизматичної української національної еліти, яка власне уславлює всіх нас. І ми маємо глибоко сьогодні задуматися, вичерпавши всі судові інструменти, тобто юридично-касаційні інстанції щодо цих засуджених на цей час. Нам справді треба вдатися до такого кроку, і я вважаю, він абсолютно правильний, як застосувати амністію, і я не бачу тут особливої проблеми, бо психічне здоров’я, відчуття свободи для цих людей набагато вище, ніж формальні обставини. А майбутнє, звичайно, має нас привести до цивілізованого діалогу між суспільством і владою, який є найпотрібнішим на цей час.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG