Львів, 15 січня 2003 – У Львові у ці післяріздвяні дні спалахнув новий театральний скандал. Другого лютого колишній львів’янин, режисер Роман Віктюк мав намір показати у рідному місті в театрі опери та балету свою нову виставу. Однак спеціальна комісія з гастрольно-концертної діяльності, яка утворена рішенням сесії Львівської облради у 2000 році, лише прочитавши афішу з назвою вистави, вирішила категорично заборонити її прем’єру на сцені Львівської опери.
Нова робота колишнього галичанина, а нині московського режисера Романа Віктюка має просту, але промовисту назву – “Давай займемося сексом!”. Саме виставу під такою назвою він і мав намір показати спочатку у Львові, а потім у Києві та інших містах України.
Зауважу, що свої гастролі Україною пан Віктюк завжди намагався розпочинати зі свого рідного міста – Львова. Однак, схоже, цього разу львів’ян позбавлять права першими побачити нову виставу знаменитого земляка. Річ у тім, що спеціальна комісія, до складу якої входять працівники обласного управління культури, відомі актори, мистецтвознавці і яка надає дозволи на гастролі для приїжджих митців, заборонила показ цієї вистави саме на сцені Львівської пери.
Ухвалу комісії обласної ради зачитав начальник управління культури Львівської облдержадміністрації Василь Откович: “Виходячи з основних принципів культурної політики держави, зокрема через утвердження високих моральних засад у суспільному житті (стаття 2 законодавства України про культуру), відмовити ТзОВ “Солекс плюс” у виданні дозволу на проведення у приміщенні Львівського театру опери та балету імені Соломії Крушельницької вистави Романа Віктюка “Давай займемося сексом””.
Масла у вогонь підлив і той факт, що на виставу “Давай займемося сексом!” в Україні ще не надрукована жодна рецензія чи відгук. В обласному управлінні культури читали відгуки про неї тільки в російському інтернеті, де, за їхніми словами, описані сцени знімання штанів на сцені і таке інше.
Начальник обласного управління культури Василь Откович три дні тому розмовляв із Романом Віктюком, який запропонував змінити назву вистави на м’якший варіант – “Давай займемося коханням!”. Але, як зауважив пан Василь Откович в інтерв’ю для Радіо Свобода, від цього суть вистави не зміниться: “Не треба самих себе дурити. Я вважаю, що члени комісії надто серйозні і поважні люди, і вони до скасування вистави підійшли не формально. Їхнє рішення є остаточним”.
Про конфліктну ситуацію, яка склалася довкола заборони показу вистави Романа Віктюка на сцені Львівської опери, я розмовляла з художнім керівником театру імені Марії Заньковецької народним артистом України Федором Стригуном: “Я проти усяких комісій. Вони можуть бути суб’єктивними.
Однак у нашому суспільстві зі свободою слова і понять треба не забувати про мораль художникам, творцям, письменникам, співакам. Адже можна заспівати бозна-що задля реклами.
Я розумію, що існує комерція, але існують ще й поняття християнської моралі. Чи така вже страшна назва “Давай займемося сексом? ” Я не вважаю, що вона страшна. Але я знаю, що старше покоління на неї не прореагує і не піде на цю виставу, бо дорогі квитки. А тим, кому 16 чи 17 років, то вони все зроблять, щоб потрапити на виставу під такою назвою. Але чи потрібна їм така вистава?
Однак, якщо ми підемо шляхом заборон із боку різних комісій, то ми дійдемо до крайностей. Ми маємо управління культури, керівників міста та області, і саме вони мають коригувати, що відбувається на сценах Львова. Можливо, спектакль Віктюка – прекрасний, але з викликаючою рекламною назвою.
Я за те, що у всьому має бути міра. Але з іншого виміру можна подумати, що Львів – це шалено цнотливе місто, де не можна вище колін задерти спідницю на сцені. Бо іноді виглядає на те, що галицьке панство не знає, звідки беруться діти”.
Сам Роман Віктюк в інтерв’ю “Львівській газеті” сказав, що у Львові, в його рідному місті, як за радянських часів, так і тепер, його не визнають люди, що називають себе демократами, а живуть за законами комуністичної ідеології. Він повідомив, що про ситуацію у Львові говоритиме на прес-конференції у Києві і на зустрічі з президентом Кучмою. Віктюк не розуміє, хто дав право, не читаючи п’єсу та не бачачи самої вистави, робити висновки, потрібно це львів’янам чи ні.
І як закономірний вислід цього трагікомічного конфлікту – обіцянка Романа Віктюка більше не привозити до Львова жодної своєї вистави. Відтак пуританська мораль львівських чиновників отримала тимчасову перемогу над темою сексу у театральній творчості.
Ця перемога тимчасова тому, що у Львові очікують на гастролі театру еротичної мініатюри. Цікаво, якою буде реакція згаданої комісії у цьому випадку?
Нова робота колишнього галичанина, а нині московського режисера Романа Віктюка має просту, але промовисту назву – “Давай займемося сексом!”. Саме виставу під такою назвою він і мав намір показати спочатку у Львові, а потім у Києві та інших містах України.
Зауважу, що свої гастролі Україною пан Віктюк завжди намагався розпочинати зі свого рідного міста – Львова. Однак, схоже, цього разу львів’ян позбавлять права першими побачити нову виставу знаменитого земляка. Річ у тім, що спеціальна комісія, до складу якої входять працівники обласного управління культури, відомі актори, мистецтвознавці і яка надає дозволи на гастролі для приїжджих митців, заборонила показ цієї вистави саме на сцені Львівської пери.
Ухвалу комісії обласної ради зачитав начальник управління культури Львівської облдержадміністрації Василь Откович: “Виходячи з основних принципів культурної політики держави, зокрема через утвердження високих моральних засад у суспільному житті (стаття 2 законодавства України про культуру), відмовити ТзОВ “Солекс плюс” у виданні дозволу на проведення у приміщенні Львівського театру опери та балету імені Соломії Крушельницької вистави Романа Віктюка “Давай займемося сексом””.
Масла у вогонь підлив і той факт, що на виставу “Давай займемося сексом!” в Україні ще не надрукована жодна рецензія чи відгук. В обласному управлінні культури читали відгуки про неї тільки в російському інтернеті, де, за їхніми словами, описані сцени знімання штанів на сцені і таке інше.
Начальник обласного управління культури Василь Откович три дні тому розмовляв із Романом Віктюком, який запропонував змінити назву вистави на м’якший варіант – “Давай займемося коханням!”. Але, як зауважив пан Василь Откович в інтерв’ю для Радіо Свобода, від цього суть вистави не зміниться: “Не треба самих себе дурити. Я вважаю, що члени комісії надто серйозні і поважні люди, і вони до скасування вистави підійшли не формально. Їхнє рішення є остаточним”.
Про конфліктну ситуацію, яка склалася довкола заборони показу вистави Романа Віктюка на сцені Львівської опери, я розмовляла з художнім керівником театру імені Марії Заньковецької народним артистом України Федором Стригуном: “Я проти усяких комісій. Вони можуть бути суб’єктивними.
Однак у нашому суспільстві зі свободою слова і понять треба не забувати про мораль художникам, творцям, письменникам, співакам. Адже можна заспівати бозна-що задля реклами.
Я розумію, що існує комерція, але існують ще й поняття християнської моралі. Чи така вже страшна назва “Давай займемося сексом? ” Я не вважаю, що вона страшна. Але я знаю, що старше покоління на неї не прореагує і не піде на цю виставу, бо дорогі квитки. А тим, кому 16 чи 17 років, то вони все зроблять, щоб потрапити на виставу під такою назвою. Але чи потрібна їм така вистава?
Однак, якщо ми підемо шляхом заборон із боку різних комісій, то ми дійдемо до крайностей. Ми маємо управління культури, керівників міста та області, і саме вони мають коригувати, що відбувається на сценах Львова. Можливо, спектакль Віктюка – прекрасний, але з викликаючою рекламною назвою.
Я за те, що у всьому має бути міра. Але з іншого виміру можна подумати, що Львів – це шалено цнотливе місто, де не можна вище колін задерти спідницю на сцені. Бо іноді виглядає на те, що галицьке панство не знає, звідки беруться діти”.
Сам Роман Віктюк в інтерв’ю “Львівській газеті” сказав, що у Львові, в його рідному місті, як за радянських часів, так і тепер, його не визнають люди, що називають себе демократами, а живуть за законами комуністичної ідеології. Він повідомив, що про ситуацію у Львові говоритиме на прес-конференції у Києві і на зустрічі з президентом Кучмою. Віктюк не розуміє, хто дав право, не читаючи п’єсу та не бачачи самої вистави, робити висновки, потрібно це львів’янам чи ні.
І як закономірний вислід цього трагікомічного конфлікту – обіцянка Романа Віктюка більше не привозити до Львова жодної своєї вистави. Відтак пуританська мораль львівських чиновників отримала тимчасову перемогу над темою сексу у театральній творчості.
Ця перемога тимчасова тому, що у Львові очікують на гастролі театру еротичної мініатюри. Цікаво, якою буде реакція згаданої комісії у цьому випадку?
