Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 20:09

Верховна Рада України звернулася до парламенту Німеччини з проханням внести зміни до німецького Закону “Про Федеральний фонд “Відповідальність. Пам’ять. Майбутнє”


Верховна Рада України звернулася до парламенту Німеччини з проханням внести зміни до німецького Закону “Про Федеральний фонд “Відповідальність. Пам’ять. Майбутнє”

Київ, 17 січня 2003 – Верховна Рада України звернулася до парламенту Німеччини з проханням внести зміни до німецького Закону “Про Федеральний фонд “Відповідальність. Пам’ять. Майбутнє”. Українські парламентарі просять німецьких колег розширити перелік категорій жертв нацизму, яким передбачені грошові компенсації. Коротко кажучи, легалізувати статус близько трьох сотень тисяч громадян України, чиє життя було понівечено нацистами під час 2-ї світової війни.

371 народний депутат із 430 зареєстрованих проголосував у четвер за звернення до Бундестагу. Але це вершина айсберга і результат чіткої позиції громадських організацій жертв нацизму. Вони переконані: Федеральний закон Німеччини про діяльність фонду “Відповідальність. Пам’ять. Майбутнє”, з якого здійснюються виплати компенсацій колишнім примусовим працівникам, не несе примирення. Не встановлює порозуміння між ще живими колишніми рабами 3-го Рейху і нащадками їхніх поневолювачів – німецьких громадян. Власне, як це було задумувалося.

У заяві українських парламентаріїв, зокрема, зазначається: “внаслідок допущеного волаючого, несправедливого, виборчого, суб'єктивного підходу за межами німецької виплатної iнiцiативи залишилися діти віком до 12 років i діти, народжені в неволі, примусові сільськогосподарські працівники, в’язні таборів, якi існували на окупованій території колишнього Радянського Союзу i в яких широко застосовувалася примусова праця, а також особи, якi дивом урятувалися під час кривавих розправ окупантів із мирним населенням”, – мовиться у зверненні Верховної Ради України до парламенту Німеччини.

За деякими підрахунками, лише в Україні проживає біля 300 тисяч осіб, яких не врахував німецький закон. Згідно з ним, не є жертвами діти, що народилися в неволі або ті, хто волею нацистів потрапив не на промислове підприємство, а в сільськогосподарське. Щоправда, законом надано дозвіл національним фондам, що безпосередньо здійснюють виплати, додавати категорії. Нюанс лише в тому, що така лояльність не підкріплена фінансово. Тобто з фіксованої суми (а для України надано 1 мільярд 700 тисяч іще німецьких марок) можуть бути надані гроші для нових категорій. За рахунок так би мовити “офіційних”, за законом.

Володимир Литвинов, голова Міжнародного руху колишніх малолітніх в’язнів фашизму країн СНД та Балтії, вважає, що резерв у фонді для надання сум на нові категорії жертв нацизму (у разі, якщо Бундестаг несе зміни у закон) є. Близько 350 мільйонів німецьких марок (станом на жовтень минулого року) становили відсотки від статутного капіталу, нараховані банками.

У зверненні українського парламенту запропоновано встановити такі граничні суми виплат: до 2,2 тис. євро для дітей віком до 12 років, до 1,2 тис. євро для примусових сільськогосподарських працівників, а також для в’язнів таборів, якi існували на окупованій території колишнього СРСР i для осіб, якi врятувалися під час розправ із мирним населенням.

Українські депутати також пропонують парламентаріям Росії i Білорусі надіслати такі ж листи до Бундестагу. Крім того, запропоновано Кабінетові мiнiстрiв України надіслати до уряду Німеччини листа з iнiцiативою внесення змін i доповнень до згаданого закону.

Утім, доктор Міхаель Янзен, голова правління німецького фонду “В.П.М.”, під час візитів до Києва неодноразово висловлював негативне ставлення до ініціативи громадських організацій щодо збільшення переліку категорій жертв нацизму, яким мають виплатити грошові компенсації.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG