Доступність посилання

ТОП новини

Загибель туніського судна: чому в Чорному морі гинуть кораблі?


Загибель туніського судна: чому в Чорному морі гинуть кораблі?

Симферополь, 16 січня 2003 – Другий тиждень у Чорному морі тривають пошуки екіпажу туніського судна “Аміра-1”, яке 9 січня подало сигнал із проханням про допомогу. Досі вдалося знайти лише деякі рятувальні пристрої з цього плавзасобу. На початку нинішнього тижня у Севастополі побувала комісія з Тунісу, представники якої заявили, що не мають претензій до дій української сторони, яка організувала пошук судна. Однак севастопольські фахівці стверджують, що Україна наразі не може не тільки гарантувати безпеку судноплавства неподалік своїх берегів, але й надати відповідної допомоги суднам, які потрапили в біду.

На борту туніського судна “Аміра-1”, яке 6 січня вийшло з Маріупольського порту з 9 тисячами тонн вугілля, перебували 24 члени екіпажу – громадяни Тунісу, Туреччини та Азербайджану. Зранку 9 січня, перебуваючи на 100 кілометрів південніше від кримського мису Сарич, “Аміра-1” подало сигнал “СОС!”. У цей час у тому районі Чорного моря був чотирибальний шторм. Три українські кораблі, один російський та один турецький, а також гелікоптер української цивільної авіації і літак Чорноморського флоту Росії, які вели пошук, зникле судно не виявили. Натомість були знайдені аварійний буй, рятувальний пліт і рятувальні кола з цього судна. Доля людей, які перебували на борту “Аміри-1”, досі не відома, попри те, що в середу до пошуків долучився літак Військово-повітряних Сил Туреччини.

Суховантажне судно “Аміра-1” – щонайменше шостий плавзасіб, який за останні кілька років зникає в цій акваторії Чорного моря. Нагадаю, що наприкінці 1997 року неподалік мису Лукул зник сейнер «Саор-3» з шістьма моряками на борту, а в липні 1998 року тут загинуло рибальське судно «Шквал»; із 9 рибалок урятувався лише один. У серпні 2000 року зазнав аварії рибальський мотобот “Низовець”, але всі члени екіпажу врятувалися. 26 січня 2001 року у 100 милях від Севастополя затонув теплохід "Пам'ять Меркурія". З 52 осіб, які перебували на борту, врятувалися 32; 20 осіб загинули чи пропали безвісти. У грудні того ж року потонув теплохід “Чорноморець”, були жертви.

Щоразу допомога тим, хто потрапив у біду, надходила з запізненням. Саме тому 12 лютого 2001 року в Севастополі був створений Морський рятувальний координаційний центр. Із того часу він брав участь у 79 операціях із надання допомоги аварійним кораблям і суднам, за його участі були врятовані 124 людини і 32 плавзасоби, що зазнали лиха.

Однак наприкінці минулого року уряд ухвалив ліквідувати севастопольський Центр. За іронією долі 8 січня він був остаточно ліквідований. А наступного дня надійшов сигнал “СОС!” від туніського судна. І хоча всі головні сили, що були задіяні для пошуково-рятувальних заходів, перебували в Севастополі та Ялті, координацію і керівництво операцією Київ поклав на Одеський морський рятувальний центр.

Фахівці кажуть, що шансів знайти туніських моряків живими вже не залишилося практично ніяких. Низька температура повітря та води і запізнення допомоги вирішили їхню долю. Як і те, що більша частина навігаційних об’єктів та обладнання на території Криму і далі перебуває в руках Чорноморського флоту Росії. Україна продовжує нести відповідальність за безпеку судноплавства у своїх прибережних водах, однак, як виглядає, з об’єктивних і суб’єктивних причин вона не здатна цю безпеку гарантувати, як і вчасну та кваліфіковану допомогу на випадок біди.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG